24 листопада 2009 р. № 13/16-326
Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. -головуючий, судді Бенедисюк І.М. і Львов Б.Ю.,
розглянувши касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій", м. Київ,
на рішення господарського суду Тернопільської області від 06.04.2009
зі справи № 13/16-326
за позовом закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" (далі -Товариство)
до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі -Підприємець), м. Кременець Тернопільської області,
про стягнення 20 453,03 грн.,
за участю представників сторін:
позивача - Рогальової М.С.,
відповідача -не з'явився,
Товариство звернулося до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з Підприємця 11 229,50 грн. компенсації вартості обладнання, 2 853,30 грн. штрафних санкцій, 6 340,23 грн. індексації простроченої заборгованості та 30 грн. вартості надсилання телеграм, а всього 20 453,03 грн.
Рішенням названого суду від 06.04.2009 (суддя Стопник С.Г.), залишеним без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 (колегія суддів у складі: Зварич О.В. -головуючий суддя, судді Юрченко Я.О., Якімець Г.Г.), у позові відмовлено. Прийняті судові рішення мотивовано припиненням дії договору та безпідставністю нарахування передбачених ним платежів.
У касаційній скарзі Товариство просить Вищий господарський суд України скасувати рішення місцевого господарського суду зі справи внаслідок його прийняття з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Відзив на касаційну скаргу не надходив.
Учасників судового процесу відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) належним чином повідомлено про час і місце розгляду касаційної скарги.
Перевіривши повноту встановлення попередніми судовими інстанціями обставин справи та правильність застосування ними норм матеріального і процесуального права, заслухавши представника позивача, Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність часткового задоволення касаційної скарги з урахуванням такого.
Попередніми судовими інстанціями у справі встановлено, що:
- 07.12.2007 Товариством в особі товариства з обмеженою відповідальністю "Матрикс Мобайл" (далі -ТОВ "Матрикс Мобайл") та Підприємцем укладено договір № 07120701 про отримання IT-обладнання, інших товарів та послуг у системі "LeaseІT" (далі -Договір), за умовами якого відповідач бере участь у системі "LeaseІT", зокрема, отримує обладнання, товари від постачальників - учасників цієї системи, а також отримує послуги на умовах визначених обраним клієнтом пакетом "LeaseІT", тоді як Товариство зобов'язується на підставі заявки відповідача забезпечити передачу йому товарів (IT-обладнання, запасних частин, комплектуючих та витратних матеріалів тощо) обраних клієнтом постачальників та надання відповідачеві послуг за умови виконання ним вимог, передбачених пакетом "LeaseІT". Порядок отримання обладнання, інших товарів та послуг відповідачем визначається Правилами отримання обладнання, інших товарів та послуг клієнтами системи "LeaseІT" (далі -Правила), які є невід'ємною частиною Договору;
- відповідно до довіреності ТОВ "Матрикс Мобайл" від Підприємця прийнято дві заявки на отримання обладнання;
- 26.12.2007 ТОВ "Матрикс Мобайл" і Підприємцем оформлено накладні-вимоги № 20085034, № 20085035 на замовлене обладнання, в яких зазначено, що обладнання передається на умовах пакету "LeaseІT Базовий 1";
- пакет "LeaseІT Базовий 1" передбачає передачу обладнання за договором фінансового лізингу з терміном виплати - один рік (30 % вартості обладнання сплачується при його отриманні, залишок вартості обладнання виплачується щомісяця рівними частинами - 12 платежів). Комісія за надання фінансування становить 15 % на рік від вартості обладнання;
- відповідно до пункту 7.3 Договору Товариство має право вимагати повернення обладнання, якщо відповідач не сплатив платіж у повному обсязі та прострочення оплати становить більше 30 календарних днів;
- відповідно до пункту 16.7 Правил Товариство має право вимагати дострокового припинення договору, сплати встановлених цими Правилами штрафів (пені) та відшкодування завданих збитків, зокрема, у зв'язку з невиконанням клієнтом своїх обов'язків зі сплати коштів;
- відповідач здійснював платежі за одержане обладнання несвоєчасно та не в повному обсязі;
- Товариством ініційовано дострокове припинення дії Договору з поверненням відповідачем обладнання;
- 12.06.2008 Підприємець повернув IT-обладнання ТОВ "Матрикс Мобайл", що підтверджується відповідною вантажною декларацією;
- платежі, що належали до сплати до припинення договору та повернення обладнання, в тому числі й штрафні санкції, погашено 01.07.2008, що відображено в таблиці позивача; переплата на кінець місяця становить 1 251,94 грн.
Причиною подання касаційної скарги є питання щодо наявності підстав для стягнення з відповідача коштів за Договором.
Згідно з статтею 526 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частин першої та другої статті 623 ЦК України передбачено, що боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки; розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
За приписами частини третьої статті 653 ЦК України у разі зміни або розірвання договору зобов'язання змінюється або припиняється з моменту досягнення домовленості про зміну або розірвання договору, якщо інше не встановлено договором чи не обумовлено характером його зміни. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Частиною п'ятою цієї статті встановлено, що якщо договір змінений або розірваний у зв'язку з істотним порушенням договору однією із сторін, друга сторона може вимагати відшкодування збитків, завданих зміною або розірванням договору.
Товариство обґрунтувало заявлені ним позовні вимоги як необхідністю належного виконання договірних зобов'язань, так і необхідністю відшкодування завданих відповідачем збитків (статті 526, 534, 623, 625 ЦК України; а.с. 3).
За таких обставин попереднім судовим інстанціям для прийняття правильного рішення зі справи після встановлення ними факту припинення Договором дії 12.06.2008 належало:
- з'ясувати, з чого складаються нараховані Товариством 11 229,50 грн. компенсації вартості обладнання та 2 853,30 грн. штрафних санкцій (період та підстави нарахування);
- встановити фактичні обставини, пов'язані з виконанням Підприємцем умов Договору до 12.06.2008 [зокрема, в частині: оплати ним вартості обладнання; сплати фінансової комісії; наявності підстав для нарахування штрафних санкцій тощо (з урахуванням фактичних дат, розмірів платежів та їх цільового призначення)];
- дати оцінку підставам дострокового розірвання Договору (зокрема, з огляду на правові наслідки, передбачені частиною п'ятою статті 653 ЦК України);
- з'ясувати, в рахунок яких саме платежів позивачем враховано кошти, одержані від подальшого продажу повернутого відповідачем обладнання;
- встановити фактичні обставини, пов'язані з наявністю підстав для відшкодування Підприємцем можливої шкоди Товариству (питання наявності в діях відповідача складу цивільного правопорушення).
Проте зазначені обставини не було встановлено ні місцевим, ані апеляційним господарськими судами, а тому висновки, покладені в основу прийнятих ними зі справи судових рішень, є передчасними.
Отже, попередні судові інстанції припустилися неправильного застосування приписів частини першої статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення суддею за результатами обговорення усіх обставин справи та частини першої статті 43 цього Кодексу стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, що відповідно до частини першої статті 11110 ГПК України є підставою для скасування судових рішень зі справи.
З огляду на наведене справа має бути передана на новий розгляд до суду першої інстанції, під час якого необхідно встановити обставини, зазначені в цій постанові, дати їм та доводам сторін належну правову оцінку та вирішити спір відповідно до вимог закону.
Керуючись статтями 1117, 1119 -11112 ГПК України, Вищий господарський суд України
1. Касаційну скаргу закритого акціонерного товариства "Лізинг інформаційних технологій" задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Тернопільської області від 06.04.2009 та постанову Львівського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 зі справи № 13/16-326 скасувати.
Справу передати на новий розгляд до господарського суду Тернопільської області.
Суддя В.Селіваненко
Суддя І.Бенедисюк
Суддя Б.Львов