Ухвала від 20.12.2006 по справі 11-1362\2006року

Справа № 11-1362\2006 року Головуючий у 1-й інстанції: Бурбак В.М.

Категорія: ст.272 ч.2 КК України Доповідач: Гавриш В.М.

УХВАЛА

Іменем України

2006 року грудня місяця 20 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних спра­

вах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Гавриш В.М.

Суддів: Голубенко Н.В. Денисенко Л.М.

з участю прокурора Калько О.С.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією потерпілого ОСОБА_2 на вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2006 року.

установила:

Цим вироком

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий

засуджений за ст. 272 ч. 2 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, на 2 роки обмеження волі без позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_1 судом звільнений від відбування по­карання, з випробуванням та іспитовим строком на 1 рік.

Одночасно судом вирішена доля речових доказів.

Цивільні позов потерпілого ОСОБА_2 до Газопромислового управління «Полтавагазвидобування» ДК «Укргазвидобування» НАК «Нафтогаз України» про стягнення на його користь в рахунок відшкодування моральної шкоди 350 000 грн. та в рахунок відшкодування матеріальних збитків 1 500 грн. 64 коп. судом залише­ний без розгляду.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 12.03.2005 року, близько 8 год. на території бази цеху капітального ремонту свердловин ГПУ "Пол­тавагазвидобування", за адресою м. Полтава, вул. Серьогіна, 9 провідний механік ЦКРС ОСОБА_3 дав завдання начальнику РММ ОСОБА_4 зняти шасі ди­зельної електростанції причіпного пристрою, розібрати деформовану частину штока циліндра приєднання: петлі причіпного пристрою нагріти його різаком типу Р-1 і ви­рівняти. Начальник РММ ОСОБА_4 дав завдання виконати цю роботу засудже­ному ОСОБА_1, який не розібравшись у технічній характеристиці та принципі дії

2

пристрою, в свою чергу, дав завдання ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 нагріти деформовану частину циліндра приєднання петлі причіпного пристрою, а ковалю ОСОБА_5 відрекомендувати молотом та пішов ліквідовувати причи­ни знеструмлення РММ.

Вузол причіпного пристрою було встановлено на наковальню і ОСОБА_2 приступив до нагріву деформованого штока циліндра різаком типу Р-1, при цьому його ліва рука знаходилась проти отвору штока.

Оскільки причіпний пристрій мав гідравлічний принцип дії (гідравлічний амо­ртизатор) і його циліндр був заповнений оливою з температурою накалу +135 +190 градусів по Цельсію, після приблизно 10 хвилин нагріву в середні циліндра утвори­вся надлишковий тиск, стався хлопок, що призвело до руйнування амортизатора, і елементами розірваного гідравлічного амортизатора було травмовано ліву кисть ру­ки потерпілого ОСОБА_2 внаслідок чого він отримав тяжкі тілесні ушкоджен­ня, які спричинили стійку втрату загальної працездатності на 65 % як на 1/3 частину, що є тяжкими наслідками.

Засуджений, доручивши потерпілому виконувати роботу, яка відповідно до Переліку відноситься до робіт з підвищеною небезпекою, порушив п. 8.1.17 Держа­вного нормативного акту з охорони праці, якими забороняється виконувати зварю­вальні і вогневі роботи на посудинах, апаратах, трубопроводах, комунікаціях, які наповнені горючими або шкідливими речовинами, а також у випадках, коли вони знаходяться під тиском негорючих рідин, газів, парів і повітря.

ОСОБА_1 не маючи технічної документації на гідро амортизатор, не впевни­вся в безпеці виконання вогневих робіт, не здійснював безпосередній нагляд та кон­троль за ходом вогненебезпечних робіт, чим порушив п. 8.1.20 Правил небезпечної роботи з інструментом та пристроями та п. 2.9 посадової інструкції майстра РММ щодо засвоєння робітниками безпечних методів роботи та знання інструкції по охо­роні праці.

Засуджений ОСОБА_1 з жовтня 2003р. працював майстром ремонтно-технічної майстерні цеху бази капітального ремонту свердловин. Відповідно до п. п. 2.1 та 2.2 посадової інструкції на нього були покладені обов"язки по безпосередньо­му керуванню проведення робіт з технічного обслуговування і ремонту рухомого складу, вузлів і агрегатів, забезпечення безпечної організації проведення робіт. На підставі п. 4.2 вищевказаної інструкції несе відповідальність за порушення правил і норм охорони праці.

В апеляції потерпілого ОСОБА_2 ставиться питання про скасування виро­ку суду в частині залишення без розгляду його цивільного позову щодо відшкоду­вання завданої моральної шкоди та направити справу та направлення справи на но­вий судовий розгляд, оскільки , на його думку, судом таке судове рішення прийнято помилково, без врахування того, що позов пред'явлений не до винних осіб, а до ро­ботодавця, тобто ГТЇУ «Полтавагазвидобування».

Заслухавши доповідь судді, прокурора Калько О.С., який апеляцію потерпіло­го не підлягаючою задоволенню, аналогічну думку засудженого ОСОБА_1, обгово­ривши мотиви апеляції та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає апе­ляцію потерпілого ОСОБА_2 не підлягаючою задоволенню виходячи з наступ­ного.

Відповідно до ст.367 КПК України, підставою до скасування вироку в апеля­ційному суді є однобічність або неповнота слідства, невідповідність висновків суду ,

з

викладених у вироку, фактичним обставинам справи, істотне порушення кримінально-процесуального закону, неправильне застосування кримінального за­кону та невідповідність призначеного- покарання тяжкості злочину та особі засу­дженого.

Таким чином, скасування чи зміна вироку, за мотивів приведених в апеляції потерпілого, чинним законодавством не передбачається.

Більше того, в судовому засіданні сам потерпілий ОСОБА_2 не заперечував проти притягнення в якості відповідачів за його позовною заявою, всіх винних осіб у заподіянні йому виробничої травми.

/а. с. 146 т. 2/

Із матеріалів справи убачається, що крім засудженого ОСОБА_1, за цим же фактом нещасного випадку, який трапився з ОСОБА_2 12 березня 2005 року, до кримінальної відповідальності, за ст. 271 ч. 2 КК України прокуратурою Октябрсь-кого району м. Полтави притягнуто ще дві особи, а тому потерпілий не позбавлений права позиватися до всіх винних осіб в порядку цивільного судочинства.

/ а. с. 167-168 т. 2/

Виходячи з наведеного, колегія суддів не знаходить підстав до зміни чи скасу­вання вироку стосовно засудженого ОСОБА_1

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляцію потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволен­ня, а вирок Октябрського районного суду м. Полтави від 28 вересня 2006 року сто­совно ОСОБА_1 залишити без змін.