Справа № 11- 44/ 2007 року Головуючий у 1-й інстанції: Ященко М.А.
Категорія: ч.2 ст186 КК - Доповідач: Куліш В.М.
Іменем України
2007 року січня місяця 12 дня Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Полтавської області в складі:
Головуючого-судді КулішаВ.М.
Суддів: Бурди К.І., Лісіченко Л.М.
з участю прокурора Подворчана Ю.М.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 та в його інтересах захисника ОСОБА_2 на вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 9 жовтня 2006 року.
Цим вироком: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимий: 24.07. 2003
року Автозаводським районним судом м. Кременчука
за CT..CT.185 ч.4,69, 185 ч.З, 185 ч.2, 15 я.2,289 ч.2,69, 70
КК України на 4 роки позбавлення волі. Звільнений з
місць позбавлення волі 16.03 2006 року за відбуттям
покарання,
· засуджений за ч. 2 ст. 186 КК України на 4 роки позбавлення волі.
· Вирішено питання речових доказів.
За вироком суду ОСОБА_1 визнаний винним у вчиненні злочину за таких обставин. Звільнившись з місць позбавлення волі, де відбував покарання за розкрадання майна, ОСОБА_1 повторно заволодів майном потерпілого ОСОБА_3. Так, 1 травня 2006 року, близько 24 години він знаходився в м. Кременчуці поблизу магазину «Смачне порсятко», що розташований біля зупинки громадського транспорту «Керченська». В цей час там проходив потерпілий по справі ОСОБА_3. Побачивши у нього мобільний телефон «Нокіа-6170», ОСОБА_1 з метою заволодіння ним, наніс потерпілому удар у голову. Коли той упав - заволодів вказаним телефоном вартістю 1178 грн. та іншим майном, всього на суму 1393 грн.. Внаслідок насильства, що не є небезпечним для життя та здоров'я потерпілого, йому були заподіяні легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасний розлад здоров'я.
У поданій апеляції засуджений ОСОБА_1 просив застосувати до нього ст. 69 КК України та враховуючи його складне сімейне становище - у матері троє неповнолітніх дітей - пом'якшити покарання.
Такі ж доводи викладені і в апеляції захисника ОСОБА_2.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення засудженого на підтримання доводів апеляції та про звільнення його від покарання на підставі ст. 75 КК України, міркування прокурора Подворчана Ю.М. про залишення вироку без змін, перевіривши матеріали справи та доводи апеляцій, колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області знаходить, що вони задоволенню не піддягають з наступних мотивів
Винність ОСОБА_1 у вчиненні злочину, за який він засуджений, доведено матеріалами справи, докази з якої перевірялися у судовому засіданні та приведені у вироку. Не заперечував встановлених судом обставин вчинення злочину і сам засуджений. Вбачається, що із цього приводу апеляція на вирок не подавалася.
Таким чином, дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст.186 КК України.
Правильно призначена йому і міра покарання. Як видно ОСОБА_1 вчинив тяжкий злочин, по суті, зразу ж після звільнення з місць ув'язнення, що свідчить про підвищену суспільну небезпечність його особи а отже неможливість виправлення його, за умови звільнення від відбування встановленого законом покарання, чи скорочення його строку. Доводи апелянта про проживання з матір'ю на утримання якої знаходяться троє неповнолітніх дітей, не є такими, щоб давали підстави для звільнення засудженого від покарання з застосуванням ст.75 КК України чи скорочення його строку на підставі ст.69 КК України Більше того ці обставини районний суд урахував та призначив засудженому, у зв'язку з цим, мінімальну міру покарання що передбачена санкцією ч.2 ст.186 КК України.
Отже, районним судом засудженому ОСОБА_1 призначено покарання яке є необхідним і достатнім для його виправлення і попередження нових злочинів, а тому підстав для його пом'якшення немає.
Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України колегія суддів Апеляційного суду Полтавської області, -
Ухвалила:
Апеляцію ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Автозаводського районного суду м. Кременчука від 9 жовтня 2006 року стосовно нього - без змін.
Судді:
Куліш В.М. Бурда К.І. Лісіченко Л.М.