Ухвала від 06.09.2017 по справі 908/1583/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

про повернення позовної заяви

06.09.2017 Справа № 908/1583/17

Господарський суд Запорізької області у складі судді Смірнова О.Г.,

розглянувши матеріали справи

за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС"

до відповідача: Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"

третя особа: ОСОБА_1

про визнання недійсною додаткової угоди № 1 від 23.12.2014 року до договору поруки та визнання договору поруки № 11191885000/П від 02.09.2007 року припиненим

СУТЬ СПОРУ: Публічне акціонерне товариство "УкрСиббанк" звернулося до Господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" як боржника, солідарного з ОСОБА_1, заборгованості по кредиту та процентам в сумі 6701,31 швейцарських франків та пені в сумі 12657,97 гривень за кредитним договором № 11191885000 від 02.08.2007 року.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 01.08.2017 року вказана позовна заява прийнята до розгляду, порушено провадження у справі № 908/1583/17 та призначено судове засідання.

06.09.2017 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" (відповідач за первісним позовом) звернулося до Господарського суду Запорізької області із зустрічним позовом до Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (позивач за первісним позовом), в якому просить:

- додаткову угоду № 1 від 23.12.2014 року до договору поруки, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", визнати недійсною;

- поруку ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" за договором поруки № 11191885000/П від 02.09.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", та сам вказаний договір визнати припиненими.

Розглянувши зустрічну позовну заяву суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню з огляду на наступне.

Згідно приписів ст. 60 Господарського процесуального кодексу України відповідач має право до початку розгляду господарським судом справи по суті подати до позивача зустрічний позов для спільного розгляду з первісним позовом. Зустрічний позов повинен бути взаємно пов'язаний з первісним.

Розглянувши подану зустрічну позовну заяву та додані до неї документи, суддя встановив:

- позивачем не подано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що є порушенням пункту 4 ст.63 ГПК України.

Статтею 54 ГПК України передбачено, що зміст, форма та додатки до позовної заяви повинні відповідати приписам вказаної норми законодавства.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку та розмірі.

Положеннями ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Нормою ст. 7 Закону України "Про державний бюджет на 2017 рік" № 1801-VIІІ від 21.12.2016 року встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який з 1 січня 2017 року складає 1600 гривень.

Згідно п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 150 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а за подання позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд позовної заяви майнового характеру в господарському суді становить 1,5 відсотки ціни позову, але не менше 1600,00 грн. та не більше 240000,00 грн., а за розгляд позовної заяви немайнового характеру судовий збір становить 1600,00 грн.

При цьому п. 2.11. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 року «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» визначено, що якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог (абзац другий частини третьої статті 6 Закону).

Предметом розгляду поданого зустрічного позову є дві вимоги: про визнання недійсною додаткової угоду № 1 від 23.12.2014 року до договору поруки, укладеного між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС", та визнання поруки ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" за договором поруки № 11191885000/П від 02.09.2007 року, укладеним між Публічним акціонерним товариством "УкрСиббанк" та ТОВ "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" та самого договору поруки припиненими, що є вимогами немайнового характеру.

Таким чином, розмір судового збору за розгляд даної зустрічної позовної заяви в господарському суді становить 3200,00 грн.

Як вбачається з доданої до позовної заяви в якості доказу сплати судового збору квитанції № 3 від 05.09.2017 року, позивачем сплачено судовий збір в розмірі 1600,00 грн., тобто в меншому розмірі, ніж встановлено.

- не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів, що є порушенням пункту 6 ст. 63 ГПК України;

Нормою ст. 56 ГПК України встановлено, що позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Відповідно п. 2 ч. 1 ст. 57 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

До зустрічної позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" на підтвердження направлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів позивачем додано фіскальний чек № 1449 від 06.09.2017 року та опис вкладення у цінний лист від 06.09.2017 року, з якого вбачається, що позовна заява і додані до неї документи було надіслано на адресу: 03115, м. Київ, вул. Пушиної, буд. 21, к. 316. При цьому в позовній заяві дана адреса зазначена як поштова адреса відповідача, однак будь-яких доказів (листування, копії договору або ін. документів), які підтверджують або з яких вбачається, що адреса: 03115, м. Київ, вул. Пушиної, буд. 21, к. 316, є поштовою адресою відповідача, позивачем суду не надано.

Проте, місцезнаходженням Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 07.09.2017 року, отриманої з офіційного сайту Міністерства юстиції України https://usr.minjust.gov.ua/ua/freesearch є: 04070, м. Київ, вул. Андріївська, буд. 2/12. Втім, доказів направлення копії зустрічної позовної заяви з додатками на адресу місцезнаходження відповідача позивачем суду не надано.

Суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 р. кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права згідно статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", - право на справедливий суд охоплює не лише стадію розгляду справи по суті, але також дотримання всіх процедур, що передбачені національним законодавством і повинні відбуватися до порушення провадження у справі.

Національним законодавством України (ст. 56 ГПК України) передбачено забезпечення права відповідача на інформацію про подану позовну заяву та ознайомлення з її змістом і доданими документами, а також передбачено механізм реалізації такого права - шляхом встановлення обов'язку прокурора та позивача надіслати сторонам відповідні копії позовної заяви та доданих до неї документів до порушення провадження у справі.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (Рішення ЄСПЛ у справі "Салов проти України" від 06.09.2005 р.).

У Рішенні ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи одстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі. Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Таким чином, право на справедливий суд, передбачене статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, включає в себе обов'язок прокурора чи позивача належним чином інформувати відповідача про подання позову до суду шляхом направлення на його адресу копії позовної заяви з усіма додатками. Таке інформування повинно бути здійснене позивачем до порушення судом провадження у справі. Отже, порушення провадження у справі до виконання позивачем вказаного обов'язку, не відповідатиме статті 6 Конвенції.

Також, слід зазначити, що відповідно до вимог ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Так, пунктом 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.11р. встановлено, що при поданні сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності). Копії документів, які подаються до господарського суду, повинні бути засвідчені з додержанням вимог п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказам Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003р. № 55, зокрема, відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

- позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано, що є порушенням п. 1 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, далі ГПК України.

Статтею 54 ГПК України передбачено, що позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується поважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.

Положеннями ст. 28 ГПК України встановлено, що справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника. Керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище. Представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації. Довіреність видається за підписом керівника або іншої уповноваженої особи. Повноваження адвоката як представника можуть також посвідчуватися ордером, дорученням органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги, або договором. До ордеру обов'язково додається витяг з договору, у якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. Витяг засвідчується підписом сторін договору.

Таким чином, повноваження представника юридичної особи посвідчуються довіреністю від імені підприємства, організації, а у разі здійснення представництвом адвокатом - ордером або договором.

Зустрічна позовна заява від 05.09.2017 року (вх. № 2036/08-07/17 від 06.09.2017 року) підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" ОСОБА_2

В абзаці 3 п. 3.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено, що якщо позовну заяву підписано особою на підставі виданої їй довіреності, до заяви має бути додано оригінал або належно завірену копію такої довіреності.

Втім, в якості доказу підтвердження наявності повноважень ОСОБА_2 на підписання від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" зустрічної позовної заяви додана незасвідчена копія довіреності від 05.04.2015 року.

Відповідно до п. 2.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії (стаття 36 ГПК). Якщо документи, які мають значення для правильного вирішення спору, і підписи на них виготовлені стороною за допомогою будь-яких технічних засобів, то такі документи повинні прийматись господарським судом як письмові докази, досліджуватись та оцінюватись за загальними правилами ГПК. Копії, які видаються органами державної влади України, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями та їх об'єднаннями усіх форм власності, повинні бути засвідчені з додержанням вимог пункту 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документів. ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 07.04.2003 року № 55, а разі якщо інструкціями з діловодства, які діють у відповідних органах, підприємствах, установах і організаціях, установлено додаткові вимоги щодо оформлення копій, - також і цих вимог. У разі невідповідності наданих суду копій документів згаданим вимогам вони не вважаються належними і допустимими доказами і не беруться судом до уваги у вирішенні спору. Подані сторонами копії документів, виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо), засвідчуються підписом особи, яка їх виготовила або яка перевірила їх на відповідність оригіналам, із зазначенням її прізвища, ініціалів та посади (якщо вона є посадовою особою) та з прикладенням печатки (за її наявності).

Як вбачається із змісту п. 5.27 Національного стандарту України "Державна уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлення документації ДСТУ 4163-2003", відмітка про засвідчення копії документа повинна складатися зі слів: "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Відтак, у суду відсутня можливість прийняти вказану довіреність в якості доказу в розумінні ст. 36 ГПК України на підтвердження повноважень ОСОБА_2 на підписання поданої до суду зустрічної позовної заяви, оскільки вона не засвідчена як того вимагає діюче законодавство.

Згідно з пунктом 3.5. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" недодержання вимог статей 54, 56 та пунктів 2 і 3 частини першої статті 57 ГПК України щодо форми, змісту і додатків до позовної заяви тягне за собою наслідки, передбачені статтею 63 ГПК України.

За таких обставин, зустрічна позовна заява підлягає поверненню без розгляду. Після усунення обставин, що зумовили повернення позовної заяви без розгляду, позивач може звернутися з нею знову в загальному порядку.

На підставі викладеного, керуючись ст. 60, п. п. 1, 4, 6 ч. 1 ст. 63, ст. 86 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

Зустрічну позовну заяву від 05.09.2017 року (вх. № 2036/08-07/17 від 06.09.2017 року) і додані до неї документи повернути позивачеві - Товариству з обмеженою відповідальністю "ДНІПРОТРАНССЕРВІС" без розгляду на адресу: 69005, м. Запоріжжя, вул. Гоголя, буд. 83, кв. 7.

Додатки: зустрічна позовна заява від 05.09.2017 року з додатками всього на 19 арк., в тому числі оригінал квитанції № 3 від 05.09.2017 року на 1 арк., копії: описів вкладення від 06.09.2017 року на 2 арк. та фіскальних чеків № 1449 та 1448 від 06.09.2017 року всього на 2 арк., довіреності від 05.04.2015 року на 1 арк..

Суддя О.Г.Смірнов

Попередній документ
68753475
Наступний документ
68753477
Інформація про рішення:
№ рішення: 68753476
№ справи: 908/1583/17
Дата рішення: 06.09.2017
Дата публікації: 13.09.2017
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Запорізької області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Укладення, зміни, розірвання, виконання договорів (правочинів) та визнання їх недійсними, зокрема:; Визнання договорів (правочинів) недійсними; банківської діяльності; кредитування; забезпечення виконання зобов’язань