АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА[1]
06 вересня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду м. Києва в складі:
головуючого-судді Слюсар Т.А.
суддів: Панченка М.М., Волошиної В.М.
при секретарі: Крічфалуши С.С.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року
в справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Коверс Рігід Україна» до ОСОБА_2, Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві в особі Територіального сервісного центру № 8046 про визнання правочину недійсним, визнання права власності, зобов'язання вчинити дії.
Колегія суддів, -
У травні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «Коверс Рігід Україна» (надалі - ТОВ «Коверс Рігід Україна») звернулося в суд із позовом до ОСОБА_2, Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві в особі Територіального сервісного центру № 8046 про визнання недійсним договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3597/8046 від 20 лютого 2016 pоку; визнання за позивачем права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814D, шасі НОМЕР_3; зобов'язання Регіонального сервісного центру МВС в м. Києві в особі Територіального сервісного центру № 8046 здійснити реєстрацію права власності на зазначений транспортний засіб за ТОВ «Коверіс Регід Україна» з видачею Свідоцтва про право власності.
Зазначав, що на балансі ТОВ «Коверіс Рігід Україна» перебуває автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814D, шасі НОМЕР_3, 1997 р.в.
Після зміни директора товариства 10 лютого 2016 року, яким став ОСОБА_4, останнім та створеною ним комісією підчас здійснення інвентаризації необоротних активів виявлено відсутність двох автомобілів, одним з яких є вищевказаний автомобіль, та який згідно договору купівлі-продажу №3597/8046 від 20 лютого 2016 року було продано ОСОБА_2
Посилаючись на те, що вказаний договір купівлі-продажу транспортного засобу є недійсним, остільки укладений між ТОВ «Коверс Рігід Україна» в особі продавця ОСОБА_2 та ОСОБА_2, як фізичною особою, що є перевищенням повноважень останнього та порушенням норм діючого законодавства, просив позов задовольнити.
Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року позов товариства з обмеженою відповідальністю «Коверс Рігід Україна» (надалі - ТОВ «Коверс Рігід Україна») задоволено частково. Визнано недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3597/806 від 20 лютого 2016 pоку, укладений між ТОВ «Коверс Рігід Україна» в особі ОСОБА_2, та ОСОБА_2 Визнано за ТОВ «Коверс Рігід Україна» право власності на автомобіль марки Mercedes-Benz , модель 814D, номер шасі НОМЕР_3. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь позивача судові витрати, в розмірі 5512 грн. В іншій частині позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник відповідача, за змістом, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить скасувати рішення районного суду в частині задоволених вимог та постановити нове рішенням, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржено, тому колегія суддів у відповідності до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України перевіряє законність та обґрунтованість рішення районного суду в межах доводів апеляційної скарги.
Колегія суддів, вислухавши представника ОСОБА_2, який підтримав апеляційну скаргу, представника позивача, який просив апеляційну скаргу відхилити, вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що підлягає задоволенню частково.
Відповідно до протоколу № 1 від 11 січня 2016 року зборів учасників ТОВ «Коверіс Рігід Україна» було прийнято рішення про надання дозволу на реалізацію автомобіля марки MERCEDES-BENZ, модель 814D, шасі НОМЕР_3, д.н.НОМЕР_1, та доручено начальнику відділу логістики товариства ОСОБА_2 провести зняття з обліку зазначеного автомобіля та оформлення його продажу (а.с.10).
В матеріалах справи не міститься відомостей про те, що вказані рішення зборів були визнані незаконними і скасовані у встановленому законом порядку.
Встановлено, що 21 січня 2016 року на виконання зазначеного рішення був виданий наказ Генерального директора ТОВ «Коверіс Рігід Україна» ОСОБА_5, про доручення ОСОБА_2 зняти з обліку автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814D, шасі НОМЕР_3, д.н.НОМЕР_1, а також 22 січня 2016 року останньому була видана довіреність, якою уповноважено ОСОБА_6 зняти з обліку автомобіль (а.с.134 на зв., 135).
10 лютого 2016 року відбулась зміна директора товариства, яким став ОСОБА_4 (а.с.12).
Згідно акту нестачі основних засобів при здійсненні інвентаризації цінностей на 22 лютого 2016 pоку, ТОВ «Коверіс Рігід Україна» було виявлено нестачу автомобіля MERCEDES-BENZ, модель 814D, шасі НОМЕР_3, д.н.НОМЕР_1 (а.с.17).
22 лютого 2016 року між ТОВ «Коверіс Рігід Україна», від імені якого за дорученням діяв ОСОБА_2, як продавцем, та ОСОБА_2, як покупцем, був укладений договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3597/8046, предметом продажу за яким є транспортний засіб MERCEDES-BENZ, модель 814D, шасі НОМЕР_3, д.н. НОМЕР_2 (а.с.138).
Таким чином, даний правочин був вчинений ОСОБА_2, як представником ТОВ «Коверіс Рігід Україна», в своїх інтересах.
Визнаючи недійсним договір купівлі-продажу транспортного засобу № 3597/8046 від 20 лютого 2016 pоку, суд першої інстанції виходив з підстав його доведеності.
Такі висновки колегія суддів визнає законними й обґрунтованими.
Відповідно до частин першої, другої статті 215 ЦК України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Згідно ч. 1, 3 ст. 238 ЦК України, представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Представник не може вчиняти правочин від імені особи, яку він представляє, у своїх інтересах або в інтересах іншої особи, представником якої він одночасно є, за винятком комерційного представництва, а також щодо інших осіб, встановлених законом.
Відповідно до змісту оспорюваного правочину, в порушення вимог ч.ч. 1, 3 ст. 238 ЦК України, ОСОБА_2, діючи від імені ТОВ «Коверіс Рігід Україна», уклав договір купівлі-продажу спірного автомобіля собі ж, як фізичній особі.
Отже, оспорюваний правочин вчинено з істотним порушенням норм матеріального права.
За таких обставин, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції про наявність правових підстав до визнання договору купівлі-продажу транспортного засобу № 3597/8046 від 20 лютого 2016 pоку недійсним.
Разом з тим, з висновками районного суду про визнання за позивачем права власності на автомобіль MERCEDES-BENZ, модель 814D, номер шасі WDB6743181К253845, погодитися неможливо, враховуючи наступне.
Положеннями ст. 392 ЦК України передбачено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до матеріалів справи, позивачем право власності на спірний автомобіль було зареєстровано в установленому законом порядку, проте докази втрати підстав до його реєстрації відповідним органом відсутні, що залишилося поза увагою суду (а.с.9).
Окрім цього, розглядаючи спір, районний суд не з'ясував чи перебуває у власності відповідача транспортний засіб, придбаний ним на підставі оспорюваного правочину, що призвело до неповного з'ясування обставин справи та порушення норм процесуального права.
Так, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру МВС України від 20 червня 2017 pоку, автомобіль марки MERCEDES-BENZ, модель 814D, номер шасі НОМЕР_3, 09 серпня 2016 року був зареєстрований за ОСОБА_7 (а.с.159).
Отже, на час ухвалення судом рішення, відповідач не був власником вказаного автомобіля, остільки 09 серпня 2016 року його відчужив на користь ОСОБА_7
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку про скасування рішення суду першої інстанції в частині вимог про визнання права власності та ухваленню в цій частині нового рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313 -316 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 червня 2017 року в частині вимог про визнання права власності скасувати та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в позові.
В іншій частині рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Рішення набирає чинності негайно, проте може бути оскарженo в касаційному порядку протягом 20 днів з моменту проголошення шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий:
Судді:
Справа № 752/8164/16-ц
№ апеляційного провадження: 22-ц/796/8628/2017
Головуючий у суді першої інстанції: Колдіна О.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Слюсар Т.А.