07 вересня 2017 року справа № 804/927/17
Суддя Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду Іванов С.М., розглянувши матеріали апеляційної скарги Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі № 804/927/17 за позовом Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року адміністративний позов Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 до Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про визнання неправомірною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без руху.
Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 з даною ухвалою не погодилася та подала на неї апеляційну скаргу до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду.
Так, ч. 6 ст. 187 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору, проте відповідачем не надано доказів на підтвердження сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 2 ст. 87 КАС України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI.
Згідно з приписами ч. 1 ст. 9 Закону України "Про судовий збір" судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Згідно ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Станом на 1 січня 2017 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, визначеного Законом України "Про Державний бюджет України на 2017 рік", становить 1600 грн.
Підпунктом 5 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що при поданні до адміністративного суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Таким чином, за подання апеляційної скарги на ухвалу суду необхідно сплатити судовий збір в сумі 1600 грн.
Заявником апеляційної скарги подано клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого значено, що за існуючими правовими нормами сплатити судовий збір не можливо, оскільки неприбуткові громадські організації без статусу юридичної особи не є платником судового збору за змістом ст. 2 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з вимогами ст. 16 Закону України "Про громадські об'єднання" і власних коштів чи власного майна громадська організація не має.
Розглянувши вказане клопотання, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.
Приписами статті 5 Закону України "Про судовий збір" встановлені пільги щодо сплати судового збору, а саме перелік осіб, які у відповідності до вказаної статті звільняються від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях.
Вказаний перелік є вичерпний та розширенню не підлягає.
Разом з тим, вказана норма статті не передбачає пільг по сплаті судового збору для неприбуткових організацій, не виключає з платників судового збору громадські організації, а відтак апелянт відноситься до платників судового збору, оскільки подаючи апеляційну скаргу апелянт наполягає на тому, що громадська організація без статусу юридичної особи має адміністративну процесуальну дієздатність, а відповідно має право на подання позову та на апеляційне оскарження прийнятого судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 88 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
За змістом статті 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може звільнити від сплати судового збору.
Основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у пункті 3 частини 1 статті 7 КАС України. Звільнення окремих субєктів від сплати судового збору може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими.
При цьому, заявник відповідного клопотання повинен навести доводи і подати докази на підтвердження того, що його майновий стан перешкоджає сплаті судового збору у встановленому порядку і розмірі.
В той же час, апелянтом не підтверджено неможливість сплатити судовий збір за подання апеляційної скарги у порядку та розмірі встановленому законом жодними належними та допустимими доказами.
Посилання заявника апеляційної скарги на те, що Громадська організація "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" не є юридичною особою та не знаходиться на обліку в органах статистики, доходів і зборів, державної фіскальної служби, Пенсійного фонду, вважаю необґрунтованими, оскільки судовий збір за своєю правовою природою є різновидом судових витрат, порядок справляння якого визначено Законом України "Про судовий збір" і жодним чином не відноситься до загальнообов'язкових податків, зборів та платежів, питання щодо сплати яких регулюється іншими нормативно-правовими актами, а отже відсутність реєстрації заявника апеляційної скарги у відповідних органах не є підставою звільнення від сплати судового збору.
При цьому, посилання заявника апеляційної скарги на рішення Конституційного Суду України від 28.11.2013 року № 12-рп/2013 не приймаються судом апеляційної інстанції, оскільки вказане рішення стосується офіційного тлумачення положень пункту 7 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями пункту „г" частини першої статті 49 Закону України "Про авторське право і суміжні права" в редакції п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від 08.07.2011 року, яка передбачала, що від сплати судового збору звільняються державні органи, підприємства, установи, організації, громадські організації та громадяни, які звернулися у випадках, передбачених законодавством, із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб, а також споживачі - за позовами, що пов'язані з порушенням їхніх прав.
Водночас, згідно п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону України „Про судовий збір" в редакції від 01.09.2015 року, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються громадяни, які у випадках, передбачених законодавством, звернулися із заявами до суду щодо захисту прав та інтересів інших осіб.
Отже, громадські організації при зверненні до суду з апеляційною скаргою не звільнені від сплати судового збору у розмірі, який визначено Законом України "Про судовий збір".
З приводу посилань на приписи Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та Конституцію України щодо права кожного на звернення до суду, зазначаю, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності до правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Так, у рішеннях Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19 червня 2001 року зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Саме тому сплата судового збору не є обмеженням з боку держави на доступ до правосуддя.
Таким чином, заявнику апеляційної скарги необхідно подати документ про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 187 цього Кодексу, застосовуються правила статті 108 цього Кодексу.
Враховуючи викладене, приходжу до висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без руху, та надання строку для усунення недоліків.
Керуючись ст. 108, 187 КАС України, суддя, -
В задоволенні клопотання Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 про звільнення від сплати судового збору - відмовити.
Апеляційну скаргу Громадської організації "Дніпропетровський незалежний правозахисний центр" в інтересах члена своєї громадської організації ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2017 року у справі № 804/927/17 - залишити без руху, повідомити про це апелянта.
Надати десятиденний строк з дати отримання цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду:
- документу про сплату судового збору у розмірі та порядку, передбаченому чинним законодавством.
Судовий збір сплатити за такими реквізитами:
- Отримувач: УДКСУ у Шевченківському районі м. Дніпра
- Рахунок отримувача: 31217206781004;
- КБКД 22030101;
- Код з ЄРДПОУ: 37989274;
- Банк отримувача: ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області м. Дніпропетровська;
- Код банку отримувача (МФО): 805012;
- Призначення платежу: *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті);Судовий збір, за позовом ___ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).
Ухвала набирає законної сили у відповідності зі ст. 254 КАС України.
Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку ст. 212 КАС України.
Суддя С.М. Іванов