30 серпня 2017 рокусправа № 216/127/17(2-а/216/59/17)
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Бишевської Н.А.
суддів: Добродняк І.Ю Семененка Я.В.
розглянувши в порядку письмового провадження
апеляційну скаргу Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2017 р. у справі № 216/127/17(2-а/216/59/17)
за позовом ОСОБА_2
до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області
про зобов'язання неправомірними дій, рішення Пенсійного фонду та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії за віком, -
"11" січня 2017 р. ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області в якому з урахуванням уточнень, від 04. 04. 2017 року. просив
- визнати неправомірними дії відповідача щодо поновлення виплати пенсії за вислугу років ОСОБА_2
- визнати неправомірними дії відповідача щодо переведення ОСОБА_2 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком.
- визнати неправомірними дії відповідача щодо застосування для розрахунку пенсії за віком ОСОБА_2 показника заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за 2007 рік в розмірі 1197 грн. 91 коп.
- визнати неправомірним та скасувати рішення (розпорядження) Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області, яким визначено вид та розмір пенсії ОСОБА_2
- зобов'язати управління ПФУ провести перерахунок пенсії за віком з використанням для розрахунку показників середньої заробітної плати у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за пенсією: 2013, 2014, 2015 роки, врахувавши суми заробітної плати, які були ОСОБА_2 отримані за весь період страхового стажу, та виплатити різницю між фактично отриманою та призначеною пенсією за віком з 24 червня 2016 року.
Постановою Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2017 р. у справі № 216/127/17(2-а/216/59/17) адміністративний позов ОСОБА_2 до Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області про зобов'язання неправомірними дій, рішення Пенсійного фонду та зобов'язання вчинити дії щодо призначення пенсії за віком - задоволено.
Не погодившись з постановою суду, Криворізьким центральним об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Дніпропетровської області подано апеляційну скаргу, згідно якої особа, яка подає апеляційну скаргу просить скасувати постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2017 р. у справі № 216/127/17(2-а/216/59/17), як таку що винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Вважає, що суд не врахував, що позивачу вже призначено пенсію, а отже підстав для повторного призначення та перерахунку показників не передбачено чинним законодавством.
Перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, внаслідок наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, позивач перебував на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Кривого Рогу Дніпропетровської області у зв'язку з призначенням пенсії за вислугу років як працівника охорони здоров'я відповідно до ст. 55 ЗУ «Про пенсійне забезпечення». З 01.09.2009 року виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_2 припинено у зв'язку з його працевлаштуванням лікарем акушером-гінекологом у КЗ «Міський клінічний пологовий будинок № 1» м. Кривий Ріг.
24.06.2016 року позивач звернувся до відповідача з заявою про призначення йому пенсії за віком на загальних підставах відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Листом № К875-16 від 12.09.2016 року позивача повідомлено про те, що йому не призначено пенсію за віком, а поновлено виплату пенсії за вислугою років, здійснивши її перерахунок відповідно до теперішнього страхового стажу (37 років 8 місяців 29 днів) та із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2007 рік як рік, що передував року звернення за призначенням пенсії за вислугу років.
Не погодившись з позицією Пенсійного фонду України, позивач звернувся до суду за захистом порушеного права.
Дослідивши обставини по справі, колегія суддів вважає за можливе погодитись з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення вимог адміністративного позову з огляду на наступне.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає, що відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за рахунок коштів ПФУ в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком; пенсія по інвалідності внаслідок загального захворювання (у тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Згідно з приписами частини другої статті 40 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною третьою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» регламентовано порядок переведення з одного виду пенсії, призначеного саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Водночас, ОСОБА_2 призначено пенсію відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», котрий передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії.
Крім того, після призначення пенсії за вислугу років, ОСОБА_2 продовжував працювати та сплачувати у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.
За таких обставин колегія суддів не погоджується з доводами Пенсійного фонду викладеними в апеляційній скарзі щодо необхідності застосування частини третьої статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» під час нарахування пенсії позивачу.
Крім того, подібна правова позиція висловлена Верховним Судом України у постанові від 31 березня 2015 року у справі № 21-612а14, яка, відповідно до приписів статті 244-2 КАС України, є обов'язковою для всіх судів України.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне і обґрунтоване рішення, у зв'язку з чим підстав для його скасування, в межах доводів апеляційної скарги, не існує.
Керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Криворізького центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України Дніпропетровської області на постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2017 р. у справі № 216/127/17(2-а/216/59/17) - залишити без задоволення.
Постанову Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу від 25 травня 2017 р. у справі № 216/127/17(2-а/216/59/17) - залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України та може бути оскаржена відповідно до ст. 212 КАС України.
Головуючий: Н.А. Бишевська
Суддя: І.Ю. Добродняк
Суддя: Я.В. Семененко