м. Вінниця
05 вересня 2017 р. Справа № 802/1163/17-а
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді: Воробйової Інни Анатоліївни,
за участю:
секретаря судового засідання: Фурмана Віталія Васильовича
позивача: ОСОБА_1
представник позивача: ОСОБА_2
у відсутності відповідача та 3-ої особи
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання про закриття провадження у справі
за позовом: ОСОБА_1
до: Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3
про: визнання протиправними та скасування рішення, розпорядження
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває справа ОСОБА_1 до Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області, третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - ОСОБА_3 про визнання протиправними та скасування рішення, розпорядження.
04.08.2017 р. за вх. №16868 на адресу суду від представника відповідача надійшло клопотання про закриття провадження у справі, яке мотивоване тим, що даний спір виник із сімейних правовідносин, а тому належить розглядати за правилами цивільного судочинства.
У судовому засіданні позивач та його представник заперечили проти клопотання Калинівської районної державної адміністрації Вінницької області та просили у задоволенні відмовити.
Суд розглянувши подане клопотання дійшов висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі, виходячи з наступного.
Завданням адміністративного судочинства згідно частини першої статті 2 КАС України є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Відповідно до частини першої статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.
Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності (п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України).
Згідно пункту 9 частини першої статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем у справі адміністративної юрисдикції є суб'єкт владних повноважень, а у випадках, передбачених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Тобто, із наведеного слідує, що обов'язковою ознакою публічно-правового спору, що підлягає розгляду судом в порядку адміністративного судочинства є підпорядкованість одного учасника публічно-правових відносин іншому - суб'єкту владних повноважень та участь у публічно-правовому спорі з однієї сторони суб'єкта, наділеного владними повноваженнями, який здійснює владні управлінські функції, при цьому ці функції та повноваження повинні здійснюватись цим суб'єктом саме у тих правовідносинах, у яких виник спір. Водночас, до юрисдикції адміністративних судів віднесені тільки ті публічно-правові спори, які виникають у зв'язку зі здійсненням суб'єктами владних повноважень віднесених до їх компетенції владних управлінських функцій.
Відповідно до вимог частини другої статті 2 КАС України, до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Тобто, як вбачається з наведеного, КАС України регламентує порядок розгляду не всіх публічно-правових спорів, а лише тих, які виникають у результаті здійснення суб'єктом владних повноважень управлінських функцій і розгляд яких безпосередньо не віднесено до підсудності інших судів.
В той же час згідно до частини першої статті 15 ЦПК України, суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.
Верховний суд України у постанові від 14.12.2016 р. по справі №6-2554цс16 проаналізувавши положення статтей 15 ЦПК України та 17 КАС України вказав, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративний і цивільних справ у кожній конкретній ситуації не достатньо застосування виключно формального критерію - визначення суб'єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб'єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір.
Із позовної заяви слідує, що предметом позову є рішення комісії з питань з питань захисту прав дитини Калинівської районної державної адміністрації №2/1 від 21.02.2017 р. та розпорядження голови райдержадміністрації від 24.02.2017 р. №44 "Про визначення місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_4", якими визначено місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 разом з матір'ю ОСОБА_3 за місцем фактичного проживання матері. При цьому, при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач керувався виключно нормами Сімейного Кодексу України, Закону україни "Про охорону дитинства" та Постановою Кабінету Міністрів України" Питання діяльності органів опіки та піклування, пов'язаної із захистом прав дитини" № 866 від 24.09.2008 р.
На переконання позивача (батька дитини) відповідачем протиправно прийнято оскаржувані рішення та встановлено факт проживання дитини з матір'ю, що стало підставою звернення до суду.
А відтак, на думку суду, даний спір стосується порушеного права, що виникає із сімейних відносин, у зв'язку з чим такий спір підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства.
Вказаний висновок узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалах від 11.02.2016 р. №К/800/34745/15 (реєстраційний №55796499), від 15.07.2015 р. №К/800/40873/14 (реєстраційний №47037624), від 25.03.2015 р. №К/800/6557/15 (реєстраційний №43407767), від 17.12.2015 р. №К/9991/7608/12 (реєстраційний №54512604), від 17.12.2015 р. №К/9991/7608/12 (реєстраційний №54512604).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про закриття провадження у цій справі, так як вказаний спір не відноситься до юрисдикції адміністративних судів та підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Згідно частини другої статті 157 КАС України якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ.
Так, відповідно до частини першої статті 107 ЦПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку цивільного судочинства, розглядаються районними, районними у містах, міськими та міськрайонними судами.
Згідно до частини другої статті 109 ЦПК України позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням, з огляду на що даний позов підсудний Калинівському районному суду Вінницької області.
Керуючись ст.ст. 157, 165, 186, 254 КАС України, суд -
клопотання відповідача задовільнити.
Провадження у справі закрити.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії ухвали суду безпосередньо в суді, то п'ятиденний строк на апеляційне оскарження ухвали суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії ухвали суду.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна