Справа номер 11-1276 2006 рік Головуючий у 1-ій інстанції
Категорія ст. 122 ч.1 КК України Нізельковська Л.В.
Доповідач: Довгаль С.А.
УХВАЛА іменем України
2006 року листопада місяця 29 дня Колегія судців судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Мілаша СП.
Суддів: Віщика В.М., Довгаль С.А.
з участю прокурора Калько О.С.
засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2
розглянула у відкритому судовому в м.Полтаві кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_1 ,ОСОБА_2 на вирок Октябрьського районного суду міста Полтави від 31 липня 2006 року. Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше несудима засуджена за ч.І ст.122 КК України натри роки обмеження волі і на підставі ст.75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком два роки. На підставі ст.76 КК України покладені обов'язки: з"являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи,
повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи, попросити публічно у потерпілої пробачення, не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи.
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше несудима.
засуджена за ч.1 ст.122 КК України на один рік позбавлення волі і на підставі ст. 75 КК України звільнена від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік. На підставі ст.76 КК України покладені обов'язки: з'являтися для реєстрації в органи кримінально виконавчої системи та повідомляти ці органи про зміну місця проживання та роботи.
За вироком суду ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визнані винними в тому, що
16 серпня 2004 року о 12 годині в під"їзді будинкуАДРЕСА_1 на ґрунті неприязних стосунків ОСОБА_1 нанесла потерпілій ОСОБА_3 металевим судочком кілька ударів по голові, ногою по тулубу, внаслідок чого потерпілій були заподіяні середньої тяжкості
2
тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, гематоми м'яких тканин ділянки правого ока, які ускладнились розвитком післятравматичної ретинопатії, післятравматичним кохлеоневритом, гематоми правого стегна.
Неповнолітня ОСОБА_4, почувши крики своєї матері - потерпілої ОСОБА_3, вбігла до під»їзду і намагалась допомогти матері, а ОСОБА_2 умисно вдарила її зв'язкою металевих ключів по голові, внаслідок чого потерпілій було заподіяно черепно- мозкову травму - струс головного мозку, садна шкіри , що відноситься до середнього ступеню тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров я.
В апеляції засуджені ОСОБА_1 та ОСОБА_2 просять вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки судом поверхово досліджені докази по справі і їх вина не доведена, а висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.
Помічник прокурора Октябрьського району м. Полтави свою апеляцію відкликав.
Інші учасники процесу вирок не оскаржили.
Заслухавши доповідача, засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2, які підтримали апеляцію, міркування прокурора про необхідність залишення апеляції без задоволення, а вироку суду -без зміни, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення за таких підстав.
Висновок суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку злочинних дій відповідає фактичним обставинам справи, підтверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами і є обгрунтованим.
Так, потерпіла ОСОБА_3 як на досудовому слідстві , так і в судовому засіданні підтвердила, що сусідка ОСОБА_1 безпідставно в під'їзді будинку наносила їй удари по голові, по тулубу. ОСОБА_2 , матір останньої, нанесла удар по голові металевими ключами її 12 -річній доньці і дівчинка зазнала не тільки фізичної травми, а й психологічної, навіть боїться проходити повз двері ОСОБА_1
Потерпіла ОСОБА_4 у судовому засіданні підтвердила свої показання дані на досудовому слідстві та пояснила, що 16 серпня 2004 року сиділа у дворі і бачила як в під'їзд будинку, де вона мешкає, зайшла ОСОБА_2 і майже одразу почула крик своєї матері ОСОБА_3 В під їзді будинку побачила, що мати лежить на східцях, а ОСОБА_1 тримає її за волосся, вона намагалась відтягнути її від матері,а ОСОБА_2, яка теж була в під їзді, вдарила її по голові ключем від під їзду.
Свідок ОСОБА_5 у судовому засіданні підтвердила, що в той день знаходилась між першим та другим поверхами і бачила, що ОСОБА_1 б'є сусідку ОСОБА_3, а коли донька останньої Рахімбаєва намагалась відтягнути ОСОБА_1 від потерпілої, то її по голові ключами вдарила ОСОБА_2
Свідок ОСОБА_6 також підтвердила в судовому засіданні, що 16 серпня 2004 року бачила потерпілу ОСОБА_3 із слідами побоїв на обличчі.
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 3214 від 18 листопада 2004 року при проведенні судово-медичного обстеження
з
у потерпілої ОСОБА_3 встановлені тілесні ушкодження у вигляді закритої
черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, припухлості м'яких тканин
потиличної ділянки, гематоми м'яких тканин ділянки правого
ока, які ускладнились розвитком післятравматичної ретинопатії, післятравматичним кохлеоневритом, гематоми правого стегна, садна шкіри тулуба, які утворилися від дії тупих предметів, можливо в строк та при обставинах, на які вказує обстежувана. Дані тілесні ушкодження спричинили тривалий розлад здоров я, більш як 21 день, що підтверджується даними огляду лікаря-окуліста від 24 вересня 2004 року, додатковим оглядом судово-медичного експерта та даними фототаблиці, по цій ознаці кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості (том 1 а.с 47 ).
Згідно з висновком судово-медичної експертизи № 95 від 13 січня 2005 року на підставі даних судово-медичного обстеження потерпілої ОСОБА_4, даних медичної документації на її ім'я, останній були спричинені тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, струсу головного мозку, садна шкіри чола зліва, які викликали розвиток післятравматичного стресового розладу(депресивного синдрому),вегето-судинної нестійкості, церебростеничного синдрому.
Згідно наданих медичних документів дані тілесні ушкодження спричинили тривалий розлад здоров'я, більш як 21 день, і по цій ознаці кваліфікуються як ушкодження середнього ступеня тяжкості (том 1 а.с.82 ).
ОСОБА_1 .та ОСОБА_2 не заперечували, що з потерпілою ОСОБА_3 склались неприязнені стосунки.
Наведені докази спростовують доводи засуджених ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про недоведеність їх вини і непричетність до злочину.
Доводи засуджених про необ'єктивність висновків судово-медичних експертиз також безпідставні, оскільки експертизи проведені відповідно до вимог закону кваліфікованими експертами, на підставі медичної документації та обстеження потерпілих і сумнівів в їх об'єктивності у суду не виникало.
Будь-яких даних, які б могли вплинути на об'єктивність даних висновків, засуджені не навели в апеляції.
В результаті докладного дослідження і належної оцінки сукупності здобутих у справі доказів, суд дійшов висновку про те, що тілесні ушкодження середньої тяжкості умисно заподіяли потерпілим засуджені.
З матеріалів справи видно, що судом досліджені всі обставини, з»ясування яких могло мати істотне значення для справи, тому доводи засуджених щодо неповноти і однобічності судового слідства та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи є безпідставними.
Даних про те, що у справі допущені порушення кримінально-процесуального чи матеріального закону, які б могли бути підставою для скасування вироку, не встановлено.
Колегія суддів вважає, що суд дав належну оцінку дослідженим у судовому засіданні доказам у їх сукупності та обґрунтовано дійшов висновку про винність ОСОБА_1 і ОСОБА_2 у вчиненні зазначених у вироку дій і правильно кваліфікував їх дії за ч.1 ст. 122 КК України.
Покарання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 призначено з дотриманням вимог ст. 65 КК України з урахуванням ступеня тяжкості вчинених злочинів, даних про особи засуджених, обставин, що обтяжують та пом'якшують покарання.
4
Вирок щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є законним та обгрунтованим. За таких обставин колегія суддів апеляційного суду не знаходить підстав для скасування чи зміни вироку і задоволення апеляції засуджених.
Виходячи з викладеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України., колегія суддів,-
Вирок Октябрьського районного суду м. Полтави від 31 липня 2006 року щодо ОСОБА_1 та ОСОБА_2 залишити без зміни, а апеляцію засуджених -без задоволення.
Мілаш СП. Віщик В.М. Довгаль С.А.