Постанова від 11.11.2009 по справі 30/47-09

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2009 р. № 30/47-09

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Остапенка М.І.

суддів :Гончарука П.А.,

Стратієнко Л.В.

розглянувши касаційну скаргу ТОВ "Торговий дім "Євразресурс" Україна"

на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року

у справі за позовомВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"

доТОВ "Торговий дім "Євразресурс" Україна"

простягнення коштів

ВСТАНОВИВ :

у лютому 2009 року, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ТОВ "Євроресурс України" 92 399 471,14 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань по договору № 1776 д (09) від 18.08.2008 року, 4 350 568,84 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції, 804 474,67 грн. відсотків за час користування коштами, 5 872 665,08 грн. пені та 3 325 664,87 грн. штрафу.

Заявою від 24.03.2009 року позивач збільшив позовні вимоги в частинні стягнення інфляційних втрат у сумі 8 640 769,86 грн. та 3 % річних у сумі 1 289 469,15 грн., а всього заявлено про стягнення 111 528 040,10 грн.

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009 року позов задоволено частково.

Постановлено про стягнення з відповідача 91 949 471,14 грн. заборгованості, 8 640 769,86 грн. на відшкодування втрат від інфляції, 1 289 469,15 грн. відсотків, 5 872 665,08 грн. пені та 2 327 965,41 грн. штрафу.

Провадження у справі щодо стягнення 450 тис. боргу припинено на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 ГПК України.

За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року апеляційну скаргу відповідача залишено без задоволення, а рішення місцевого господарського суду без змін.

Судові рішення оскаржено у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 04.08.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на неправильну правову оцінку судами обставин даної справи, безпідставність висновків щодо наявності у відповідача зобов'язань за спірним договором, який на його думку є таким, що не відбувся і просить постанову апеляційного господарського суду та рішення господарського суду першої інстанції скасувати, а справу передати на новий судовий розгляд.

Заслухавши суддю доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, зокрема і після оголошення у судовому засідання перерви до 11.11.2009 року, судова колегія вважає, що постановлені у справі судові рішення не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню, з направленням матеріалів справи на новий розгляд враховуючи таке.

Постановляючи про задоволення вимог позивача господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд послались на порушення відповідачем взятих на себе зобов'язань по договору № 1776д(09), який сторони уклали 18.08.2008 року, що на думку суду надає право позивачу вимагати сплати боргу із застосуванням передбаченої цим договором відповідальності відповідача за порушення грошових та інших зобов'язань.

Проте повністю погодись з наведеним обґрунтуванням судових рішень не можна, оскільки висновки суду зроблені без належної правової дійсних обставин даної справи.

Згідно ст.265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Поставка товарів без укладення договору поставки може здійснюватися лише у випадках і порядку, передбачених законом.

Обґрунтовуючи свої вимоги позивач посилався на умови договору № 1776д(09) від 18.08.2008 року зазначаючи при цьому, що договір зі сторони відповідача підписано з протоколом розбіжностей, які на теперішній час, незважаючи на підписаний ним протокол узгодження розбіжностей, відповідачем не погоджено.

Розбіжності, які виникли при укладенні договору на розгляд суду не передавались.

Із наявної у справі електрофотокопії протоколу розбіжностей (а.с. 19) вбачається, що на підписання договору зі сторони відповідача останнім уповноважено іншу особу, ніж ту, яка запропонована позивачем у проекті надісланого ним договору і як вбачається з протоколу узгодження (а.с. 20) позивач з цим погодився.

Але договір, який би був підписаний уповноваженою відповідачем особою у матеріалах справи відсутній, а чи мала повноваження на підписання договору особа, зазначена у вступній частині договору, чи та, яка у дійсності його підписала, з зазначенням про повноваження на підписання договору у іншої особи, суди не з'ясовували, а тому висновки суду про те, що відповідач взяв на себе зобов'язання за цим договором, зокрема і щодо своєї відповідальності є передчасними.

Крім того, застосовуючи до відповідача передбачену п.8.4 договору форму відповідальності у вигляді штрафу за відмову від прийняття продукції у повному обсязі суди не звернули уваги на те, що така відмова повинна бути підтверджена відповідними доказами, які б свідчили про умисні дії відповідача, а таких даних судом не наведено, що ставить під сумнів правомірність судових рішень і у цій частині.

При такому положенні судові рішення не можна визнати такими, що ґрунтуються на повно та всебічно перевірених матеріалах справи, а правові висновки правильними, а тому судові рішення підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи на новий судовий розгляд під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і у залежності від встановленого постановити рішення, яке б відповідала вимогам законності та обґрунтувати.

Перерахування коштів позивачу і відсутність спору щодо цієї суми надавало суду право на припинення провадження у справі у цій частині, а тому підстав для скасування судових рішень у цій частині судова колегія не вбачає.

Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу задовольнити частково.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року у частині задоволення та відмови в позові скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.

В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 24.04.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 24.06.2009 року залишити без змін.

Головуючий М.І. Остапенко

Судді П.А.Гончарук

Л.В.Стратієнко

Попередній документ
6869642
Наступний документ
6869644
Інформація про рішення:
№ рішення: 6869643
№ справи: 30/47-09
Дата рішення: 11.11.2009
Дата публікації: 07.12.2009
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Господарське
Суд: Вищий господарський суд України
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги; Інші розрахунки за продукцію