Справа: № 826/9742/15 Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О. Суддя-доповідач: Саприкіна І.В.
Іменем України
06 вересня 2017 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді: Саприкіної І.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кучми А.Ю.,
при секретарі: Кривді В.І,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у відповідності до положень ст. 41 КАС України без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 27 липня 2015 по справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Український фінансовий світ» про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_3 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «Комерційний банк «Український фінансовий світ» (далі - ПАТ «КБ «УФС») Гончарова С.І, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, третя особа - ПАТ «КБ «УФС» про:
визнання протиправним та скасування рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» про визнання нікчемним договору банківського вкладу №44844 від 04.07.2014, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «УФС», оформлене наказом №6 від 18.11.2014;
зобов'язання Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду;
зобов'язання Фонду включити позивача до Загального реєстру вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 27.07.2015 позов задоволено частково:
визнано протиправним та скасовано рішення Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» про визнання нікчемним договору банківського вкладу №44844від 04.07.2014, укладеного між позивачем та ПАТ «КБ «УФС», оформлене наказом №6 від 18.11.2014;
зобов'язано Уповноважену особу ПАТ «КБ «УФС» подати до Фонду додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування за вкладами в ПАТ «КБ «УФС» за рахунок Фонду.
В решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням, Уповноважена особа Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» Гончаров С.І. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції в частині задоволення позову та постановити нову про відмову в задоволенні позову в цій частині.
При цьому апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність оскаржуваного рішення, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування оскаржуваної постанови.
Дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (адміністративна справа) - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 4 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.
Суб'єктом владних повноважень, відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Згідно з ч. 1 ст. 3, ч. 1 ст. 4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку і ліквідації банків у випадках, встановлених цим Законом. Основним завданням Фонду гарантування вкладів фізичних осіб є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.
Таким чином, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, як особа, наділена спеціальними функціями щодо забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку, є суб'єктом владних повноважень у розумінні п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові пленуму Вищого адміністративного суду України «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» від 20.05.2013 № 8.
Судом встановлено, що 04.07.2014 між ОСОБА_3 та ПАТ «КБ «УФС» було укладено договір № 44844 банківського вкладу «Вигідний Альянс».
10.07.2014 позивач на вказаний вкладний рахунок вніс грошові кошти в розмірі 190 000, 00 грн., що підтверджується квитанцією № TR.59141.1955.373.
14.08.2014 постановою Правління НБУ прийнято рішення № 491 "Про віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії неплатоспроможних".
Того ж дня виконавчою дирекцією Фонду прийнято рішення № 69 "Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС».
15.08.2014 на офіційному сайті Фонду (www.fg.gov.uа) опубліковано оголошення про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ «КБ «УФС».
10.11.2014 Постановою Правління НБУ №717 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію ПАТ "КБ "УФС" та рішенням виконавчої дирекції Фонду № 119 від 13.11.2014 "Про початок процедури ліквідації ПАТ "КБ "УФС" та призначення уповноваженої особи Фонду на ліквідацію банку" відкликано банківську ліцензію ПАТ «КБ «УФС» та розпочато процедуру ліквідації.
18.11.2014 наказом Уповноваженої особи Фонду на ліквідацію ПАТ «КБ «УФС» №6 визнано нікчемним договір банківського вкладу «Вигідний Альянс» від 04.07.2014 № 44844.
24.12.2014 листом № 001/4068 ОСОБА_3 повідомлено, що договір банківського вкладу, укладений між ним та ПАТ «КБ «УФС», операції з внесення та перерахування грошових коштів по рахунку, відкритому на виконання вказаного договору, є нікчемними відповідно до вимог ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", а саме: банк уклав правочин з ОСОБА_3, умови якого передбачають платіж чи передачу іншого майна з метою надання йому переваг (пільг), прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку.
Позивач, вважаючи, що його має бути включено до переліку та реєстру вкладників, звернувся з відповідним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги частково, суд першої інстанції прийшов до висновку про наявність правових підстав щодо включення ОСОБА_3 до списку вкладників, які отримують кошти в межах гарантованої суми за рахунок цільової позики Фонду.
В апеляційній скарзі відповідач не погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що договір, укладений між ПАТ «КБ «УФС» та позивачем, є нікчемним в силу приписів ч. 3 ст. 38 Закону 4452-VI, а тому його не може бути включено до переліку вкладників на відшкодування гарантованої суми коштів за рахунок Фонду.
Вирішуючи питання щодо правомірності таких дій, колегія суддів виходить з наступного.
Обґрунтовуючи свою правову позицію, апелянт посилається на ч. 3 ст. 38 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
При цьому, Уповноважена особа Фонду стверджує, що оскільки кошти на банківський рахунок позивача надійшли в період дії постанови НБУ від 15.07.2014 № 410/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії проблемних», що на думку відповідача, свідчить про штучність та фіктивність створення правових підстав для отримання коштів.
На спростування цього, колегія суддів зазначає, що згідно із ст. 26 Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом.
Порядок визначення вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами, врегульований ст. 27 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», відповідно до якої уповноважена особа Фонду складає перелік вкладників та визначає розрахункові суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок Фонду відповідно до вимог цього Закону та нормативно-правових актів Фонду станом на день отримання рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
З метою забезпечення прав Фонду, уповноважена особа забезпечує перевірку правочинів (у т.ч. договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у т.ч. договорів), що є нікчемними ( ч. 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»).
Підстави визнання правочинів (у т.ч. договорів) неплатоспроможного банку нікчемними визначені ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Загальне поняття нікчемності правочинів наведено в ст. 228 Цивільного кодексу України, за змістом ч. 1 якої правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, АРК, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.
Викладене означає, що уповноважена особа наділена правом перевірки правочинів на предмет виявлення серед них нікчемних.
Разом з тим, за змістом наведених норм, дане право не є абсолютним, а кореспондується з обов'язком встановити перед прийняттям рішення обставини, з якими Закон пов'язує нікчемність правочину. Тобто, саме по собі твердження про нікчемність правочину недостатньо для визнання його таким, оскільки воно у даному випадку нівелюється протилежним твердженням вкладника про дійсність вкладу.
Таким чином, за обставин відсутності у розпорядчому рішенні посилань на передбачені Законом підстави визнання правочину нікчемним, таке рішення суб'єкта владних повноваження не є обґрунтованим.
Така правова позиція викладена в постановах Вищого адміністративного суду України від 24.12.2015 № К/800/24004/15, від 18.12.2015 № К/800/39816/15.
Позиція Уповноваженої особи в тому, що вона вважає правочин нікчемним на підставі ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI. Позивача про нікчемність повідомлено листом № 001/4068.
Разом з тим, обгрунтувань на підтвердження нікчемності зазначеного правочину (спрямованості його на порушення прав та свобод особи або держави, незаконне заволодіння майном) уповноваженою особою Фонду не наведено, оскільки умови договору банківського вкладу є типовими, та з них не вбачається, які саме пільги або переваги отримав (міг би отримати) позивач.
При цьому, Уповноваженою особою жодних доказів стосовно ОСОБА_3 і правочину, передбачених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI суду не надано.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що договір був укладений і кошти на депозитний рахунок в ПАТ «КБ «УФС» були внесенні до запровадження тимчасової адміністрації банку.
Також, посилання апелянта на постанови НБУ від 15.07.2014 №410/БТ «Про віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії проблемних» та від 14.08.2014 №491 "Про віднесення ПАТ «КБ «УФС» до категорії неплатоспроможних» є безпідставними, оскільки такі рішення НБУ є банківською таємницею (ч. 3 ст. 75 Закону України 4452-VI), а тому ОСОБА_3 не міг і не повинен був знати про їх зміст.
Аналізуючи вищесказане, колегія суддів зазначає, що відповідачем не доведено наявності, визначених ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, підстав, які б свідчили про нікчемність укладеного правочину між позивачем та банком.
За таких обставин, враховуючи, що апелянтом не надано жодних доказів та пояснень по суті позовних вимог, колегія суддів дійшла висновку, що позовні вимоги в даній частині підлягають задоволенню.
Аналізуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування оскаржуваного судового рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 41, 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Український фінансовий світ» Гончарова Сергія Івановича - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 27 липня 2015 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий-суддя: І.В. Саприкіна
Судді: О.В. Карпушова
А.Ю. Кучма
Головуючий суддя Саприкіна І.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кучма А.Ю.