36000, м.Полтава, вул.Жовтнева,18 тел.7-34-67
Справа №11-1332 2006р. Головуючий у 1-й інстанції
Категорія ч.2 ст. 122 КК Савченко А.Г.
Доповідач- Орлова Н.Ф.
2006 року грудня місяця «20" дня Колегія суддів судової палати з
кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді- Куліша В.М.
Суддів- Павленка В.П., Орлової Н.Ф.
з участю прокурора - Деряги Л.М.
та адвоката - ОСОБА_1
адвокатів - ОСОБА_2
засудженого - ОСОБА_3
потерпілого - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на вирок Октябрського районного суду м.Полтави від «2" серпня 2006 року.
Цим вироком
ОСОБА_3,
ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий,
засуджений за ч.І ст.122 КК України до 2-х років позбавлення волі, за ч.1 ст.296 КК України до 1 року 6 місяців обмеження волі.
На підставі ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів визначено остаточне покарання ОСОБА_3 у вигляді 2-х років позбавлення волі.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_4 2819 грн.53 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди та 10000 грн.-в рахунок відшкодування моральної шкоди та 600 грн. за надання юридичної допомоги.
Стягнуто з ОСОБА_3 судових витрат- 2097 грн.87 коп.
2
Згідно з вироком суду ОСОБА_3 визнаний винним і засуджений за те, що 27 серпня 2005 року, приблизно о 19 годині, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння , він в приміщенні диспетчерської «сервіс-таксі-058", що розташована по вул.1100-річчя м.Полтави у м.Полтава, грубо порушуючи громадський порядок з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, безпричинно побив стажиста диспетчера служби ОСОБА_5, умисно нанісши їй удари головою, руками та ногами в область голови, тулубу та нижніх кінцівок, спричинивши їй закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку, забій м"яких тканин обличчя з розвитком післятравматичної фіброми лівої надбрівної ділянки, синців правого стегна, правого плеча, подряпин шкіри в ділянці прикріплення лівої ключиці до груднини, тобто, умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження, яке не є небезпечним для життя і не потягло за собою наслідків, передбачених у статті 121 КК України, але таке, що спричинило тривалий розлад здоров"я.
В своїй апеляції ОСОБА_3 просить вирок суду змінити, виключивши з вироку ч.1 ст.196 КК України і призначену судом по цій статті міру покарання. Зменшити обране йому судом покарання до виправних робіт по місцю роботи чи штрафу, оскільки він вважає, що ОСОБА_5 спровокувала його на заподіяння їй тілесних ушкоджень своєю поведінкою.
Заслухавши доповідача, пояснення засудженого ОСОБА_3 та виступ адвоката ОСОБА_1, які підтримали апеляцію в частині пом"якшення міри покарання, думку потерпілої ОСОБА_4 та виступ її адвоката ОСОБА_2, які заперечували проти задоволення апеляції, думку прокурора, яка вважала, що вирок суду законний і його треба залишити без зміни, перевіривши матеріали справи та доводи апеляції, колегія суддів не знаходить підстав для задоволення апеляції.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дав належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності і обгрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_3 у вчиненні зазначених у вироку дій і правильно кваліфікував його дії за ч.1ст. 122 КК України та ч. 1 ст.296 КК України.
Показання ОСОБА_3 суд визначив з урахуванням характера і ступеня суспільної небезпечності вчинених ним злочинів, даних про його особу та обставин, що обтяжують його відповідальність, визнавши, що обставини, які пом"якшують його відповідальність, відсутні.
За таких обставин, колегія суддів не знаходить підстав для пом"якшення покарання засудженому.
На підставі наведеного, керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
з
Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення, а вирок Октябрського районного суду м.Полтави від 2 серпня 2006 року щодо нього - без зміни.
Куліш В.М. Павленко В.П. Орлова Н.Ф.