Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,
E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua
"05" вересня 2017 р. Справа № 906/328/17.
Господарський суд Житомирської області у складі:
Судді: Терлецької-Байдюк Н.Я.
За участю повноважних представників сторін:
- від стягувача: Ковальчук Л.М. - довіреність №1.20/б-1376 від 04.09.2017;
Толкачов І.О. - довіреність №1.20/б-1378 від 04.09.2017;
- від боржника: не прибув;
- від ДВС: не прибув;
За скаргою: Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії начальника відділу Андрушівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області по справі №906/328/17 за позовом: Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (м. Житомир)
До: Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1)
про стягнення 6154,00 грн. (скарга на дії ВДВС)
Рішенням господарського суду Житомирської області від 15.05.2017 стягнуто з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 3077,00грн. штрафу, 3077,00грн пені та 1600,00грн. судового збору.
02.06.2017 на примусове виконання вищезазначеного рішення видано відповідні накази.
21.07.2017 на адресу суду від стягувача (Житомирське обласне територіальне відділення Антимонопольного комітету України) надійшла скарга №1.20/6-1157/1 від 20.07.2017 на дії начальника відділу Андрушівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області, відповідно до якої скаржник просить суд зобов'язати Андрушівський районний відділ ДВС прийняти до виконання наказ господарського суду Житомирської області від 02.06.2017 №906/328/17 і винести постанову про відкриття виконавчого провадження.
Згідно бази даних автоматизованої системи "Діловодство спеціалізованого суду" справа №906/328/17 перебувала у провадженні судді Машевської О.П., яка з 19.07.2017 знаходилась у щорічній відпустці.
Відповідно до розпорядження керівника апарату господарського суду Житомирської області №145/2017 від 21.07.2017 щодо призначення повторного автоматичного розподілу справ, скаргу Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії начальника відділу Андрушівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області у справі №906/328/17 передано для розгляду судді Терлецькій-Байдюк Н.Я.
Ухвалою господарського суду Житомирської області від 24.07.2017 скаргу прийнято та призначено до розгляду.
На день розгляду скарги боржник та ДВС повноважних представників в судове засідання не направили.
Відповідно до ч.2 ст.121-2 ГПК України, неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу державної виконавчої служби, приватного виконавця в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги, а також беручи до уваги те, що всіх учасників процесу повідомлено про дату, час і місце розгляду справи належним чином, суд вважає за можливе здійснити розгляд скарги за наявними в справі матеріалами.
В судовому засіданні представники стягувача (заявника) доводи скарги на дії підтримали в повному обсязі з підстав, викладених у скарзі.
Обґрунтовуючи скаргу, стягувач вказує, що 12.07.2017 на адресу стягувача надійшло повідомлення від 04.07.2017, винесене начальником Андрушівського районного відділу ДВС про повернення виконавчого документа стягувану без прийняття до виконання, у зв'язку з невідповідністю останнього вимогам, передбаченим пунктом 6 частини 4 статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" (у виконавчому документі не зазначено рік народження боржника відповідно до п. 3 ч.1 ст.4 цього Закону).
Стягувач не погоджується з такими діями державного виконавця Андрушівського районного відділу ДВС з наступних підстав.
Пунктом 5 частини першої статті 17 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" встановлено, що голова територіального відділення Антимонопольного комітету України для реалізації завдань, покладених на територіальне відділення має повноваження вимагати від суб'єктів господарювання, об'єднань, органів влади, органів адміністративно-господарського управління та контролю, їх посадових осіб і працівників, інших фізичних та юридичних осіб інформацію, в тому числі з обмеженим доступом.
Зазначає, що інформація щодо дати та року народження особи є конфіденційною інформацією про особу і відноситься до персональних даних, які захищені законом.
Вказує, що збирати, обробляти, зберігати та використовувати персональні дані дозволено лише після отримання попередньої згоди особи. Згідно з Законом України «Про захист персональних даних» така згода повинна бути документованою, зокрема, письмовою. Згода на обробку персональних даних повинна бути надана відповідно до чітко визначеної мети обробки цих даних, встановленої у документах володільця бази даних.
Тому в ході розгляду справи № 3.5-11/2016 щодо порушення ФОП ОСОБА_3 законодавства про захист економічної конкуренції інформація про рік народження ОСОБА_3 не запитувалась.
В ході розгляду справи про порушення ФОП ОСОБА_3 законодавства про захист економічної конкуренції було отримано інформацію, в тому числі щодо індивідуального ідентифікаційного номера платника податків та інших платежів фізичної особи ОСОБА_3, який відповідно до ст.54 ГПК України був зазначений у позовній заяві про стягнення з ФОП ОСОБА_3 штрафу та пені.
На думку Відділення, такої інформації достатньо для ідентифікації фізичної особи підприємця, як боржника.
Відповідно до п.3 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" з метою своєчасного виконання рішення суду державний виконавець має право одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну, тобто, ДВС може безоплатно та у визначені нею строки одержати інформацію про дату народження боржника.
Державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому повноваження відповідно до закону неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. При цьому запити державного виконавця про надання інформації є обов'язковими до виконання.
З огляду на викладене стягувач вважає, що державний виконавець зобов'язаний був розпочати виконання рішення суду (виконавчого документа) у зв'язку з тим, що інформація, яка міститься в ньому (зокрема, ідентифікаційний номер фізичної особи), є достатньою для проведення першочергових заходів. В подальшому державний виконавець має право самостійно встановити рік народження боржника.
Стягувач дії державного виконавця по поверненню виконавчого документа вважає безпідставними, необґрунтованими та такими, що явно порушують права та інтереси стягувача у виконавчому провадженні та спрямованими на ухилення від виконання судового рішення, що набрало законної сили.
Заслухавши представників стягувача, дослідивши матеріали справи, господарський суд вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
За змістом ст. 115 ГПК України, рішення господарського суду, що набрали законної сили, виконуються у порядку, встановленому Законом України "Про виконавче провадження".
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню, у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентуються Законом України "Про виконавче провадження", який є спеціальним по відношенню до інших нормативних актів при вирішенні питання щодо оцінки дій державної виконавчої служби.
Цим Законом регламентовано порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців.
Приписами ст. 18 Закону унормовано, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом
Згідно із ст. 74 Закону, рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Як вбачається з матеріалів справи, скаржник звернувся до Господарського суду Житомирської області в порядку ст. 121-2 ГПК України, зі скаргою на дії органу ДВС у справі № 906/328/17.
Предметом скарги є оскарження дій Андрушівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області щодо винесення державним виконавцем повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
Як вбачається з матеріалів справи, стягувачем 21.06.2017 подано до Андрушівського районного ВДВС Головного територіального управління юстиції для виконання наказ Господарського суду Житомирської області № 906/328/17 від 02.06.2017 про стягнення судового збору в сумі 1600,00грн. у справі № 906/328/17 (а.с.58).
04.07.2017 начальником Андрушівського районного ВДВС винесено повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Підставою для повернення виконавчого документу стягувачу стало те, що виконавчий документ не відповідає вимогам, що ставляться до виконавчого документу, визначені у ст.4 Закону України "Про виконавче провадження", а саме відсутня дата народження боржника (а.с. 57).
Згідно ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження - сукупність дій, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами.
Виконавче провадження, згідно ст.2 Закону України "Про виконавче провадження", здійснюється, зокрема, з дотриманням таких засад: верховенства права; законності; диспозитивності; справедливості, неупередженості та об'єктивності.
Вимоги до виконавчого документа містяться у ст.4 вказаного Закону.
Так, відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються:
1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала;
2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ;
3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи;
4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності);реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків);
5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень;
6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню);
7) строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Частиною 4 ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження" визначено випадки, коли виконавчий документ повертається стягувачу без прийняття до виконання.
Так, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, зокрема, якщо виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону;
Як вбачається з матеріалів справи, підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання стало те, що в наказі Господарського суду Житомирської області у справі № 906/328/17 не зазначено дату народження боржника.
З виконавчого документу вбачається, що боржником являється фізична особа-підприємець ОСОБА_3.
Слід зазначити, що відповідно до ч.1 ст.2 ЦК України, учасниками цивільних відносин є фізичні особи та юридичні особи.
Як передбачено статтею 24 ЦК України, людина як учасник цивільних відносин вважається фізичною особою.
Поняття юридичної особи викладене у статті 80 зазначеного Кодексу, зокрема, юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.
В свою чергу, відповідно до статті 50 Цивільного кодексу України право на здійснення підприємницької діяльності, яку не заборонено законом, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Обмеження права фізичної особи на здійснення підприємницької діяльності встановлюються Конституцією України та законом. Фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб - підприємців є відкритою.
Статтею 51 Цивільного кодексу України визначено, що до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 1 ст. 58 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкт господарювання підлягає державній реєстрації як юридична особа чи фізична особа-підприємець у порядку, зазначеному законом.
Таким чином, законодавством визначено відмінність між поняттям "фізична особа" та "фізична особа-підприємець".
Наведене відповідає припису ст.128 ГК України, згідно з якою одним з учасників господарських відносин визнається громадянин України за умови його державної реєстрації як підприємця без створення юридичної особи. Тобто, фізична особа з моменту реєстрації як фізична особа-підприємець в порядку, визначеному Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", набуває особливого статусу - статусу суб'єкта господарювання та може здійснювати господарську діяльність.
Відповідно до положень Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України до боржника, який є фізичною особою - підприємцем мають бути застосовані положення про юридичну особу, а отже зазначати дату його народження є недоречним.
Слід зазначити, що в силу приписів п. 3 ч. 1 ст. 4 Закону №1404- VІІІ вимоги щодо зазначення дати народження боржника стосуються виключно фізичної особи.
Згідно з наказом Господарського суду Житомирської області від 02.06.2017, виданим на примусове виконання рішення суду у справі № 906/328/17, боржником є фізична особа-підприємець ОСОБА_3, а не фізична особа ОСОБА_3, як вказано у повідомленні державного виконавця від 04.07.2017.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань - єдина державна інформаційна система, що забезпечує збирання, накопичення, обробку, захист, облік та надання інформації про юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадські формування, що не мають статусу юридичної особи.
Наказ Господарського суду Житомирської області від 02.06.2017 у справі №906/328/17 містить повне найменування стягувача та ім'я (прізвище, власне ім'я та по-батькові) боржника, їхні адреси, ідентифікаційний код стягувача та реєстраційний номер облікової картки фізичної особи-платника податків боржника.
Таким чином, суд приходить до висновку, що виконавчий документ у справі №906/328/17 містить всі необхідні реквізити, передбачені вимогами статті 4 Закону України "Про виконавче провадження", а також необхідні відомості, які ідентифікують боржника, як суб'єкта господарювання.
З огляду на наведене вище, зважаючи на те, що боржник у справі, за результатами розгляду якої Господарським судом Житомирської області було видано наказ про примусове виконання рішення від 02.06.2017 №906/328/17, наділений особливим статусом суб'єкта господарювання та виступає в якості фізичної особи - підприємця, а не в якості фізичної особи - громадянина, суд вважає, що повідомлення державного виконавця від 04.07.2017 про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання оформлено державним виконавцем всупереч норм Закону України "Про виконавче провадження" та порушує права стягувача щодо обов'язковості виконання рішень, тобто дії державного виконавця є незаконними.
Відповідно до п. 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012 р. № 9 за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.
При цьому господарський суд не вправі самостійно вчиняти ті чи інші дії, пов'язані із здійсненням виконавчого провадження, замість державного виконавця (наприклад, відкривати або закінчувати виконавче провадження), але може зобов'язати державного виконавця здійснити передбачені законом дії, від вчинення яких той безпідставно ухиляється.
З урахуванням вищезазначеного, скарга на дії державних виконавців Андрушівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області у справі № 906/328/17 підлягають задоволенню частково.
Часткове задоволення скарги пов'язується з тим, що вимога скаржника (стягувача) щодо зобов'язання Андрушівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Житомирській області винести постанову про відкриття виконавчого провадження згідно наказу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2017 №906/328/17 є передчасною, оскільки орган ДВС здійснює виконання рішення суду на підставі наказу, який має бути пред'явлено стягувачем до виконання. Відтак, в даній частині суд скаргу відхиляє.
Керуючись статтями 86, 121-2 ГПК України, господарський суд
1. Скаргу Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України на дії начальника Андрушівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області задовольнити частково.
2. Визнати незаконними дії начальника Андрушівського районного відділу ДВС ГТУЮ у Житомирській області щодо повернення стягувачу без прийняття до виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 02.06.2017 №906/328/17.
3. Зобов'язати Андрушівський районний відділ ДВС Головного управління юстиції у Житомирській області прийняти до виконання наказ господарського суду Житомирської області від 02.06.2017 у справі № 906/328/17 про стягнення з ФОП ОСОБА_3 на користь Житомирського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 1600,00грн. - судового збору.
4. В решті вимог скарги відмовити.
Ухвала суду може бути оскаржена у встановленому законом порядку.
Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.
Друк:
1 - в справу
2 - стягувачу
3 - боржнику (рек. з пов.)
4 - Андрушівський районний відділ ДВС ГУТЮ у Житомирській області ) (рек. з пов.)