Справа№ 11- 1356/2006 року Головуючий в 1-й інстанції Альошина Н.М.
Категорія ст.307 ч. З КК України - Доповідач Давиденко Е.В.
2006 року грудня 28 дня Колегія суддів судової палати з кримінальних справ апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого - судді Давиденка Е.В.
Суддів: Батрака В.В., Слєпухи О.Є.
з участю прокурора Гриня Н.Г.
захисників: адвокатів ОСОБА_1, ОСОБА_2,
ОСОБА_3 захисників: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11 засуджених: ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16 розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтава кримінальну справу за апеляційним поданням старшого прокурора відділу Прокуратури Полтавської області, апеляціями засуджених ОСОБА_16, ОСОБА_15, ОСОБА_14, ОСОБА_13, ОСОБА_12, та в їх інтересах адвокатів ОСОБА_17, ОСОБА_1, ОСОБА_3 на вирок Миргородського міськрайонного суду від 9 листопада 2004 року.
Цим вироком
ОСОБА_12
ІНФОРМАЦІЯ_1, не одружений має на
утриманні неповнолітнього сина, раніше не
судимий,
засуджений за ст. 306 ч. 2 КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього
особистого майна;
за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого
майна;
за ст. 307 ч. З КК України на 10 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого
майна;
за ст. 311 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі;
за ст. 315 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі;
за ст. 317 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого
майна.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим і остаточно призначено 10 років позбавлення волі, з конфіскацією всього с особистого.
2 ОСОБА_13 ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судима,
засуджена за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього
особистого майна;
за ст. 307 ч. З КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого
майна;
за ст. 311 ч. 2 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим остаточно призначено 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого
майна.
ОСОБА_14
ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше не судимий
засуджений "за ст. 307 ч. З КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
ОСОБА_15 ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимий,
засуджений за ст..307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією Уг
частини особистого майна.
ОСОБА_16 ІНФОРМАЦІЯ_5, раніше не судимий,
засуджений за ст. 307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2
частини особистого майна;
За ст. 310 ч. 1 КК України на 2 роки обмеження волі.
На підставі ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш
суворим остаточно призначено 5 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини
особистого майна.
ОСОБА_18 ІНФОРМАЦІЯ_6, раніше судимий 9 липня 2004 року на 1 рік обмеження волі, на підставі ст. 75 КК України звільнений від відбування покарання з іспитовим строком 1 рік, засуджений за ст. 309 ч. 1 КК України на 2 роки позбавлення волі.
На підставі ч. 4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим призначено 2 роки позбавлення волі.
На підставі ст. 75 КК УкраїниОСОБА_18 звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки, з покладанням на нього, згідно з ст. 76 КК України, обов'язків не виїжджати без згоди органів кримінально - виконавчої системи за межи України, повідомляти ці органи про зміну місця проживання, та два рази на місяць з'являтись до них на реєстрацію.
Стягнуто з ОСОБА_12 та ОСОБА_13 солідарно на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 116.64 грн. за проведення експертизи; стягнуто з ОСОБА_15 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 39.96 грн. за проведення експертизи.
Стягнуто з ОСОБА_13 на користь НДЕКЦ при УМВС України в Полтавській області 70.71 грн. за проведення балістичної експертизи. Вирішена доля речових доказів.
За вироком засудженій визнані винуватими у вчиненні злочинів за наступних обставин.
Весною 2001 року ОСОБА_16 на своїй присадибній ділянці АДРЕСА_1 незаконно посіяв та виростив 400 рослин маку снотворного, який зібрав у липні - серпні 2001 року, а коробочки та стелі зберігав без мети збуту.
Весною 2002 року ОСОБА_16 за пропозицією ОСОБА_15 виготовив шляхом переселення на м'ясорубці наркотичний засіб макову солому в кількості 2400 грам, яку зберігав у господарстві з метою збуту.
Вказану макову соломку ОСОБА_16 за чотири рази у квітні, травні, серпні 2002 року збув ОСОБА_15 кожного разу по 600 грам за 50 грн.
Придбану макову соломку ОСОБА_15 в ці ж дні збув ОСОБА_12 по 150 грн. за 600 грам.
У вересні 2002 року ОСОБА_12 створив організовану злочинну групу у склад якої крім нього увійшли ОСОБА_13 та ОСОБА_14, яка ставила мету незаконне придбання, виготовлення, зберігання, перевезення з метою збуту та збут наркотичних засобів. При цьому. ОСОБА_12 за допомогою ОСОБА_13 виготовляли наркотичні засоби, які ОСОБА_12 збував, а ОСОБА_14 забезпечував групу транспортним засобом для перевезення членів групи та наркотичних засобів.
Для прикриття злочинної діяльності по виготовленню наркотичних засобів ОСОБА_12 організував та за власні кошти утримував з вересня по грудень 2002 року будинку АДРЕСА_2.
25-28 вересня 2002 року ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 з раніше придбаної макової соломки виготовили з метою збуту 25 мл. наркотичний засіб опій ацетильований, сухою вагою 3.65 грама, який на автомобілі, під керуванням ОСОБА_14 перевезли, а ОСОБА_12 збув ОСОБА_14 за надання транспортних послуг. ОСОБА_19 та іншим не встановленим особам отримавши за це кошти.
Аналогічним способом ці ж засуджені 15 жовтня 2002 року виготовили, перевезли, 25 мл. наркотичного засобу опію ацетильованого сухою вагою 3.65 грама, які
4
ОСОБА_12 збув ОСОБА_20, ОСОБА_14 та невстановленим особам отримавши за це кошти.
20 жовтня 2002 року ОСОБА_12 виготовив, з раніше придбаної макової соломки, та разом з ОСОБА_14 перевіз 20 мл. наркотичного засобу, який збув 1 мл. ОСОБА_14 за надання послуг автотранспортом, 1.5 мл. ОСОБА_19 отримавши від останнього предмети меблі, а решту невстановленим особам отримавши за це кошти.
В період з 20 по 25 жовтня 2002 року ОСОБА_12 разом з ОСОБА_13 виготовили та з ОСОБА_14 перевезли 25 мл. наркотичного засобу опію ацетильованого, який ОСОБА_12 збув ОСОБА_14 за надання транспортних послуг, ОСОБА_19 та іншим невстановленим особам отримавши за це кошти.
Аналогічні дії засуджені вчиняли і в листопаді - грудні 2002 року. В усіх випадках для виготовлення наркотичних засобів використовувалися спеціально зняті для цієї мети будинки АДРЕСА_2.
6 березня 2003 року ОСОБА_15 збув ОСОБА_12 600 грам смакової соломки за 140 грн.
7 березня 2003 року засуджені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за попередньою змовою виготовили з метою збуту із придбаної у ОСОБА_15 макової соломки 25 мл. наркотичного засобу опію ацетильованого, сухою вагою 3.65 грама з якого 1.5 мл ОСОБА_12 збув засудженому ОСОБА_18, а останній незаконно придбав, без мети збуту, сплативши ОСОБА_12 10 грн.
18 березня 2003 року ОСОБА_12 за попередньою змовою з ОСОБА_13 виготовили наркотичний засіб опій ацетильований в кількості 25 мл., з якого ОСОБА_12 1.2 мл. збув ОСОБА_21, 1.5 мл. ОСОБА_22 за 20 грн. 1 мл. ОСОБА_23 отримавши за це кошти.
Всього за весь час ОСОБА_12 отримав від збуту наркотичних засобів 2450 грн.
Крім того, ОСОБА_12 проживаючи разом з ОСОБА_13 схилив останню до вживання наркотичних засобів.
З метою виготовлення наркотичних засобів ОСОБА_12 знімав та матеріально утримував у з вересня 2002 року по грудень 2002 року будинок АДРЕСА_2та в березні 2003 року будинок АДРЕСА_3, де виготовляв наркотичні засоби.
Засуджені ОСОБА_12 та ОСОБА_13 за місцем свого проживання АДРЕСА_4 зберігали з метою збуту наркотичні засоби опій ацетильований в кількості 17 мл., сухою вагою 2.48 грама тампони з залишками опію ацетильованого 0.19 грама, канабіс (марихуану) сухою вагою 2.4 грама. А також 14.06 грама ангідриду оцтової кислоти, що відноситься до прекурсорів, з метою використання для виготовлення наркотичного засобу опію ацетильованого.
8 окремій постанові на адресу голови Полтавського обласного відділення спілки
адвокатів України та голови кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, суд
довів до відому цих органів, що адвокат ОСОБА_1 чинив тиск на суд під час судового
розгляду справи.
В апеляції із внесеними змінами та доповненнями старший прокурор відділу прокуратури Полтавської області просить вирок змінити: кримінальну справу за обвинуваченням ОСОБА_12 за ст.ст. 306 ч.2, 315 ч.2 КК України закрити провадженням за недоведенністю обвинувачення, виключити з вироку вказівку про визнання обтяжуючою покарання обставиною те, що ОСОБА_12 за місцем проживання характеризується як особа, яка має відношення до розповсюдження наркотичних засобів, відносно ОСОБА_16 за ст.310 ч.І КК України закрити за відсутністю складу злочину, а відносно ОСОБА_18 визнання обтяжуючою покарання обставиною - попередню судимість та посилання в резолютивній частині на періодичність реєстрації в органах КВІ, а також виключити з резолютивної частини вироку посилання суду на стягнення із засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 судових
5
витрат за проведення експертиз на користь НДБКЦ в сумі 58 гривень 32 копійки, 129 гривень 03 копійки та 39 гривень 36 копійок, а в іншій частині залишити без зміни.
В апеляції засуджений ОСОБА_16 просить вирок скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, посилаючись на те, що докази по справі досліджені неповно та їм дана не належна оцінка, а висновок суду побудовано на припущеннях.
В апеляції засуджений ОСОБА_15 просить вирок скасувати у зв'язку з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а саме його прав при призначенні експертиз ставити запитання експертам, проведенні очної ставки з ОСОБА_12, впізнанні його ОСОБА_24, що вплинуло на висновок суду щодо його винуватості.
В апеляції засуджений ОСОБА_14 просить вирок скасувати, а справу направити на новий розгляд, оскільки справа розглянута необ'єктивно, вирок щодо його участі у організованій злочинній групі ґрунтується на припущеннях, судом допущені порушення кримінально - процесуального закону, т.я. справа розглядалась суддею одноособово в той час як були заявлені клопотання про розгляд справи колегією суддів.
В апеляції засуджена ОСОБА_13 просить вирок скасувати посилаючись на те, що на досудовому слідстві вона себе обмовила, розповсюдження наркотиків вона не займалась, також просить не позбавляти її волі, оскільки має на утриманні неповнолітню дитину.
В апеляції адвокат ОСОБА_3 просить вирок відносно засудженої ОСОБА_13 змінити, перекваліфікувати її дії на ст. 309 ч. 1 КК України та призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі, посилаючись на те, по справі відсутні докази створення засудженими організованої злочинної групи, а також те, що ОСОБА_13 не збувала наркотичні засоби чи зберігала прекурсори, а призначене їй покарання не відповідає тяжкості вчиненого.
В апеляції адвокат ОСОБА_17 просить вирок змінити перекваліфікувати дії ОСОБА_14 з ст. 307 ч. З КК України на ст. 309 ч. 2 КК України та призначити покарання з застосуванням ст. 69 КК України посилаючись на те, що по справі не доведена його участь у організованій злочинній групі та збуті наркотичних засобів.
В апеляціях засуджений ОСОБА_12 та в його інтересах адвокат ОСОБА_1 просять вирок щодо ОСОБА_12 скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд, оскільки судом порушено право на колегіальний розгляд справи, допущено однобокість, неповноту та дана неправильна оцінка зібраним доказам.
В апеляції адвокат ОСОБА_1 просив окрему постанову суду відносно нього скасувати вважаючи, що він добросовісно використовував свої процесуальні права. ,
Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який підтримав апеляцію з урахуванням внесених змін та доповнень, пояснення засуджених ОСОБА_12 та в його інтересах адвоката ОСОБА_1, ОСОБА_13 та в її інтересах адвоката ОСОБА_3, засуджених ОСОБА_14, ОСОБА_15 та в їх інтересах адвоката ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_16, які підтримали принесені апеляції, захисників ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_9, ОСОБА_10 і ОСОБА_11, які вважали вирок суду незаконним та несправедливим, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів находить, що всі апеляції учасників судового розгляду підлягають частковому задоволенню за таких підстав.
Винуватість засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16, ОСОБА_15 та ОСОБА_18 у вчиненні злочинів у сфері незаконного обігу наркотичних засобів підтверджується показаннями самих засуджених, які на досудовому слідстві визнавали вказані обставини, як при їх допитах в якості підозрюваних та обвинувачених, так які ними були підтверджені під час очних ставок та на відтворенні обставин події злочину(т.1 а.с.108, 134-136, 167-170, 166-171,178, 265-269, 274, т.2 а.с. 7-15, 72-73, 78-81, 87-91, 97-98, 118-125, 145-146, 271-273, т.'З а.с.25, т.З а.с.26-30, 36, 159-160).
6
В своїх первинних зізнавальних показаннях вони докладно розповідали про роль та дії кожного з них, при цьому взаємодоповнюючи в показаннях один одного в залежності від того, хто які виконував дії.
Саме ці показання засуджених колегія суддів бере до уваги, оскільки вони об'єктивно узгоджуються з іншими доказами: показаннями свідків, протоколами огляду, виявлення та вилучення речових доказів, відтворення обстановки та обставин події злочинів, даними експертиз тощо.
їх пояснення об'єктивно підтверджуються показаннями свідка ОСОБА_24, який підтвердив, що у 2002 році декілька разів возив ОСОБА_15 та ОСОБА_12 у с. Руда до ОСОБА_16, та бачив, як ОСОБА_15 передавав пакет ОСОБА_12, ці обставини ОСОБА_24 підтвердив і під час очних ставок між ОСОБА_16 і ОСОБА_24, ОСОБА_24 і ОСОБА_15 та на відтворенні обставин події злочину(т.2 а.с.38-41, 147-148, 151-153, 156-157, т.З а.с.2-5,6).
Твердження усіх засуджених про застосування до них під час досудового слідства незаконних методів розслідування працівниками УБОЗу ретельно перевірялося судом під час судового слідства та не найшло свого підтвердження.
Правильно районний суд не взяв до уваги змінені показання засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 та ОСОБА_15 та розцінив їх як спосіб захисту, при цьому обгрунтовано послався на явки з повинною ОСОБА_12, ОСОБА_21, ОСОБА_23, ОСОБА_20 та ОСОБА_19, як на доказ їх вини(т.1 а.с. 83, 85, 87, 100).
Винуватість засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 у створенні організованої злочинної групи з метою виготовлення, перевезення та збуту наркотичних засобів, а ОСОБА_12 та ОСОБА_13 у виготовленні та збуті наркотичних засобів у березні 2003 року підтверджується показаннями засуджених, які на досудовому слідстві визнавали, що в період з вересня по грудень 2002 року у спеціально знятих будинках ОСОБА_12 за допомогою ОСОБА_13 та ОСОБА_14 неодноразово виготовляли наркотичні засоби, які перевозив ОСОБА_14 з метою збуту, який здійснював ОСОБА_12.
Вказані обставини вони неодноразово підтверджували як при допитах, так і при проведенні очних ставок, відтворенні обставин подій злочину, в тому числі з участю їх захисників.
Крім пояснень засуджених, наведені обставини підтверджуються показаннями засудженого ОСОБА_18, свідків ОСОБА_20, ОСОБА_19, які підтвердили факти придбання наркотичних засобів у ОСОБА_12. При цьому ОСОБА_19 стверджував, що за придбаний наркотичний засіб розраховувався з ОСОБА_12 предметами меблі(т.2 а.с.245-246).
Ці обставини підтвердила і свідок ОСОБА_25, яка пояснила, що її син з метою придбання наркотичних речовин виносив речі, меблі, двері з квартири, і ці належні їм речі вподальшому вона впізнала у квартирі ОСОБА_13, де проживав ОСОБА_12(т.2 а.с. 126-127).
При проведенні очних ставок ОСОБА_19 з ОСОБА_12 та ОСОБА_14, перший підтвердив факти придбання наркотиків у ОСОБА_12 з автомобіля ОСОБА_14 і при цьому останній підтвердив ці показання(т.2 а.с.259-260, 262-263).
Протоколами вилучення у ОСОБА_18, ОСОБА_22 та інших осіб рідини, яка за висновками судово-хімічної експертизи є наркотичною речовиною опієм ацетильованим(т. 1 а.с.25, 32, 223, 132-136, 215).
Протоколом обшуку в квартирі ОСОБА_13 та вилучення рідин, які за висновками експертиз є наркотичним засобом опієм ацетильованим та ангідридом оцтової кислоти, тобто прекурсором, 2,4 грама маріхуани, що також є наркотичним засобом(т.1 а.с. 139, т.2 а.с. 225-227).
Під час огляду будинку, який знімали ОСОБА_12 та ОСОБА_13 АДРЕСА_3 було виявлено та вилучено речовину рослинного походження та речі необхідні для виготовлення наркотичного засобу і відповідно до експертного висновку на частинах м'ясорубки присутні сліди макової соломи, безбарвна рідина є органічним розчинником(т. 1 а.с.71, 75-76).
7
За показаннями свідка ОСОБА_26 це будинок є його власністю, який вона здавала ОСОБА_12 та ОСОБА_13.
Згідно відеозапису, проведеним при виконанні оперативно - розшукових засобів, з якого вбачається, що ОСОБА_12 неодноразово збувались шприци та отримувались гроші, висновком судово-фото-технічної експертизи, про те, що вказані події дійсно відбувались на порозі квартири ОСОБА_13, а на плівці зайнята вона та ОСОБА_12.
Суд 1 інстанції правильно кваліфікував дії ОСОБА_12 за ст. 307 ч. 2, ст. 307 ч. З, ст. 311 ч. 2, ст. 317 ч. 2 КК України, ОСОБА_13 за ст. 307 ч. 2, ст. 307 ч. З, ст. 311 ч. 2 КК України, ОСОБА_14 за ст. 307 ч. З КК України, ОСОБА_16 за ст.307 ч.2 КК України, ОСОБА_15 за ст.307 ч.2 КК України та ОСОБА_18 за ст.309 ч.1 КК України.
Оцінивши зібрані по справі докази у їх сукупності суд прийшов до обгрунтованого висновку про винуватіть засуджених у вчиненні цих злочинів.
Твердження у апеляціях про порушення судом вимог кримінально-процесуального закону не відповідають дійсності.
Відповідно до ст. 258 КПК України кожна справа повинна бути розглянута в одному й тому ж складі суддів.
З огляду на це клопотання про розгляд справи колегіально судом у складі трьох осіб повинне бути заявлене до початку судового розгляду справи, а як вбачається з протоколу судового засідання засуджені такого клопотання до початку розгляду справи не заявили, хоча положення ч. 2 ст.17 КПК України їм роз'яснювалось.
Виходячи з наведеного, судом обгрунтовано залишено без задоволення клопотання про колегіальний розгляд справи, оскільки воно заявлено на тій стадії процесу де зміна складу суду не допускається.
На досудовому слідстві обвинуваченому ОСОБА_15 постанови про призначення експертиз та їх висновки були пред'явлені одночасно, що є порушенням закону, але воно не може бути визнане істотним, оскільки під час судового розгляду справи ОСОБА_15 мав можливість заявити клопотання про проведення повторної експертизи, але цього не зробив.
Безпідставне й посилання на відсутність доказів створення засудженими організованої злочинної групи.
Відповідно до ч. З ст. 28 КК України злочин визнається вчиненим організованою групою, якщо в його готуванні або вчиненні брали участь декілька осіб (три і більше), які попередньо зорганізувалися у стійке об'єднання для вчинення цього та іншого (інших) злочинів, об'єднаних єдиним планом з розподілом функцій учасників групи, спрямованих на досягнення цього плану, відомого всім учасникам групи.
По справі встановлено, що ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14 на протязі чотирьох місяців, тобто тривалого періоду часу, що свідчить про стійкість об'єднання, розділивши функції, по виготовленню, зберіганню (ОСОБА_12, ОСОБА_13), перевезенню (ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14), збуту (ОСОБА_12), займались виготовленням з метою збуту та збутом наркотичних засобів, за що отримували кошти або інші матеріальні блага.
За таких обставин висновок суду висновок суду про їх участь організованій злочинній групі є правильним і відповідає вимогам кримінального закону.
В свою чергу заслуговує на увагу апеляція прокурора в частині скасування вироку та закриття провадження відносно ОСОБА_12 за ст.ст.306 ч.2, 315 ч.2, а ОСОБА_16 за ст.310 ч.1 КК України.
Засуджуючи ОСОБА_12 за ст. 306 ч. 2 КК України суд у вироку не навів обставин за яких засуджений за кошти отримані за збут наркотичних речовин використав на ці ж цілі, тобто коли і де були вчинені такі дії, розмір використаних коштів. А також не навів доказів на підтвердження цих обставин.
При засудженні ОСОБА_12 за ст. 315 ч. 2 КК України суд не навів у вироку жодного доказу на підтвердження вказаного обвинувачення, відсутні вони і в матеріалах справи, де крім пояснень ОСОБА_13 на досудовому слідстві про те, що до вживання наркотичних засобів її схилив ОСОБА_12, від яких вона у суді відмовилась, інших
8
доказів по справі не має, а сам ОСОБА_12 протягом усього часу категорично заперечував такі факти.
З огляду на наведене вирок щодо ОСОБА_12 в цій частині підлягає скасуванню, а справа закриттю за недоведеністю обвинувачення.
Підлягає виключенню з вироку й посилання на врахування як обтяжуючої покарання обставини того, що ОСОБА_12 за місцем проживання характеризується як особа, яка має відношення до розповсюдження наркотичних засобів, оскільки згідно з ст. 67 КК України перелік обтяжуючих покарання обставин є вичерпним і не містить такої обставини як негативна характеристика за місцем проживання.
Визнаючи ОСОБА_16 винуватим у посіві та вирощувані маку снотворного та засуджуючи за ст. 310 ч. 1 КК України суд не звернув увагу на те, що вказані дії ОСОБА_16 вчинив до набранням чинності нової редакції Кримінального Кодексу України, тобто до 1 вересня 2001 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КК України закон про кримінальну відповідальність, що встановлює злочинність діяння або посилює кримінальну відповідальність, не має зворотної дії в часі.
Ст. 229-3 КК України (в редакції 1960 року) передбачала відповідальність за незаконний посів або вирощування снотворного маку чи конопель, вчинені повторно протягом року після накладення адміністративного стягнення за такі ж діяння тобто ст. 310 КК України посилила відповідальність у порівнянні з раніше встановленою.
За таких умов дії ОСОБА_16 могли бути кваліфіковані за ст. 229-3 КК України (в редакції 1960 року), але враховуючи, що дані про притягнення його до адміністративної відповідальності у справі відсутні вчинене ним не містить складу злочину у зв'язку з чим вирок щодо нього в цій частині підлягає скасуванню, а справа закриттю.
Колегія суддів вважає необхідним змінити вирок і відносно засудженого ОСОБА_18 виключивши з нього посилання як на обтяжуючу покарання обставину попередню судимість, оскільки дії за які він засуджений передували злочину за який він був засуджений, а отже не можуть розглядатися як рецидив.
Призначаючи покарання засудженим ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_15, колегія суддів виходить з положень ст. 65 КК України.
При цьому колегія суддів вважає за необхідне пом'якшити призначене судом покарання всім засудженим, а саме ОСОБА_12 з врахування того, що стосовно нього виключено з обвинувачення дві статті кримінального кодексу і вважає можливим призначити за сукупністю злочинів мінімальне за санкцією статті.
При призначенні покарання засудженим ОСОБА_13, ОСОБА_14. ОСОБА_16 та ОСОБА_15, колегія суддів, з урахуванням їх особи, що вони вперше притягуються до кримінальної відповідальності та наявність декількох обставин, що пом'якшують покарання, а саме перебування на їх утриманні неповнолітніх дітей, їх позитивні характеристики за місцем роботи та проживання, їх молодий вік та відсутність обтяжуючих обставин, а ОСОБА_16 ще й сприяння розкриттю злочину, вважає за можливе призначити покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією статті.
Таке покарання визначене колегією суддів буде необхідне й достатнє для їх виправлення та попердження нових злочинів.
Підлягає задоволенню і апеляція прокурора про виключення з вироку суду посилання на періодичність з'явлення ОСОБА_18 на реєстрацію та стягнення судових витрат із засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15.
Відповідно до п. 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику призначення судами кримінального покарання" № 7 від 24.10.2003 року, поклавши на засудженого обов'язок, передбачений п. 4 ч. 1 ст. 76 КК України, суд не встановлює періодичність та дні проведення реєстрації, а отже в даній частині вирок підлягає зміні із виключенням із нього посилання на періодичність реєстрації ОСОБА_18 у органах КВІ.
9
Крім того відповідно до Положення "Про- порядок внесення юридичними та фізичними особами плати за проведення експертними підрозділами органів внутрішніх справ України досліджень та інших робіт із застосуванням науково-технічних засобів і криміналістичних методів та використання цих коштів" не стягуються витрати за кримінальними та адміністративними справами та за дослідження за матеріалами кримінальних справ, що призначаються органами дізнання, досудового слідства та суду.
Як вбачається з резолютивної частини вироку із засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 стягнуто за проведення експертиз на користь НДЕКЦ 58 грн. 32 коп., 129 грн. 03 коп., 39 грн. 36 коп. відповідно, що суперечить вимогам зазначеного положення, а тому є підставою для виключення посилання про необхідність стягнення судових витрат з вироку.
На думку колегії суддів підлягає задоволенню апеляція адвоката ОСОБА_1 в частині скасування окремої постанови суду на адресу голови Полтавського обласного відділення спілки адвокатів України та голови кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури.
Наведені у постанові дії адвоката ОСОБА_1 - заявлені клопотання, в тому числі про відвід судді, є правом захисника, передбаченим п. 8 ч. 2 ст. 48 КПК України крім того, він має право оскаржувати дії і рішення особи, яка провадить дізнання, слідчого, прокурора і суду.
За таких умов висновок, що вчинення вказаних процесуальних дій є тиском на суд, колегія суддів вважає необгрунтованим.
Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів, -
Апеляцію прокурора відділу прокуратури Полтавської області та апеляції адвоката ОСОБА_1 в інтересах засудженого ОСОБА_12, адвоката ОСОБА_3 в інтересах засудженої ОСОБА_13, адвоката ОСОБА_17 в інтересах засудженого ОСОБА_14, засуджених ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_16 та ОСОБА_15 задовольнити частково.
Вирок Миргородського міськрайонного суду від 9 листопада 2004 року в частині засудження ОСОБА_12 за ст. 306 ч. 2, 315 ч. 2 КК України скасувати, а справу закрити за недоведенністю його вини.
Виключити з вироку посилання на визнання обтяжуючою покарання обставиною те, що ОСОБА_12 за місцем проживання характеризується, як особа, яка має відношення до розповсюдження наркотичних засобів.
Вважати його засудженим за ст.307 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, 307 ч. З КК України на 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, 311 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі. 317 ч. 2 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_12 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
Вирок суду стосовно ОСОБА_13 змінити та пом'якшити призначене покарання і вважати її засудженою за ст.307 ч. 2 КК України із застосуванням ст.69 КК України на 4 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, 307 ч. З КК України із застосуванням ст.69 КК України на 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна, 311 ч. 2 КК України на 3 роки позбавлення волі.
Відповідно до ч.1 ст.70 КК України за сукупністю злочинів шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_13 покарання у вигляді 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.
10
Пом'якшити призначене покарання засудженим ОСОБА_14 за ст.307 ч.З КК України із застосування ст.69 КК України до 5 років позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна та ОСОБА_15 за ст.307 ч.2 КК України із застосування ст.69 КК України до 3 років позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особистого майна
Вирок щодо засудженого ОСОБА_16 в частині засудження за ст. 310 ч. 1 КК України скасувати, а справу закрити за відсутністю в його діях складу злочину.
Вважати ОСОБА_16 засудженим за ст. 307 ч. 2 КК України із застосування ст.69 КК України до 2 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією 1/2 частини особистого майна
Виключити з мотивувальної частини вироку суду посилання як на обтяжуючу покарання обставину ОСОБА_18 попередню судимість та з резолютивної частини посилання суду на періодичність реєстрації в органах КВІ.
Виключити вказівку суду про стягнення судових витрат за проведення експертиз із засудженого ОСОБА_12, ОСОБА_13 та ОСОБА_15 на користь НДЕКЦ у розмірах 58 грн. 32 коп., 129 грн. 03 коп., 39 грн. 36 коп відповідно.
В порядку ст.ст.409, 411 КПК України суду 1 інстанції вирішити питання про можливість зарахування в строк відбуття покарання ОСОБА_14 термін тримання під вартою.
Апеляцію адвоката ОСОБА_1 на окрему постанову суду задовольнити.
Окрему постанову Миргородського міськрайонного суду від 9 листопада 2004 року на адресу голови Полтавського обласного відділення спілки адвокатів України та голови кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури скасувати.
Судді
Давиденко Е.В.. Батрак В.В. Слєпуха О.Є.