Справа №11- 76 2007 рік
Категорія ст. 128 КК України Головуючий в першій інстанції
Савинський Г.Б.
Доповідач:Довгаль С.А.
УХВАЛА Іменем України
2007 року січня місяця 31 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді Ландаря О.В.
Суддів: Довгаль С.А., Юренко Л.А.
з участю прокурора Расюка В.В.
потерпілого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за
апеляцією засудженого ОСОБА_2 на вирок Лохвицького районного суду
Полтавської області від 18 жовтня 2006 року. Цим ироком
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше несудимий засуджений заст.128 КК України до 200 годин громадських робіт.
Постановлено стягнути із засудженого на користь потерпілого ОСОБА_1 1508,94 гривень матеріальної та 15 000 гривень моральної шкоди, Полтавської обласної клінічної лікарні ім. М.Ф. Скліфосовського 1411,80 гривень.
Як установив суд, злочин засудженим був вчинений за таких обставин. 17 квітня 2006 року приблизно о 24 годині АДРЕСА_1 під час сварки, ОСОБА_2 вдарив рукою по обличчю потерпілого ОСОБА_1, а потім штовхнув в область грудної клітини, від чого той упав і, ударившись головою об асфальт, одержав перелом скроневої кістки(клінічно), забій головного мозку середнього ступеня тяжкості, епідуральтну гематому справа з лівобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, що віднесено судово-медичним експертом до тяжкого тілесного ушкодження.
В апеляції засуджений порушив питання про зміну вироку, свою вимогу він мотивував тим, що суд безпідставно стягнув з нього на відшкодування матеріальної шкоди 1508,94 гривень в той час як в справі є квитанції на суму 797,84 гривень, при стягненні коштів на відшкодування моральної шкоди суд не взяв до уваги низку обставин -злочин вчинив в неповнолітньому віці, з необережності, потерпілий знаходився в стані алкогольного сп'яніння та нецензурно лаявся .
В запереченні на апеляційну скаргу потерпілий ОСОБА_1 зазначає, що внаслідок травми, завданої засудженим став інвалідом, не може вести повноцінний спосіб життя, ніколи не буде зоровим, тому просить вирок суду залишити без змін.
2
Заслухавши доповідь судді, міркування прокурора, потерпілого
ОСОБА_1, котрий категорично заперечував проти задоволення апеляції
засудженого, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені у апеляції доводи, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає до задоволення з таких підстав.
Винуватість засудженого ОСОБА_2 у вчиненні злочину за викладених у вироку обставин доведена показаннями потерпілого ОСОБА_1, який підтвердив, що під час сварки засуджений вдарив по обличчю, а потім з великою силою штовхнув у груди, від чого він впав, отримавши тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому скроневої кістки, забою головного мозку середнього ступеню тяжкості та інших ушкоджень.
Показаннями на досудовому слідстві свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4.
Сам засуджений ОСОБА_2 не заперечував, що вдарив потерпілого в обличчя, а від його поштовху потерпілий впав.
Висновком судово- медичної експертизи згідно з яким у потерпілого виявлено тяжкі тілесні ушкодження в вигляді закритої черепно-мозкової травми, перелому скроневої кістки, забою головного мозку середньої тяжкості, епідуральтної гематоми справа з лівобічною рефлекторною пірамідною недостатністю, астеноневротичний синдром, ангіопатія сітківки обох очей( а.с48).
Суд правильно встановив фактичні обставини справи і дійшов обґрунтованого висновку про доведеність вини ОСОБА_2 у вчинені злочину. Такий висновок ґрунтується на зібраних у встановленому законом порядку та перевірених судом доказах і в апеляції не заперечується. Кваліфікація дій засудженого також не оспорюється засудженим.
Наведені у апеляції доводи про порушення закону при вирішенні судом питання про цивільно-правову відповідальність засудженого за заподіяну останнім шкоду не є обгрунтованими.
Відповідно до вимог чинного законодавства підставою для пред'явлення цивільного позову є заподіяння злочином моральної, фізичної чи майнової шкоди, потерпілому, підприємству, установі, організації або витрачання закладом охорони здоров я коштів на стаціонарне лікування потерпілого.
Із матеріалів справи вбачається, що при розгляді кримінальної справи місцевий суд на основі всебічного, повного й об'єктивного дослідження обставин справи, з'ясування характеру і розміру матеріальної та моральної шкоди , заподіяної злочином, наявністю причинного зв'язку між вчиненим і шкодою, що настала, вірно прийшов до висновку про стягнення із засудженого на користь потерпілого 1508,94 гривень матеріальної та 15 000 гривень моральної шкоди.
Засуджений, пославшись, на безпідставне стягнення 1508, 94 гривень матеріальної та 15 000 гривень моральної шкоди, не привів переконливих доводів.
Таким чином, суд розглянув цивільний позов відповідно вимог чинного законодавства.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Лохвицького районного суду Полтавської області від 18 жовтня 2006 року щодо нього без змін.