11 листопада 2009 р. № 41/72-09
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.
суддів :Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"
на постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 року
у справі за позовомВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
доВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"
простягнення коштів
та за зустрічним позовомВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського"
доВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат"
прозобов'язання виконати умови договору та стягнення коштів
у січні 2009 року, ВАТ "Південний гірничо-збагачувальний комбінат" звернулось до господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з ВАТ "Дніпропетровський металургійний завод ім. Петровського" 85 313 617,95 грн.
Позивач зазначав, що за умовами договору № 658д від 25.03.2008 року відповідач зобов'язався у ІV кварталі 2008 року поставити продукцію, зазначену у додатку до договору -специфікації № 1 на умовах повної попередньої оплати.
На виконання пункту 4.1 договору, платіжним дорученням № 3387 від 31.03.2008 року позивач перерахував відповідачу 85 313 617,95 грн., але всупереч своїм зобов'язанням відповідач поставку товару не здійснив, а тому з посиланням на положення статті 693 Цивільного кодексу України позивач просив про задоволення позову.
Відповідачем заявлено зустрічний позов про зобов'язання позивача виконати умови договору щодо повної попередньої оплати товару та зобов'язати прийняти товар, зазначений у специфікації № 1 до договору.
Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2009 року первісний позов задоволено, шляхом стягнення з відповідача заборгованості у сумі 2 884 999,68 грн., а провадження у справі в частині стягнення 82 573 240,32 грн. боргу припинено на підставі пункту п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України. В задоволенні зустрічного позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 року рішення місцевого господарського суду змінено та постановлено про стягнення з відповідача заборгованість в сумі 2 740 377,63 грн., а в решті рішення господарського суду першої інстанції залишено без змін.
Судові рішення оскаржено у касаційному порядку, й ухвалою Вищого господарського суду України від 04.08.2009 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається на відсутність у нього боргових зобов'язань перед позивачем в силу невідповідності договору вимогам законодавства, продовженні дії договору до кінця 2009 року, і просить постанову апеляційного господарського суду та рішення місцевого господарського суду скасувати, а провадження у справі припинити за відсутності предмету спору.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, зокрема, і після оголошення у судовому засіданні перерви до 11.11.2009 року, судова колегія вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню враховуючи наступне.
Згідно статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
За приписами частини 2 статті 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Посилаючись на ці норми господарський суд першої інстанції та апеляційний господарський суд прийшли до висновку, що непоставка товару у визначені специфікацією № 1 строки надає позивачу право вимагати повернення суми попередньої оплати.
Проте визнати, що наведені судами обставини та правові висновки є такими, що відповідають матеріалам справи, які повно та всебічно з'ясовані судом не можна.
Дійсно, за умовами договору № 658д від 25.03.2008 року та додатку до нього № 1, поставка товару передбачалась у четвертому кварталі 2008 року.
У цей строк поставку не було здійснено, і це стало причиною звернення позивача з позовом про повернення суми попередньої оплати.
Але, із матеріалів справи вбачається, що після порушення провадження у даній справі і до постановлення судових рішень листом від 10.03.2009 року № 52-40/49 позивач передав відповідачу доповнення № 1 до договору № 658д від 25.03.2008 року, за яким строк дії договору пролонговано до 31.12.2009 року та узгоджено нову редакцію пункту 2.1 договору про умови поставки, за якою поставка товару повинна була здійснюватись окремими партіями за взаємним погодженням сторін.
На підставі цієї угоди відповідач поставив у 2009 році, а позивач прийняв матеріальні цінності на загальну суму 82 573 240,32 грн., що останнім не оспорюється та визнано встановленим судами першої та апеляційної інстанції.
Продовжуючи строк дії договору, визначаючи умови поставок у майбутньому, після укладання додаткових угод, сторони не обмежували поставку певними строками, що ставить під сумнів висновок суду першої та апеляційної інстанцій про порушення відповідачем строків поставки продукції до закінчення строку дії договору № 658д від 25.03.2008 року та право позивача вимагати повернення попередньої оплати у порядку статті 693 Цивільного кодексу України.
Розглядаючи даний спір, суд першої інстанції та апеляційний господарський суд на ці обставини уваги не звернули, належної правової оцінки не дали, а тому судові рішення у частині задоволення первісного позову, відмови у задоволенні зустрічного позову не можуть залишатись без змін і підлягають скасуванню з направленням матеріалів справи у цій частині на новий судовий розгляд, під час якого суду необхідно врахувати наведене, повно та всебічно з'ясувати дійсні обставини справи, дати їм належну правову оцінку і у залежності від встановленого постановити рішення, яке б відповідало вимогам щодо його законності та обґрунтованості.
Відсутність спору щодо виконаного за договором надавало суду право на припинення провадження у справі на підставі п. 11 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення у цій частині не оспорюються і підстав для їх скасування у частині припинення провадження у справі судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 року у частині задоволення первісного позову та відмови в зустрічному позові скасувати і справу направити на новий судовий розгляд у іншому складі суддів.
В решті рішення господарського суду Дніпропетровської області від 29.04.2009 року та постанову Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 30.06.2009 року залишити без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А.Гончарук
Л.В.Стратієнко