Справа № 2-285 2007 рік
«23» січня 2007 року Дзержинський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді Лазюка С.В.
при секретарі - Церковної Л.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Харкові цивільну справу за позовом
ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4, третя особа ВЖРЕП Дзержинського
району м.Харкова про вселення,
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про примусове вселення у двокімнатну квартиру АДРЕСА_1, посилаючись на те, що з 1992 по 2000 рік вона перебувала у шлюбі з відповідачем, який є наймачем спірної квартири, а вона, поселившись з 30.09.92 p., як член сім'ї наймача, здобула самостійного права на жилу площу у цієї квартирі. її права на спірну квартиру оспорювались відповідачем ОСОБА_2, але рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 22.04.05 р. її житлові права з малолітньою дитиною були захищені й судом підтверджено її права на цю квартиру. Незважаючи на це, відповідач ОСОБА_2 перешкоджає її проживанню з сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, та не впускає її до квартири, змінивши дверні замки.
Згідно первинних пояснень у судовому засіданні позивачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 визнавали житлові права позивачки на спірну житлову площу, але вважали не можливим сумісне проживання.
Надалі відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилися без поважних причин й суд вирішує справу на підставі наявних в ній даних та доказів з винесенням заочного рішення на підставі клопотання позивача.
Представник третьої особи надав суду заяву про слухання справи за його відсутності.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов відповідно до ст.ст.: 64, 191 Житлового кодексу України підлягає задоволенню з наступних мотивів.
Судом встановлено, що квартира АДРЕСА_1 відноситься до державного житлового фонду та відповідач ОСОБА_2 є наймачем цієї квартири, яка складається з двох ізольованих кімнат площею 9,9 та 17 кв.м. Позивачка після реєстрації шлюбу з відповідачем ОСОБА_2, поселившись 30.09.92 р. у спірній квартирі як член сім'ї наймача, набула самостійних прав на жилу площу в квартирі АДРЕСА_1.
Рішенням Дзержинського райсуду м. Харкова від 22.04.05 p., яке вступило в законну силу, відмовлено ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання втратившим права користування житловим приміщенням.
Разом з тим, під час розгляду справ судом, ОСОБА_2 поселив на спірну жилу площу свою нову дружину - відповідачку ОСОБА_3 та свою матір - відповідачку ОСОБА_4, а у відношенні до позивачки чине різні перепони у користуванні спірною квартирою, замінив вхідні замки й не впускає добровільно її до квартири, посилаючись на те, що не бажає щоб вона там проживала.
Житлові права позивачки ОСОБА_1 та її малолітньої дитини - сина ОСОБА_5, батьком якого є відповідач ОСОБА_2, підлягають судовому захисту шляхом примусового вселення позивачки з дитиною у спірну квартиру АДРЕСА_1.
Вимоги позивачки ОСОБА_1 про вселення її у кімнату площею 9,9 кв.м, цієї квартири повинні розглядатися судом окремо при вирішенні питань встановлення порядку користування житловою площею спірної квартири.
На підставі вищенаведеного, ст.ст.: 64, 191 Житлового кодексу України та керуючись ст.ст.: З, 10, 11, 15, 60, 212, 213, 224-226 ЦПК України, суд-
Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.
Вселити ОСОБА_1 з малолітньою дитиною - сином ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 р. народження, у двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1.
На рішення може бути подана заява про апеляційне оскарження в 10-ти денний
строк з дня проголошення рішення. Апеляційна скарга на рішення подається протягом 20 - ти
днів після подачі заяви про апеляційне оскарження, з подачею її копії до апеляційної інстанції
або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою
відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Рішення ухвалено й надруковане власноручно суддею Лазюк С.В. у нарадчій кімнаті.