Справа № 761/24911/17
Провадження № 3/761/5575/2017
04 вересня 2017 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Рибак Микита Анатолійович розглянувши матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в м. Києві відносно
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, яка проживає АДРЕСА_1,
за ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, 05 липня 2017 року о 09 годині 00 хвилин ОСОБА_1 на перехресті вул. Володимирської та бул. Т.Шевченка керуючи автомобілем НОМЕР_1 порушила п. 16.6 Правил дорожнього руху на регульованому перехресті, при повороті ліворуч, не надала переваги в русі автомобілю «Рено» державний номерний знак НОМЕР_2, який рухався в зустрічному напрямку прямо, в результаті чого здійснила зіткнення з даним автомобілем що спричинило пошкодження транспортних засобів.
В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні правопорушення не визнала та пояснила, що дійсно 05 липня 2017 року о 09 годині 00 хвилин рухалась на автомобілі «Мітсубіші» по вул. Володимирської в сторону бул. Т. Шевченка в середній полосі, з якої дозволяється рух прямо та наліво. Рухаючись на зелений колір світлофора за іншим автомобілем, який успішно повернув ліворуч та впевнившись, що зустрічний транспорт не заважає їй виконати поворот почала виконувати маневр. Побачивши, що у пішоходів на бул. Шевченка миготів зелений сигнал та загорівся червоний та достовірно знаючи, що світлофор пішоходів працює точно так само, як і світлофор зустрічного транспорту рухалась через перехрестя. В цей час з її автомобілем здійснив зіткнення автомобіль «Рено», який виїхав на перехрестя на червоний сигнал світлофора. Вважає винним у ДТП водія автомобіля «Рено» -ОСОБА_4
Представник ОСОБА_1 - адвокат ОСОБА_5 просила закрити провадження у справі відносно ОСОБА_1 за відсутністю в діях останньої складу адміністративного правопорушення.
Водій ОСОБА_4 в судовому засіданні надав пояснення, що 05 липня 2017 року близько 09.00 год. керував автомобілем «Рено» по вул. Володимирській. Наближаючись до перехрестя із бульваром Т.Шевченка та переконавшись, що горить зелений сигнал світлофора, який дозволяє рух прямо та відсутні перешкоди для проїзду - продовжив рух через перехрестя. Після чого, раптово відчув удар в ліву сторону свого автомобіля. Вказав, що ДТП сталось саме через порушення ОСОБА_1 ПДР.
Представник ОСОБА_4 - ОСОБА_6 в судовому засіданні наполягав на притягненні до відповідальності за порушення ПДР ОСОБА_1
Свідок ОСОБА_7 в судовому засіданні надав пояснення, що перебував в автомобілі разом із ОСОБА_1, в час коли сталась ДТП. Зазначив, що ОСОБА_1 рухалась на зелене світло по вул. Володимирській в середній смузі руху.
Свідок ОСОБА_8 в судовому засіданні надав пояснення, що дізнався про вказану справу з новин. Перебував в час коли сталась ДТП на перехресті вул. Володимирської та бул. Т.Шевченка біля пішохідного переходу. Вказав, що він разом з ОСОБА_9 рухались в напрямку Володимирського собору. Також зазначив, що бачив як автомобіль Рено рухався на великій швидкості по вул. Володимирській на червоний сигнал світлофора, оскільки для пішоходів вже горів зелений сигнал.
Свідок ОСОБА_9 в судовому засіданні надала пояснення, що не бачила момент зіткнення автомобілів, однак вказала, що вона в той час разом з ОСОБА_8 знаходились на перехресті і бачила, що автомобіль Рено рухався на червоний сигнал світлофора. Вказала, що автомобіль «Рено» під'їжджаючи до перехрестя збільшував швидкість.
Заслухавши пояснення осіб, свідків, думку захисників, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, а саме: дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення, схемі дорожньо-транспортної пригоди, письмових поясненнях учасників ДТП, які містяться у матеріалах справи, дослідивши відеозапис з відеореєстратора, наданий ОСОБА_1 приходжу до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Так, відповідно до п. 16.6 Правил дорожнього руху повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Доводи водія ОСОБА_1А про те, що зіткнення відбулося не в результаті порушення нею Правил дорожнього руху спростовуються даними з відео реєстратора, наданими ОСОБА_1 в судовому засіданні, з якого перш за все вбачається, що здійснюючи рух по вул. Володимирській на зелений сигнал світлофора та під'їжджаючи до перехрестя вул. Володимирської та бул. Б.Хмельницького, при цьому, ввімкнувши поворот та маючи намір здійснити поворот ліворуч на бул. Т.Шевченка водій ОСОБА_1 не виконала вимоги знаку стоп - «Проїзд без зупинки заборонено», який, як вбачається з відеозапису, наявний на вказаному перехресті та без зупинки здійснила поворот ліворуч, не надавши в порушення п. 16.6 ПДР, дорогу автомобілю «Рено», який рухався в зустрічному напрямку.
Зазначені обставини повністю узгоджуються з поясненнями водія ОСОБА_4, наданими як безпосередньо на місці дорожньо-транспортної пригоди, так і в судовому засіданні, які є логічними та не містять таких суперечностей, які б давали підстави сумніватися в їх достовірності.
Що стосується пояснень свідків ОСОБА_9 та ОСОБА_8, які вказали, що водій ОСОБА_4 рухався через перехрестя на червоний сигнал світлофора, то вказані пояснення спростовуються відеозаписом з відео реєстратора, на якому відсутні особи, перед пішохідним переходом на вказаному перехресті. Окрім того, свідки зазначили, що не бачили момент зіткнення автомобілів
Доводи ОСОБА_1 про порушення Правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_4, який на її думку здійснював проїзд через перехрестя на червоний сигнал світлофора не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні та спростовуються наведеними вище доказами.
При накладенні адміністративного стягнення, суд враховує фактичні обставини справи, характер вчиненого правопорушення, особу порушника, відсутність обставин, які пом'якшують чи обтяжують відповідальність, та вважає, що стягнення у виді штрафу відповідає вимогам ст.ст. 23, 33 Кодексу України про адміністративні правопорушення і є необхідним та достатнім для виправлення та попередження вчинення нових правопорушень.
На підставі викладеного, керуючись ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення
ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на неї адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 340 (триста сорок ) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 320, 00 грн.
Штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення. У разі несплати правопорушником штрафу у зазначений строк, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу; витрати на облік зазначених правопорушень.
Постанова може бути пред'явлена до виконання на протязі трьох місяців з наступного дня після набрання нею законної сили.
Зобов'язати відділ державної виконавчої служби повідомити про виконання постанови шляхом повернення останньої на адресу суду з відміткою про її виконання.
Постанова може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником до Апеляційного суду м. Києва через Шевченківський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
СУДДЯ М.А. РИБАК