06 вересня 2017 року м. ПолтаваСправа № 816/1126/17
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Довгопол М.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу, -
14 липня 2017 року Головне управління ДФС у Полтавській області звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб у розмірі 25000 грн.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилався на те, що податковий борг відповідача виник у зв'язку з несплатою узгодженого грошового зобов'язання, визначеного податковим повідомленням-рішенням № 01-1304 від 01.06.2016, та підлягає стягненню у судовому порядку.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без його участі /а.с. 37/.
Відповідач у судове засідання також не з'явився. Конверт із судовою повісткою, направлений відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1, 36000, повернувся до суду із відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 32/.
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином відповідач вважається належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду даної справи.
Згідно із частиною 4 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.
Представник третьої особи у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про наявність поважних причин неприбуття суд не повідомив.
Враховуючи наведене, суд визнав за можливе розглядати справу за відсутності осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до приписів частини першої статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Згідно із частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на зазначене, суд вирішив розглядати справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) перебуває на податковому обліку в ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області.
Згідно із письмовими поясненнями представника позивача Головним управлінням ДФС у Полтавській області отримано від ГУ ДАІ УМВС України в Полтавській області інформацію про те, що відповідач є власником транспортного засобу ACURA MDX 2014 року випуску з об'ємом двигуна 3471 куб. см, державний номерний знак НОМЕР_2, та керуючись пп. 267.6.1. п. 267.1. статті 267 та пп. 267.6.2. п. 267.6. статті 267 Податкового кодексу України відповідачу сформовано та надіслано податкове повідомлення-рішення /а.с. 33/.
У відповідності до пп. 267.1.1. п. 267.1. статті 267 Податкового кодексу України (у редакції на час спірних правовідносин) платниками транспортного податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які мають зареєстровані в Україні згідно з чинним законодавством власні легкові автомобілі, що відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті є об'єктами оподаткування.
За змістом пп. 267.2.1 пункту 267.2 статті 267 Податкового кодексу України об'єктом оподаткування є легкові автомобілі, з року випуску яких минуло не більше п'яти років (включно) та середньоринкова вартість яких становить понад 750 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року.
Така вартість визначається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику економічного розвитку, за методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, виходячи з марки, моделі, року випуску, типу двигуна, об'єму циліндрів двигуна, типу коробки переключення передач, пробігу легкового автомобіля, та розміщується на його офіційному веб-сайті.
Згідно із пунктом 267.4. статті 267 Податкового кодексу України ставка податку встановлюється з розрахунку на календарний рік у розмірі 25000 гривень за кожен легковий автомобіль, що є об'єктом оподаткування відповідно до підпункту 267.2.1 пункту 267.2 цієї статті.
Підпунктами 267.6.1., 267.6.2. пункту 267.6. статті 267 Податкового кодексу України визначено, що обчислення суми податку з об'єкта/об'єктів оподаткування фізичних осіб здійснюється контролюючим органом за місцем реєстрації платника податку.
Податкове/податкові повідомлення-рішення про сплату суми/сум податку та відповідні платіжні реквізити надсилаються (вручаються) платнику податку контролюючим органом за місцем його реєстрації до 1 липня року базового податкового (звітного) періоду (року).
Матеріалами справи підтверджено, що ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області винесено податкове повідомлення-рішення № 01-1304 від 01.06.2016, яким ОСОБА_2 визначено суму податкового зобов'язання за платежем: транспортний податок з фізичних осіб у розмірі 25000 грн, яке направлено платнику податків за місцем його реєстрації 01.06.2016 /а.с. 10/, однак останнє повернуто з відміткою поштового відділення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 10, зворот/.
Відповідно до пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення. .
З огляду на приписи пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення - рішення № 01-1304 від 01.06.2016 вважається врученим відповідачу.
Згідно з пп. 267.8.1 п. 267.8 ст. 267 Податкового кодексу України транспортний податок сплачується фізичними особами - протягом 60 днів з дня вручення податкового повідомлення-рішення.
У строк, визначений Податковим кодексом України, транспортний податок відповідачем не сплачено.
Згідно із письмовими поясненнями представника позивача податкове повідомлення - рішення в адміністративному або судовому порядку не оскаржувалося /а.с. 33/.
Таким чином податкове повідомлення - рішення є чинним, а визначена ним сума податкового зобов'язання вважається узгодженою.
У відповідності до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Отже, за відповідачем рахується сума податкового боргу з транспортного податку у розмірі 25 000 грн.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
ДПІ у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області сформовано податкову вимогу форми "Ф" від 01.11.2016 №3417-17 на суму 25000 грн /а.с. 11/, яку направлено відповідачу 07.11.2016, однак останнє повернуто з відміткою поштового відділення про причини невручення "за закінченням терміну зберігання" /а.с. 11, зворот/.
З огляду на приписи пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкова вимога форми "Ф" від 01.11.2016 №3417-17 вважається врученою відповідачу.
Судом встановлено, що суму податкового боргу із транспортного податку у розмірі 25 000 грн, відповідачем не погашено, що підтверджується витягом з інтегрованої картки платника податків /а.с. 35 - 36/.
Відповідно до підпункту 191.1.45 пункту 191.1 статті 191 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент подання позову) контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19 3 цього Кодексу, - звертаються до суду у випадках, передбачених законодавством.
Пунктом 87.11. статті 87 Податкового кодексу України визначено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Беручи до уваги наведене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу з транспортного податку у розмірі 25 000 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до частини четвертої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Таким чином підстави для розподілу судових витрат відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 7-11, 71, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Адміністративний позов Головного управління ДФС у Полтавській області до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Державна податкова інспекція у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) суму податкового боргу з транспортного податку з фізичних осіб в розмірі 25000,00 грн (двадцять п'ять тисяч гривень) на розрахунковий рахунок № 31410715700002, код бюджетної класифікації платежу 18011000, одержувач УДКС у місті Полтаві Полтавської області, ЗКПО 38019510, банк одержувача: ГУДКС України у Полтавській області МФО 831019.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Суддя М.В. Довгопол