Справа № 2-1938/11
"12" вересня 2017 р. суддя Дніпровського районного суду м. Києва Чех Н.А., вивчивши заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та клопотання про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення, -
встановив:
В провадженні Дніпровського районного суду м. Києва знаходилась цивільна справа за позовом ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. 14 липня 2011 року позов задоволено та винесено заочне рішення.
До суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява 19.06.2017р. про перегляд вказаного заочного рішення та його скасування, яку він мотивує тим, що не був належним чином повідомлений про розгляд справи, а також не погоджується із розрахунком заборгованості, у зв'язку з чим просить призначити слухання справи у загальному порядку. Також відповідач просить поновити строк на подачу заяви про перегляд заочного рішення, посилаючись на те, що його представники безвідповідально ставились до своїх обов'язків, у зв'язку з чим неодноразово його аналогічні за замістом заяви про перегляд заочного рішення залишались без розгляду або без задоволення.
Як убачається за матеріалами справи, заочним рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14.07.2011р. позов ПАТ «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено, з відповідача на користь позивача було стягнуто заборгованість у розмірі 57 897, 33 доларів США та 22 550,00 грн. (а.с. 76-77)
Відповідно до ст. 228 Цивільного процесуального кодексу України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Статтею 67 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо не визначені законом, - встановлюються судом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 Цивільного процесуального кодексу України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Частина 3 статті 73 Цивільного процесуального кодексу України передбачає, що суд поновлює або продовжує строк, встановлений відповідно законом або судом, за клопотанням сторони або іншої особи у разі його пропущення з поважних причин.
Так, із матеріалів цивільної справи № 2-1938/11 убачається, що 17 жовтня 2015 року уповноваженим представником заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у вказаній справі було отримано копію рішення, про що свідчить відповідна розписка.
В подальшому, 03 листопада 2015 року відповідачем ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва було подано заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою суду від 05 листопада 2015 року було залишено без руху, а ухвалою суду від 07 грудня 2015 року - повернуто заявнику.
Крім того, 02 вересня 2016 року відповідачем ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва було подано заяву про перегляд заочного рішення, яку ухвалою суду від 20 вересня 2016 року було залишено без розгляду.
Крім того, 03 липня 2017 року від відповідача ОСОБА_1 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшли три аналогічні за змістом заяви від 19.06.2017р. про перегляд заочного рішення. Дві з них, ухвалами суду від 06 липня 2017 року та 17 липня 2017 року, було залишено без розгляду.
Таким чином, наведене свідчить про те, що станом на 17 жовтня 2015 року заявнику було достовірно відомо про ухвалення заочного рішення від 14.07.2011 року у справі № 2-1938/11.
Враховуючи наведені аргументи відповідача про об'єктивність пропуску строку на звернення з заявою про перегляд заочного рішення від 14.07.2011р., суд не вбачає підстав для поновлення строку на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 72 Цивільного процесуального кодексу України документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, якщо суд за клопотанням особи, що їх подала, не знайде підстав для поновлення або продовження строку.
Зважаючи на викладене, дана заява ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення підлягає залишенню без розгляду.
Керуючись ст.ст. 27, 67, 72, 73, 77, 210, 228, 293, 294 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
ухвалив:
В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на подачу заяви про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити.
Заяву відповідача ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 липня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - залишити без розгляду.
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м. Києва через Дніпровський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її постановлення судом.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку.
Суддя: