Справа: № 826/26125/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
06 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Літвіної Н.М.,
при секретарі: Кривді В.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації АТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2016 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ "Дельта Банк" Кадирова Владислава Володимировича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадирова В.В. та Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про:
визнання протиправним рішення Уповноваженої особи Фонду щодо визнання нікчемним договору №008-28694-230215 банківського вкладу, укладеного між позивачем та ПАТ "Дельта Банк", та операцій із внесення та перерахунку грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання договору;
зобов'язання Уповноваженої особи Фонду подати Фонду гарантування додаткову інформацію стосовно позивача, якому необхідно здійснити виплату відшкодування коштів за договором за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду від 04.02.2016 позов задоволено:
визнано протиправним та скасовано наказ Уповноваженої особи Фонду від 16.09.2015 №813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк»;
зобов'язано Уповноважену особу Фонду подати до Фонду гарантування додаткову інформацію про позивача як вкладника ПАТ «Дельта Банк», якому необхідно здійснити виплату відшкодування на підставі договору банківського вкладу за рахунок Фонду.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «Дельта Банк» Кадиров В.В. подав апеляційну скаргу про скасування незаконної, на його думку, постанови суду першої інстанції та просить постановити нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як особа, наділена спеціальними функціями щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8.
Судом встановлено, що 23.02.2015 між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» укладено договір №008-28694-230215 банківського вкладу «Найкращий від Миколая», предметом якого є прийняття на вкладний рахунок позивача грошових коштів в сумі 6 000,00 дол. США на строк по 22.08.2015.
Цього ж дня вказані кошти надійшли на рахунок позивача з банківського рахунку ОСОБА_4, що підтверджується платіжним дорученням № 46293889.
02.03.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних».
Цього ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 51, яким запроваджено тимчасову адміністрацію у ПАТ «Дельта Банк».
03.03.2015 на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації в ПАТ «Дельта Банк».
02.09.2015 Правлінням НБУ прийнято постанову № 664 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ «Дельта Банк»».
16.09.2015 № 813 наказом Уповноваженої особи Фонду визнано нікчемним договір, укладений між позивачем та банком на підставі того, що договір було складено з метою надання ОСОБА_3 переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
Повідомленням № 8821/993 від 23.09.2015 позивача повідомлено про нікчемність.
02.10.2015 рішенням виконавчої дирекції Фонду № 181 розпочато процедуру ліквідації ПАТ «Дельта Банк» з 05.10.2015 по 04.10.2017.
05.10.2015 на офіційному сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) опубліковано оголошення про те, що із 08.10.2015 Фонд розпочинає виплати вкладникам ПАТ «Дельта Банк».
07.10.2015 Фонд повідомив, що для отримання коштів вкладники ПАТ «Дельта Банк» з 08.10.2015 по 18.11.2015 включно можуть звертатися до установ банк-агентів Фонду: АТ «Ощадбанк», АТ «Укрексімбанк», АБ «Укргазбанк».
Позивач не погоджуючись із бездіяльністю Уповноваженої особи Фонду щодо невключення його до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду, звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем неправомірно не включено позивача до переліку вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду.
Апелянт не погоджується з таким висновком суду, виходячи з того, що у відповідача були наявні підстави для невключення позивача до списку осіб, яким гарантоване відшкодування за рахунок Фонду.
Колегія суддів не пристає на таку позицію апелянта, виходячи з наступного.
Правові, фінансові та організаційні засади функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб, повноваження Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, порядок виплати Фондом відшкодування за вкладами, а також відносини між Фондом, банками, Національним банком України, повноваження та функції Фонду щодо виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків регулюються Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" від 23.02.2012 №4452-VI (далі - Закон № 4452-VI).
В підпунктах 3, 4 ч. 1 ст. 2 Закону № 4452-VI визначено, що вклад - кошти в готівковій або безготівковій формі у валюті України або в іноземній валюті, які залучені банком від вкладника (або які надійшли для вкладника) на умовах договору банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або шляхом видачі іменного депозитного сертифіката, включаючи нараховані відсотки на такі кошти; вкладник - фізична особа (крім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка уклала або на користь якої укладено договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яка є власником іменного депозитного сертифіката.
Згідно з ч. 1 ст. 3 вказаного Закону Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Протягом шести днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку виконавча дирекція Фонду затверджує реєстр вкладників для здійснення виплат відповідно до наданого уповноваженою особою Фонду переліку вкладників. Фонд публікує оголошення про відшкодування коштів вкладникам у газетах "Урядовий кур'єр" або "Голос України" та на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет не пізніше ніж через сім днів з дня отримання Фондом рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Згідно з ч. 2 ст. 38 Закону № 4452-VI протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 ЦКУ, за змістом ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Така правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 24.12.2015 № К/800/24004/15, від 18.12.2015 № К/800/39816/15.
З матеріалів справи вбачається, що правочин визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, а саме: банк уклав правочин з ОСОБА_3, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання йому переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
В той же час, положеннями Закону № 4452-VI не передбачено обов'язкового внесення саме готівкових коштів на банківський (депозитний) рахунок особисто вкладником, оскільки в ст. 2 Закону зазначено, що вкладом також є кошти в безготівковій формі, які надійшли для вкладника. Крім того, можливість внесення коштів від іншої особи передбачено Додатковою угодою № 1 до договору від 23.02.2015.
Разом з тим, доказів на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) Уповноваженою особою Фонду не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу (депозиту) є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) ОСОБА_3
При цьому, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.
Уповноваженою особою жодних доказів існування обставин стосовно позивача і правочину, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI суду не надано.
Також, суд апеляційної інстанції не приймає доводи відповідача про те, що договором банківського вкладу № 008-28694-230215 не передбачено перерахування коштів на рахунок ОСОБА_3 з поточного рахунку іншої особи, оскільки у повідомленні №8821/993 від 23.09.2015, такі підстави визнання правочину нікчемним, не вказувались.
До того ж, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що договір був укладений і кошти на депозитний рахунок в ПАТ «Дельта Банк» були внесенні до запровадження тимчасової адміністрації банку.
Також посилання відповідача на постанови НБУ від 30.10.2014 № 692/БТ «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії проблемних» та від 02.03.2015 № 150 «Про віднесення ПАТ «Дельта Банк» до категорії неплатоспроможних» є безпідставними, оскільки такі рішення НБУ є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 Закону України 4452-VI), а тому ОСОБА_3 не міг і не повинен був знати про їх зміст.
Аналізуючи вищесказане, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину між позивачем та банком. Разом з тим, Положенням №14 передбачено, що протягом процедури ліквідації Уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Протиправність наказу від 16.09.2015 № 813 в частині визнання нікчемним договору банківського вкладу, укладеного між ОСОБА_3 та ПАТ «Дельта Банк» прямо вказує на наявність підстав для зобов'язання відповідача подати до Фонду додаткову інформацію про позивача, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «Дельта Банк» на підставі договору банківського вкладу від 23.02.2015 № 008-28694-230215 за рахунок Фонду та, як наслідок на наявність підстав для задоволення позову у повному обсязі.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно зроблено висновок про наявність правових підстав для задоволення позову, а тому постанову суду необхідно залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Дельта Банк» Кадирова Владислава Володимировича - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 04 лютого 2016 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна
Судді: О.В. Карпушова
Н.М. Літвіна
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Літвіна Н. М.