Справа № 127/12216/17
Головуючий у 1-й інстанції: Ан О.В.
Суддя-доповідач: Сушко О.О.
04 вересня 2017 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сушка О.О.
суддів: Залімського І. Г. Смілянця Е. С.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці про призначення пенсії за віком на пільгових умовах,
позивач звернулась в суд з адміністративним позовом, в якому просила визнати рішення відповідача від 03.11.2017 року щодо відмови позивачці у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах протиправним та зобов'язати відповідача призначити та виплачувати позивачці пенсію за віком на пільгових умовах по Списку №2 відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» починаючи з 29.07.2016 року.
Відповідно до постанови Вінницького міського суду Вінницької області від 26.06.2017 року вказаний позов задоволено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу з підстав невідповідності висновків суду обставинам справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, у зв'язку з чим, апелянт просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити позивачу в задоволенні позову.
Згідно зі ст.ст.183-2, 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, виходячи з наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, згідно наданої позивачем трудової книжки, з 02.08.1978 року позивач прийнята на посаду «маляр в РСЦ 4-го розряду». 01.12.1987 року переведено на посаду «маляр будівельний 4 розряду РСЦ» 02.10.1989 року переміщено з РСЦ на ділянку капітального будівництва «маляр будівельний по четвертому розряду». 01.03.1996 року позивачку переведено на посаду «маляр будівельний 4 розряду в РБЦ». 14.04.2003 року позивач звільнена із зазначеної посади за згодою сторін.
Як вбачається із матеріалів справи трудова книжка позивача заповнена відповідно до положень внесення записів до трудової книжки.
Згідно наказу № 470/37, виданого Вінницьким Підшипниковим заводом 07.06.1994 року на підприємстві було проведено атестацію робочих місць з метою вирівнювання питання встановлення пенсій на пільгових умовах.
Відповідно до довідки Вінницького Підшипникового заводу № 57 від липня 2015 року позивач працювала на посаді маляра 4-го розряду із застосуванням шкідливих речовин з 02.08.1978 року по 14.04.2003 року.
29.07.2016 року позивач звернулась до Управління пенсійного фонду в м. Вінниця з заявою про призначення пенсії згідно Списку №2, що затверджений відповідно до ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Згідно з рішенням, яке оформлене протоколом №9170 від 28.10.2016 року позивачу було відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п «б» ст. 13 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» в зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право на пенсію на пільгових умовах.
Суд першої інстанції при ухваленні оскарженої постанови виходив з обґрунтованості та доведеності позовних вимог, а відтак наявності підстав для задоволення адміністративного позову.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів апеляційної інстанції погоджується, виходячи з наступного.
Так, у відповідності до наказу Міністерства праці та соціальної політики №383 від 18.11.2005 року "Про затвердження порядку застосування Списків №1 та №2 виробництв робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах" для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену п.20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.93 №637у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5). У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Відповідно до п.п.23-24вказаного Порядку документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про період роботи, які внесені в довідки на підставі документів.
Згідно з п.2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 року №22-1 визначено перелік документів, необхідних для призначення пенсії, що подаються до органу Пенсійного фонду України.
Пунктом 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, передбачено, що при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
В Списку № 2, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22 серпня 1956 року № 1173, який був чинним на період роботи позивача з 02.08.1978 року, зазначено посаду: маляри, що працюють з емальовими фарбами, нітрофарбами, нітролаками та свинцевими фарбами.
Згідно Єдиного тарифно-кваліфікаційного довідника робіт і професій робітників (випуск 1) до обов'язків маляру 3,4-го розряду входить, зокрема, виготовлення сумішей з масляних фарб і лаків, нітрофарб, нітролаків та синтетичних емалей.
Постановою Державного комітету СРСР зі стандартів від 29.09.1988 р. № 3388 було затверджено та введено в дію Державний стандарт Союзу РСР Гост 12.1.005-88, яким визначено гранично допустимі концентрації шкідливих речовин в повітрі робочої зони.
Отже, робота маляра, який працює з емальовими фарбами, нітрофарбами, нітролаками та свинцевими фарбами вважається роботою із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки.
В Списку N2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, зазначено посаду: маляри, зайняті на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки.
Пільговий стаж для призначення пенсії зараховується лише за наявності двох необхідних умов, а саме за наявності відповідних документів, що підтверджують умови праці за час виконання роботи та атестації робочих місць за умовами праці.
За змістом п.п. 1, 2, 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого Постановою КМУ № 442 від 01.08.1992 року, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форми власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здоров'я й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах. Атестація проводиться в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.
Атестація проводиться згідно з цим Порядком та методичними рекомендаціями щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01 вересня 1992 року № 41.
Відтак, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
В силу п. 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці та пп. 1.5 п. 1 Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.
Порядок проведення атестації робочих місць був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року №442. В разі не проведення атестації, якщо працівник набув права на призначення пенсії на пільгових умовах, то роботодавець зобов'язаний провести атестацію його робочого місця в повному обсязі. Відповідний період роботи працівника зараховується до пільгового стажу лише за обов'язкової умови підтвердження зазначеного права за результатами цієї атестації.
Положеннями Порядку визначено, що відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.
Разом з тим, відповідно до наказу №470/37, виданого Вінницьким підшипниковим заводом 07.06.1994 року на підприємстві було проведено атестацію робочих місць з метою вирівнювання питання встановлення пенсій на пільгових умовах. З додатку до цього наказу «Відомості атестації робочих місць на пільгове пенсійне забезпечення по списках №1,2» (п.81) вбачається, що посада маляра до та після атестації відноситься до списку №2 (п.11).
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а відтак, відсутні підстави для скасування такого рішення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України , суд
апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці залишити без задоволення, а постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 26 червня 2017 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Сушко О.О.
Судді Залімський І. Г. Смілянець Е. С.