Справа: № 823/2043/16 Головуючий у 1-й інстанції: Орленко В.І. Суддя-доповідач: Бєлова Л.В.
Іменем України
06 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого: Бєлової Л.В.
суддів: Желтобрюх І.Л.,
Файдюка В.В.
за участю секретаря судового засідання: Прудиус І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу третьої особи - Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Колос Чигиринщини» до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатолівни, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» про визнання протиправним та скасування рішення,
У грудні 2016 року позивач, Приватне підприємство «Колос Чигиринщини», звернулись до суду першої інстанції з адміністративним позовом у якому просили визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни від 14 березня 2016 року №28727259 про державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею 1,8984 га, кадастровий номер НОМЕР_1, розміщеної в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за ТОВ СП «Нібулон» на строк 7 років з правом пролонгації на підставі договору оренди землі серія та номер: б/н від 15 березня 2010 року та договору про внесення змін до договору оренди землі серія та номер: б/н від 01 червня 2016 року, укладених між ОСОБА_4 та ТОВ СП «Нібулон».
Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року позовні вимоги задоволено.
Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, третьою особою, ТОВ СП «Нібулон», подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Згідно з ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Із матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_4 є власником земельної ділянки площею 1,8984 га, кадастровий номер НОМЕР_1, що розташована в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (державний акт на право власності на земельну ділянку серія НОМЕР_2, виданий Чигиринською районною державною адміністрацією).
27 травня 2011 року між ОСОБА_4 (Орендодавець) та Приватним підприємством «Колос Чигиринщини» (Орендар) укладено договір оренди землі №163, згідно з яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,8984 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться в межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 5 років.
Договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Чигиринському районі Черкаської області 04 серпня 2011 року за №712548704000262.
За вказаним договором оренди землі спірна земельна ділянка передана позивачу згідно з актом приймання-передачі земельної ділянки від 04 серпня 2011 року.
28 травня 2016 року між ОСОБА_4 (Орендодавець) та Приватним підприємством «Колос Чигиринщини» (Орендар) укладено Договір оренди землі №126, за яким Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку площею 1,8984 га, кадастровий номер НОМЕР_1, яка знаходиться в межах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області (за межами населеного пункту), для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Договір укладено на 10 років.
07 грудня 2016 року уповноваженою особою Приватного підприємства «Колос Чигирищини» - Чупис Н.В. подано до приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Плахи Т.І. заяву про державну реєстрацію права оренди на земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області.
Рішенням приватного нотаріуса Черкаського міського нотаріального округу Плахи Т.І. від 08 грудня 2016 року №32803900 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень, відмовлено у державній реєстрації іншого речового права - оренди земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, що розташована в адмінмежах Топилівської сільської ради Чигиринського району Черкаської області, за Приватним підприємством «Колос Чигирищини». Підставою відмови стали наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, а саме: заявлене право вже зареєстроване за іншим орендарем та термін дії зареєстрованого договору ще не закінчився.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, від 23 лютого 2017 року №81097761, 22 лютого 2016 року зареєстровано право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» на земельну ділянку, кадастровий номер НОМЕР_1 (номер запису про інше речове право: 13683348); підстава внесення запису: рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Грицаєнко О.А. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень №28727259 від 14 березня 2016 року; підстава виникнення іншого речового права: договір оренди землі від 15 березня 2010 року та договір про внесення змін до договору оренди землі від 01 червня 2016 року, укладені між Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нібулон» та ОСОБА_4
Вважаючи, що його права та законні інтереси порушено, позивач звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом.
Даючи правову оцінку викладеним обставинам, колегія суддів погоджується з висновками, викладеними у постанові суду першої інстанції з огляду на таке.
У межах даної справи позивач оскаржує рішення державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатоліївни від 14 березня 2016 року №28727259, яким здійснено державну реєстрацію права оренди земельної ділянки площею за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нібулон».
Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів або правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Вжитий у цій процесуальній нормі термін «суб'єкт владних повноважень» позначає орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхню посадову чи службову особу, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до ч. 1 та абз. 2 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державним реєстратором може бути громадянин України, який має вищу освіту та відповідає кваліфікаційним вимогам, установленим Міністерством юстиції України. У випадку, передбаченому цим Законом, державним реєстратором є нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.
Відповідно до ч. 1 і 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація прав є обов'язковою. Інформація про права на нерухоме майно та їх обтяження підлягає внесенню до Державного реєстру прав. Права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
Колегія суддів звертає увагу на те, що право оренди спірної земельної ділянки у даній справі сторонами не оспорюється.
Так, у звернення позивача до суду направлене на встановлення відповідності вимогам чинного законодавства України дій державного реєстратора при здійсненні реєстрації права оренди земельної ділянки за Товариством з обмеженою відповідальністю сільськогосподарським підприємством «Нібулон».
Отже, даний спір по своїй суті є публічно-правовим та підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.
Щодо суті спірних правовідносин суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно з вимогами ст. 125 Земельного кодексу України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Колегія суддів звертає увагу на те, що спірна дія державного реєстратора вчинена на виконання рішення суду, що набрало законної сили - постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року №2а-4126/11/1470.
Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 06 червня 2011 року у справі № 2а-4126/11/1470 позов задоволено: визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в не скасуванні державної реєстрації договорів оренди землі, зокрема, договору №78 від 23 серпня 2006 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1; зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області скасувати державну реєстрацію договорів оренди землі, в т.ч.: договору №78 від 23 серпня 2006 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1; визнано протиправною бездіяльність відділу Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області, що полягає в нездійсненні державної реєстрації договорів оренди землі, в т.ч.: договір від 15 березня 2010 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1, який уклали ТОВ СП «НІБУЛОН» і власник земельної ділянки - ОСОБА_4; зобов'язано відділ Держкомзему в Чигиринському районі Черкаської області здійснити державну реєстрацію договорів оренди землі: в т.ч. договір від 15 березня 2010 року щодо земельної ділянки з кадастровим НОМЕР_1, який уклали ТОВ СП «НІБУЛОН» і власник земельної ділянки - ОСОБА_4
Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державній реєстрації прав підлягають, зокрема: право власності; речові права, похідні від права власності: право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншою капітальною спорудою (їх окремою частиною), що виникає на підставі договору найму (оренди) будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини), укладеного на строк не менш як три роки; іпотека; право довірчої власності; інші речові права відповідно до закону.
Відповідно до ст.. 18 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) прийняття документів, що подаються разом із заявою про державну реєстрацію прав, виготовлення їх електронних копій шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та розміщення їх у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв про державну реєстрацію прав, що надійшли на розгляд; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав, зупинення державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав або про відмову в такій реєстрації; 6) відкриття (закриття) розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до Державного реєстру прав відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав; 7) формування інформації з Державного реєстру прав для подальшого використання заявником; 8) видача документів за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, державний реєстратор запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних інформаційних систем, документів та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов'язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих і перехідних положень Закону України від 11 лютого 2010 року №1878-VI «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» та інших законодавчих актів України» встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.
Згідно з п. 3 Прикінцевих і перехідних положень названого Закону України №1878-VI, до 1 січня 2013 року державна реєстрація права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.
Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов'язкової реєстрації.
Судом першої інстанції встановлено, що між позивачем та ОСОБА_4 у 2011 році укладено договір оренди земельної ділянки строком дії 5 років та проведено його державну реєстрацію у встановленому порядку.
Згідно з вимогами п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Колегія суддів звертає увагу на те, що ч. 2 ст. 9 «Про державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обтяжень» зобов'язано державного реєстратора встановлювати відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Проте, у матеріалах справи відсутнє підтвердження того, що реєструючи право оренди на ту ж земельну ділянку за іншими юридичними особами, відповідач переконався у відсутності вже зареєстрованого речового права на спірну земельну ділянку.
Так, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскаржуване рішення відповідача є протиправним та підлягає скасуванню, оскільки прийняте без урахування того, що існує договір позивача з ОСОБА_4 від 27 травня 2011 року №163 про оренду вищевказаної земельної ділянки терміном на 5 років.
Згідно з ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Враховуючи викладене, з'ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для задоволення позовних вимог Приватного підприємства «Колос Чигиринщини» до державного реєстратора Чигиринського районного управління юстиції Черкаської області Грицаєнко Оксани Анатолівни, Чигиринської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: ОСОБА_4, Товариство з обмеженою відповідальністю сільськогосподарське підприємство «Нібулон» про визнання протиправним та скасування рішення.
Приписами ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яке ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального та матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування постанови суду першої інстанції не вбачається.
На підставі викладеного, враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства «Нібулон» на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року - залишити без задоволення.
Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 09 березня 2017 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через 5 днів з моменту направлення копії сторонам та може бути оскаржена протягом двадцяти днів, відповідно до вимог ст. 212 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст ухвали виготовлено 07.09.2017
Головуючий суддя Л.В.Бєлова
Судді І.Л. Желтобрюх,
В.В. Файдюк
Головуючий суддя Бєлова Л.В.
Судді: Файдюк В.В.