Справа № 819/826/17
31 серпня 2017 р.м. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, в складі:
головуючої судді Подлісної І.М.
при секретарі судового засідання Павловського Ю.Б.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Тернополі адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Тернопільській області про визнання протиправним рішення та зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернулася у Тернопільський окружний адміністративний суд з позовом до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Тернопільській області, в якому з урахуванням заяви про зміну позовних вимог просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Тернопільській обл. від 19.05.2017 р. №А-3764/0-1254/6-17 "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу щодо відведення земельної ділянки у власність";
- зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській обл. повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність (безоплатно) земельної ділянки кадастровий номер 6122089200:01:001:0876 для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,2478 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами), державної власності розташованої на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області за межами населеного пункту.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що на підставі наказу "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 18.10.2013 № ТН/6122089200:01:001/00000408 ПП "Гео - Юнікс" було виготовлено відповідний проект землеустрою та у встановленому законом порядку були внесені до Державного земельного кадастру відомості про формування земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номера 6122089200:01:001:0876.
Після чого, відповідно до ст. 55 Закону України "Про землеустрій" від 22.05.2003 № 858-IV (далі - Закон № 858-IV) позивач 18.04.2017 звернулась із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з метою передачі у власність (безоплатно) земельної ділянки кадастровий номер 6122089200:01:001:0876, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,2478 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами) державної власності розташованої на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області за межами населеного пункту.
Однак, за результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач прийняв рішення від 19.05.2017 № А-3764/0-1254/6-17 "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу" згідно якого відмовив позивачу у задоволенні заяви щодо відведення земельної ділянки у власність.
Зазначене рішення позивач вважає протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки відповідно до Земельного кодексу України позивач надав до заяви всі необхідні документи для надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з метою передачі у власність (безоплатно) земельної ділянки кадастровий номер 6122089200:01:001:0876, а тому законних підстав для відмови у задоволенні зазначеної заяви у відповідача не було.
Крім того зазначила, що оскаржене рішення є необґрунтованим, оскільки відповідач не зазначив жодної причини, яка стала підставою для відмови у задоволенні зазначеної заяви, чим порушив частину сьому ст. 118 Земельного кодексу України від 25.10.2001 № 2768-III (далі - ЗК України).
Представник позивача ОСОБА_3 в судовому засіданні позовні вимоги з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 20.06.2017 підтримав в повному обсязі, з мотивів, викладених у позовній заяві та у додаткових пояснень, просить позов задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Тернопільській області, заперечуючи проти позову, суду пояснила, що наказом "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 18.10.2013 № ТН/6122089200:01:001/00000408 позивачу надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 1,2478 га в оренду для ведення особистого селянського господарства, за рахунок земель державної власності сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями і дворами) на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області.
Однак, враховуючи те, що позивач не в повній мірі виконав пункт 4 зазначеного наказу, а саме не подав проект землеустрою до відповідача на затвердження, то Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області правомірно відмовило позивачу у задоволенні зазначеної заяви. Водночас було рекомендовано позивачу завершити оформлення документації із землеустрою відповідно до зазначеного наказу.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін по справі, суд встановив такі обставини.
Як випливає з матеріалів справи, що на підставі наказу "Про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою" від 18.10.2013 № ТН/6122089200:01:001/00000408 ПП "Гео - Юнікс" було виготовлено відповідний проект землеустрою та у встановленому законом порядку були внесені до Державного земельного кадастру відомості про формування земельної ділянки з присвоєнням кадастрового номера 6122089200:01:001:0876.
Після чого, відповідно до ст. 55 Закону № 858-IV позивач 18.04.2017 звернулася із заявою до відповідача про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі з метою передачі у власність (безоплатно) земельної ділянки кадастровий номер 6122089200:01:001:0876, для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,2478 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами) державної власності розташованої на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області за межами населеного пункту.
Водночас до зазначеної заяви позивач надав наступні документи:
- копію проектної пропозиції на реконструкцію нежитлової будівлі (стайні) під господарську будівлю та споруди (для зберігання інвентаря та обладнання, транспортних засобів, для утримання свійських тварин та птиці) на земельній ділянці для ведення особистого селянського господарства на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області;
- копію витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку 6122089200:01:001:0876;
- копію паспорта;
- копію реєстраційного номеру облікової картки платника податків;
- копію викопіювання із публічної кадастрової карти України.
Однак, за результатами розгляду зазначеної заяви, відповідач прийняв рішення від 19.05.2017 № А-3764/0-1254/6-17 "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу" згідно якого відмовив позивачу у задоволенні заяви щодо відведення земельної ділянки у власність. Водночас, відповідачем у зазначеному рішенні було рекомендовано позивачу завершити оформлення документації із землеустрою відповідно до зазначеного наказу.
Не погоджуючись із таким рішенням позивач звернулася з позовом у суду.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з того, що відповідно до частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Підпунктом 31 пункту 4 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15 визначено, що Держгеокадастр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.
Згідно із частиною четвертою ст. 122 ЗК України центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.
Пунктом "а" частиною третьою ст. 22 ЗК України визначено, що землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва, фермерського господарства.
Відповідно до пункту "б" частини першої ст. 121 ЗК України громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності в таких розмірах: для ведення особистого селянського господарства - не більше 2,0 гектара.
Частиною шостою ст. 118 ЗК України визначено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва у межах норм безоплатної приватизації подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із частиною сьомою ст. 118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку про те, що за результатами розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність (безоплатно) земельної ділянки, відповідач приймає одне з таких рішень: дає дозвіл на розроблення відповідного проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або інформує про відмову у наданні відповідного дозволу із зазначенням конкретних причин відмови, які визначені частиною сьомою ст. 118 ЗК України.
Як випливає із оскарженого рішення, що відповідач, відмовляючи у задоволені зазначеної заяви позивача від 18.04.2017, не зазначив жодної причини, яка стала підставою для відмови у задоволенні зазначеної заяви, чим порушив частину сьому ст. 118 ЗК України.
Водночас, суд критично ставиться до твердження представника відповідача про те, що підставою для відмови у задоволенні зазначеної заяви стало неподання позивачем проекту технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки до ОСОБА_4 управління Держгеокадастру у Тернопільській області на затвердження, оскільки порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами визначений статтею 118 ЗК України, який не зобов'язує позивача подавати на затвердження зазначений проект до відповідача для одержання безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності, для ведення особистого селянського господарства.
Крім того, відповідач в оскарженому рішенні лише рекомендував позивачу завершити оформлення проекту технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки відповідно до пункту 4 наказу від 18.10.2013 № ТН/6122089200:01:001/00000408, а не зобов'язав останнього відповідно до ст. 118 ЗК України завершити оформлення зазначеного проекту, а тому суд дійшов висновку, що таке прохання носить рекомендаційний характер, а не обов'язок.
Водночас, суд звертає увагу на те, що наказом Держземагенства України від 15.10.2014 № 328 "Про введення в дію рішень колегії Держземагенства України" введено в дію рішення колегії Держземагенства України від 14.10.2014, у відповідності до якого визначено, що починаючи з 15.10.2014 ОСОБА_4 управлінням направляються відповідні клопотання до органів місцевого самоврядування про висловлення позиції щодо надання дозволу на розроблення документації із землеустрою щодо можливості подальшого надання у власність (користування) земельних ділянок на території відповідних сільських (міських, селищних) рад.
Як випливає з рішення Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області від 18.05.2017 № 141, що зазначена сільська рада не заперечувала щодо можливості передачі у власність позивачу земельної ділянки за кадастровим номером 6122089200:01:001:0876, однак і зазначене рішення сільської ради відповідач не взяв до уваги при розгляді зазначеної заяви позивача від 18.04.2017.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що рішення ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Тернопільській обл. від 19.05.2017 № А-3764/0-1254/6-17 "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу щодо відведення земельної ділянки у власність" є необґрунтованим, а тому підлягає скасуванню.
Частиною другою ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статей 11, 71 КАС кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно статті 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що позивач до заяви надав всі необхідні документи для надання відповідачем дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, суд дійшов висновку, що відповідач не розглянув належним чином заяву позивача про надання дозволу на розроблення зазначеного проекту та не прийняв рішення відповідно до Земельного кодексу України, чим порушив право позивача на отримання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки, а тому заява позивача потребує повторного розгляду.
Згідно із частиною першою ст. 94 КАС якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.
Керуючись ст.ст. 94, 158-167 КАС України, суд, -
Позов задовольнити. Визнати протиправним та скасувати рішення ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Тернопільській обл. від 19.05.2017 р. №А-3764/0-1254/6-17 "Щодо розгляду клопотання про прийняття наказу щодо відведення земельної ділянки у власність".
Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру в Тернопільській обл. повторно розглянути заяву ОСОБА_3 про надання їй дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) з метою передачі у власність (безоплатно) земельної ділянки кадастровий номер 6122089200:01:001:0876 для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 1,2478 га за рахунок земель сільськогосподарського призначення (землі запасу - під господарськими будівлями та дворами), державної власності розташованої на території Устечківської сільської ради Заліщицького району Тернопільської області за межами населеного пункту.
Стягнути на користь ОСОБА_3 640 (шістсот сорок) гривень понесених нею судових витрат зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань ОСОБА_4 управління Держгеокадастру в Тернопільській обл.
Постанова суду може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд в порядку і строки, передбачені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови виготовлено та підписано 05 вересня 2017 року.
Головуючий суддя Подлісна І.М.