Ухвала від 17.01.2007 по справі 11-73\2007року

Справа № 11-73\ 2007 року Головуючий у 1-й інстанції: Рябішин А.О.

Категорія: ст.115 ч.1 КК України Доповідач: Гавриш В.М.

УХВАЛА

Іменем України

2007 року січня місяця 17 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:

Головуючого-судді Гавриш В.М.

Суддів: Голубенко Н.В. Орлової Н.Ф.

з участю прокурора Расюка В.В.

засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Полтавського районно­го суду від 10 листопада 2006 року

установила:

Цим вироком

ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше не судимий

засуджений за ст. 115 ч. 1 КК України на 8 років позбавлення волі.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_2 задоволено частково, стягнуто з засу­дженого ОСОБА_1 на її користь 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди та 663 грн. 60 коп. матеріальних збитків.

Одночасно судом, вирішена доля речових доказів.

За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним в тому, що 23 серпня 2006 ро­ку, близько 17-30 год., знаходячись в будинку за адресою АДРЕСА_1 і перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння, на грунті побутової сварки із своєю співмешканкою ОСОБА_3, маючи на меті заподіяння смерті потерпілої, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи настання суспільно-небезпечних наслідків, кухонним ножем, який він постійно тримав в період сварки в руці, умисно наніс потерпілій ОСОБА_3 удар ножем в лівий бік, заподіявши тілесні ушко­дження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітини зліва, з одночасним пошкодженням легенів та аорти, що кваліфікуються як тяжкі тілесні ушкодження і небезпечні для життя в момент заподіяння, та які призвели до гострої крововтрати, що і стало причиною смерті потерпілої.

Не оскаржуючи кваліфікацію своїх дій, засуджений ОСОБА_1 в той же час вважає, що вчинив злочин необережно, а тому просить пом"якшити призначену мі­ру покарання, оскільки, на його думку, судом не враховане його повне визнання ви­ни, активне сприяння слідству, явка з повинною, щире каяття у вчиненому, перша судимість, позитивна характеристика за місцем роботи, а тому просить застосувати ст. 69 КК України.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора Расюка В.В. про залишення апеляції засудженого без задоволення, а вирок без змін, виступ само­то засудженого ОСОБА_1, який свою апеляцію підтримав повністю, перевіривши матеріали справи та мотиви апеляції, колегія суддів не знаходить її обргунтованою виходячи з наступного.

Із матеріалів справи убачається, що не зважаючи на часткове визнання вини засудженим, його вина повністю підтверджується показаннями свідків ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та матеріалами спра­ви в їх сукупності.

У своїй явці з повинною, написаною власноручно засудженим ОСОБА_1, він детально описує обставини скоєння злочину, пояснює мотив злочину та вказує, як ним був нанесений саме удар ножем, що спростовує версію підсудного про випа­дковість заподіяння тілесних ушкоджень.

( а.с.20).

Під час допиту ОСОБА_1 в якості підозрюваного та обвинуваченого засу­джений також детально виклав обставини скоєння ним злочину, при цьому поясню­вав, як він наніс потерпілій удар саме в область серця, що також спростовує версію засудженого про випадковість заподіяння тілесних ушкоджень.

( а. с. 33-34, 45-48)

Зазначений вірний висновок суду підтверджується і висновком судово-. медичного експерта № 893-6 від 10.10.2006 року - в тому, що свідчення дані ОСОБА_1 під час проведення відтворення обстановки та обставин події злочину, від­повідають даним судово-медичної експертизи трупу потерпілої щодо характеру ушкодження та направлення раневого каналу.

( а. с. 83-84)

Згідно акту судово-медичного обстеження № 893 від 24.09.2006 року та ви­сновку експерта № 893-а від 28.09.2006 року ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді колото-різаної рани на боковій поверхні грудної клітини зліва в проекції 5-го міжребер"я по середньо-підмишечній лінії, раневий канал якої по­шкоджує верхню і нижню долі лівої легені, бокову стінку грудного відділу аорти і тіло 9-го грудного позвонка, які за своїм характером являються прижиттєвими, утво­рилися від дії колючо-ріжучого предмета, яким міг бути лезо ножа, що має з однієї сторони і найбільшу ширину на рівні занурення біля 1,8 см., які характеризуються як тяжкі тілесні ушкодження небезпечні для життя в момент спричинення. Безпосе­редньою причиною смерті потерпілої стала гостра крововтрата.

( а. с. 88-94, 97-98)

З урахуванням зазначених обставин, враховуючи конкретні обставини і моти­ви скоєного злочину, який є особливо тяжким та вчинений в стані алкогольного

З

сп"яніння, що підвищує його суспільну небезпечність, справедливо призначив ОСОБА_1 покарання у вигляді 8 років позбавлення волі, без застосування ст. 69 КК України.

Поряд з цим, таке покарання є близьким до мінімального, оскільки судом в повній мірі враховане щире каяття засудженого, визнання вини, сприяння в роз­критті вчиненого злочину та явку з повинною, позитивну характеристику за місцем роботи, тобто ті ж пом'якшуючі покарання обставини на які він покликається в сво­їй апеляції.

Посилання в апеляції засудженого ОСОБА_1 про виклик в суд апеляційної інстанції свідка ОСОБА_5 є безпідставним, оскільки останній був допитаний в суді першої інстанції, де дав пояснення по справі.

(а. с. 240)

Виходячи з наведеного, судова колегія не знаходить підстав до пом"якшення призначеного судом покарання, а тому апеляція засудженого не підлягає задоволен­ню.

Керуючись ст.ст. 362, 366 КПК України колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Полтавського районного суду від 10 листопада 2006 року стосовно нього -без змін.