04 квітня 2017 р. Справа № 804/7993/16
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Турлакової Н.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості , -
До суду надійшла позовна заява Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 із позовними вимогами щодо стягнення з відповідача податкового боргу в сумі 20 511, 38 грн.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач має заборгованість по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування та по податку на додану вартість на загальну суму 20 511, 38 грн., яка утворилась внаслідок несплати у встановлені чинним законодавством строки самостійно визначеного платником у податковій звітності грошового зобов'язання. В добровільному порядку відповідач податковий борг не сплачує, що і стало підставою для звернення позивача до суду із даним позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідачем заперечень на позовну заяву та доказів сплати податкової заборгованості до суду не надано.
Дослідивши чинне законодавство та матеріали справи, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) (далі- ФОП ОСОБА_1, платник, відповідач) був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа-підприємець від 14.07.1998р. за №0001975 та перебуває на податковому обліку у контролюючому органі (станом на момент виникнення спірних правовідносин та розгляду справи - у Державній податковій інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області) як платник податків, зборів та інших обов'язкових платежів від 14.07.1998р. за №11559.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, заявлена контролюючим органом до стягнення у примусовому порядку податкова заборгованість платника у загальному розмірі 20 511, 38 грн. виникла внаслідок несплати відповідачем узгоджених грошових зобов'язань:
- по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 19 501, 77 грн.;
- по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) в сумі 1009, 61 грн.
Підставами для нарахування грошових зобов'язань ФОП ОСОБА_1, за яким рахується податковий борг по по податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 19 501, 77 грн. є наступна податкова звітність:
-додаток 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи №9080184898 від 06.02.2015р. (граничний термін сплати - 14.08.2015р.) в сумі 9477, 96 грн.;
-додаток 5 до розділу ІІІ податкової декларації про майновий стан і доходи №9080184898 від 06.02.2015р. (граничний термін сплати - 14.11.2015р.) в сумі 9477, 96 грн.;
-податкова декларація про майновий стан і доходи №9275097118 від 05.02.2016р. (граничний термін сплати - 19.02.2016р.) в сумі 545, 85 грн.
Підставами нарахування грошових зобов'язань відщповідача, за яким рахується податковий борг з по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) (далі-ПДВ) в сумі 818, 00 грн. є наступна податкова звітність:
-податкова декларація з ПДВ за №9273153028 від 17.01.2016р. за грудень 2015 року, у якій платником самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 184, 00 грн. із граничним терміном сплати - 30.01.2016р.;
-податкова декларація з ПДВ за №9018453485 від 17.02.2016р. за січень 2016 року, у якій платником самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 112, 00 грн. із граничним терміном сплати - 01.03.2016р.;
-податкова декларація з ПДВ за №9035259876 від 15.03.2016р. за лютий 2016 року, у якій платником самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 180, 00 грн. із граничним терміном сплати - 30.03.2016р.;
-податкова декларація з ПДВ за №9078265195 від 16.05.2016р. за квітень 2016 року, у якій платником самостійно визначено податкове зобов'язання з ПДВ в розмірі 342, 00 грн. із граничним терміном сплати - 30.05.2016р.
Також у зв'язку з не сплатою узгоджених грошових зобов'язань за податковою декларацією з ПДВ за №1500003397 від 20.01.2015р., контролюючим органом у відповідності до п.п.129.1.1 п. 129.1 ст. 129 Податкового кодексу України нараховано відповідачу пеню у загальному розмірі 191, 61 грн., що підтверджується наявною у матеріалах справи роздруківкою зворотнього боку інтегрованої картки платника.
На виконання вимог ст.59 Податкового кодексу України Державною податковою інспекцією в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області було сформовано та направлено на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» за №116-25 від 02.02.2016р., однак дане відправлення було повернуто працівниками поштового зв'язку до контролюючого органу із відміткою «За закінченням терміну зберігання»
Доказів оскарження вищезазначеної податкової вимоги в адміністративному чи судовому порядку вимоги відповідачем до суду не надано.
Внаслідок не сплати вищезазначених сум грошові зобов'язання ФОП ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та податку на додану вартість - набули статусу податкового боргу.
Згідно із ст. 67 Конституції України встановлено - кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Стаття 68 Конституції України ж передбачає, що кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України, законів України.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 та статтею 36 Податкового кодексу України встановлено обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи. Податковий обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку в порядку і строки, визначеному цим Кодексом. Податковий обов'язок платника податків виникає за кожним податком та збором.
Згідно з п.46.1 ст. 46 Податкового кодексу України, податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов'язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Відповідно до п.49.1 ст. 49 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки контролюючому органу, в якому перебуває на обліку платник податків.
Пунктом 49.2 ст. 49 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є. Цей абзац застосовується до всіх платників податків, в тому числі платників, які перебувають на спрощеній системі оподаткування обліку та звітності.
Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює, зокрема: календарному місяцю протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця або календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб - до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом IV цього Кодексу (п. 49.18 ст.49 Податкового кодексу України).
Згідно із п.п. 9.1.1 ст.9 Податкового кодексу України - податок на додану вартість належить до загальнодержавних податків і зборів.
Звітним (податковим) періодом для податку на додану вартість є один календарний місяць (п. 202.1 ст.202 Податкового кодексу України).
Відповідно до п. 203.2 ст. 203 Податкового кодексу України - сума податкового зобов'язання, зазначена платником податку в поданій ним податковій декларації, підлягає сплаті протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Оподаткування доходів, отриманих фізичною особою - підприємцем від провадження господарської діяльності, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування визначено статтею 177 Податкового кодексу України.
Так, доходи фізичних осіб - підприємців, отримані протягом календарного року від провадження господарської діяльності, оподатковуються за ставками, визначеними в пункті 167.1 статті 167 цього Кодексу.
Об'єктом оподаткування є чистий оподатковуваний дохід, тобто різниця між загальним оподатковуваним доходом (виручка у грошовій та негрошовій формі) і документально підтвердженими витратами, пов'язаними з господарською діяльністю такої фізичної особи - підприємця.
Фізичні особи - підприємці подають до контролюючого органу податкову декларацію за місцем своєї податкової адреси за результатами календарного року у строки, встановлені цим Кодексом для річного звітного податкового періоду, в якій також зазначаються авансові платежі з податку на доходи.
Авансові платежі з податку на доходи фізичних осіб розраховуються підприємцем самостійно, але не менш як 100 відсотків річної суми податку з оподатковуваного доходу за минулий рік (у співставних умовах), та сплачуються до бюджету по 25 відсотків щокварталу (до 15 березня, до 15 травня, до 15 серпня і до 15 листопада).
У разі зменшення суми отриманого доходу за попередній календарний квартал поточного року більше ніж на 20 відсотків у порівнянні з розрахунковою очікуваною сумою доходу на такий квартал платник податку має право зменшити суму авансового платежу, що підлягає сплаті у наступний строк, встановлений цим підпунктом, пропорційно зменшенню суми зазначеного доходу. Для такого зменшення суми авансового платежу фізичною особою - підприємцем до настання строку сплати такого авансового платежу до контролюючого органу подається заява у довільній формі, що містить розрахунок зменшення суми авансового платежу та коротке пояснення обставин, що призвели до зменшення суми отриманого доходу (пп.177.5.1 п.177.5 ст. 177 Податкового кодексу України).
Пунктами 54.1, 54.2 ст. 54 Податкового кодексу України передбачено, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Грошове зобов'язання щодо суми податкових зобов'язань з податку, що підлягає утриманню та сплаті (перерахуванню) до бюджету в разі нарахування/виплати доходу на користь платника податку - фізичної особи, вважається узгодженим податковим агентом або платником податку, який отримує доходи не від податкового агента, в момент виникнення податкового зобов'язання, який визначається за календарною датою, встановленою розділом 'V цього Кодексу для граничного строку сплати податку до відповідного бюджету.
Відповідно до п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України - платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає (п.56.11 ст.56 Податкового кодексу України).
Підпунктом 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначено поняття "пеня", у відповідності до якого -це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.
Статтею 129 Податкового кодексу України встановлено, що після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.
Нарахування пені розпочинається:
а) при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - після спливу 90 днів, наступних за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом;
б) при нарахуванні суми грошового зобов'язання контролюючими органами - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного у податковому повідомленні - рішенні згідно із цим Кодексом;
Згідно із п. 129.2 ст. 129 Податкового кодексу України - у разі скасування нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) у порядку адміністративного та/або судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) скасовується.
- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження та за весь період заниження (в тому числі за період адміністративного та/або судового оскарження);
- у день настання строку погашення податкового зобов'язання, визначеного податковим агентом при виплаті (нарахуванні) доходів на користь платників податків - фізичних осіб, та/або контролюючим органом під час перевірки такого податкового агента.
Пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті. Пеня, визначена підпунктом 129.1.2 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження. Пеня, визначена підпунктом 129.1.3 пункту 129.1 цієї статті, нараховується із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виплати (нарахування) доходів на користь платників податків - фізичних осіб (п. 129.4 ст. 129 Податкового кодексу України).
Згідно з п. 14.1.175 ст.14 Податкового кодексу України - податковим боргом вважається сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України - у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання (п. 59.3 ст. 59 Податкового кодексу України).
Податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України).
За правилами, визначеними п. 59.5 статті 59 Податкового кодексу України - у разі, коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що ііснує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до вимог ст. 58.3, 59.1 Податкового кодексу України, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
На виконання вимог вищезазначеної норми, позивачем сформовано та направлено на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 податкову вимогу №116-25 від 02.02.2015р. на суму 36 399, 55 грн., яка вважається такою, що отримана відповідачем.
Докази оскарження або відкликання зазначеної вимоги у матеріалах справи відсутні.
Таким чином, загальна сума податкового боргу ФОП ОСОБА_1 по податку на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування та сплаті ПДВ становить 20 511, 38 грн. та у добровільному порядку відповідачем не погашена.
Відповідно до п. 41.2 ст. 41 Податкового кодексу України - органами стягнення є виключно контролюючі органи, уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску у межах повноважень, а також державні виконавці у межах своїх повноважень.
Контролюючими органами є органи доходів і зборів - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування єдиної державної податкової, державної митної політики в частині адміністрування податків і зборів, митних платежів та реалізує державну податкову, державну митну політику, забезпечує формування та реалізацію державної політики з адміністрування єдиного внеску, забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері боротьби з правопорушеннями при застосуванні податкового та митного законодавства, а також законодавства з питань сплати єдиного внеску (далі - центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику), його територіальні органи (п. 41.1 ст. 41 Податкового кодексу України).
Згідно п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 Податкового кодексу України - контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Пунктом 87.2 ст. 87 Податкового кодексу України визначено, що джерелами погашення податкового боргу платника податків є будь-яке майно такого платника з урахуванням обмежень, визначених цим Кодексом, а також іншими законодавчими актами.
Згідно з п. 87.11 ст. 87 Податкового кодексу України - орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до Закону України "Про виконавче провадження".
На підставі викладеного, з урахуванням відсутності заперечень та відсутністю доказів остаточної сплати узгоджених зобов'язань, суд доходить до висновку, що адміністративний позов Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м.Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) на користь державного бюджету податковий борг в сумі 20 511, 38 грн. (двадцять тисяч п'ятсот одинадцять гривень тридцять вісім копійок).
Копію постанови направити сторонам по справі.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя Н.В. Турлакова