Справа 826/19733/16
Суддя доповідач Файдюк В.В.
06 вересня 2017 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва, Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2017 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва, Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - задоволено частково.
На вказану постанову суду позивачем подано апеляційну скаргу.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року зазначена апеляційна скарга була залишена без руху, у зв'язку з тим, що апелянтом не було додано до апеляційної скарги доказ сплати судового збору.
Надано строк для усунення недоліків в розмірі 10 днів з моменту отримання ухвали суду.
На виконання вказаної ухвали до суду надійшло клопотання апелянта про усунення недоліків, що по суті було клопотанням про звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2017 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 13 липня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва, Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди було повернути апелянту
31 серпня 2017 року до суду надійшло клопотання апелянта про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року про залишення апеляційної скарги без руху.
Дане клопотання мотивоване тим, що позивачу не зрозуміло, чому він має сплачувати судовий збір. Зазначає, що його вже було звільнено від сплати судового збору на підставі судових рішень, а відповідно до ч.1 статті 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ч. 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України - якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Отже, роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання, тобто, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.
Конкретного і вичерпного переліку критеріїв для визначення рішення незрозумілим правова норма не містить, а із змісту закону вбачається, що їх має навести особа, яка звертається із заявою про роз'яснення судового рішення.
Вказана стаття КАС України передбачає можливість роз'яснення судом ухваленого ним рішення з метою усунення такого недоліку, як незрозумілість судового рішення (наприклад, можливість неоднакового тлумачення висновків суду), що перешкоджає його належному виконанню.
Виходячи із системного тлумачення наведеної норми, роз'яснено може бути судове рішення, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини.
Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому, суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення.
Проаналізувавши ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, суд дійшов висновку, що вона не містить неточностей чи розбіжностей, що могли би стати перешкодою для його виконання, а незгода позивача з даним рішенням по суті є підставою для його касаційного оскарження, а не роз'яснення.
Враховуючи зазначене, заяву позивача та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року, суд дійшов висновку про відсутність підстав, передбачених статтею 170 КАС України, для роз'яснення судового рішення.
Відповідно, відсутні підстави для задоволення заяви ОСОБА_1 про роз'яснення судового рішення.
Керуючись ст.ст. 165, 169 КАС України, суд, -
В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про роз'яснення ухвали Київського апеляційного адміністративного суду від 03 серпня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Прокуратури міста Києва, Печерського районного суду міста Києва про визнання протиправною бездіяльності відповідачів, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України
Суддя Файдюк В.В.