Справа: № 826/416/17 Головуючий у 1-й інстанції: Аблов Є.В. Суддя-доповідач: Літвіна Н. М.
Іменем України
05 вересня 2017 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Літвіної Н.М.
суддів Ганечко О.М. Василенко Я.М.
при секретарі Архіповій Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
Позивач звернувся до суду з позовом до Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Євробанк» Кононця В.В. про: визнання протиправними дій (рішення) щодо визнання правочину за операцією з розміщення 15 червня 2016 року позивачем кошів у сумі 143200,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «Поповнення картрахунку НОМЕР_2 ПІБ ОСОБА_3 ІНН НОМЕР_1» нікчемним; зобов'язання Уповноваженої особи надати доповнення до переліку рахунків, зокрема, переліку рахунків, за якими вкладники мають право на відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду (подати до Фонду додаткову інформацію стосовно збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування) щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладами (за договором №ZP-006096 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки від 16 травня 2016 року, сума вкладу, що підлягає відшкодуванню 143200,00грн.) за рахунок коштів Фонду.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Євробанк» Кононця В.В. щодо визнання правочину за операцією з розміщення 15 червня 2016 року кошів у сумі 143 200,00 грн. на картковому/поточному рахунку № НОМЕР_2 з призначенням платежу «Поповнення картрахунку НОМЕР_2 ПІБ ОСОБА_3 ІНН НОМЕР_1» нікчемним; зобов'язано Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ «КБ «Євробанк» Кононця В.В. подати до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб додаткову інформацію щодо ОСОБА_3, як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом згідно договору №ZP-006096 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки від 16.05.2016 р., сума вкладу, що підлягає відшкодуванню 143 200,00 грн., за рахунок коштів Фонду гарантування вкладів фізичних осіб; в задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації ПАТ КБ «Євробанк» Кононець В.В., звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
З матеріалів справи вбачається, що між позивачем (вкладник) та ПАТ «КБ «Євробанк» укладено договір № ZP-006096 про відкриття карткового рахунку та обслуговування банківської платіжної картки від 16 травня 2016 року, за умовами якого банк відкриває клієнту картковий рахунок у гривні № НОМЕР_2.
Згідно квитанції № 239990 від 15 червня 2016 року на рахунок позивача перераховано 143 200,00 грн., призначення платежу: «поповнення картрахунку НОМЕР_2 ПІБ ОСОБА_3 ІНН НОМЕР_1».
Рішенням правління Національного банку України № 73-рш від 17 червня 2016 року ПАТ КБ «Євробанк» віднесено до категорії неплатоспроможних, відповідно до рішення виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1041 від 17 червня 2016 року «Про запровадження тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» та делегування повноважень тимчасового адміністратора банку» запроваджено тимчасову адміністрацію банку з 17 червня 2016 року.
З урахуванням цього рішення виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 1183 від 07 липня 2016 року «Щодо продовження строку тимчасової адміністрації у ПАТ КБ «Євробанк» у банку запроваджено тимчасову адміністрацію строком з 17 липня 2016 року по 16 серпня 2016 року та призначено уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на тимчасову адміністрацію в банку - Кононця В.В.
На офіційному веб-сайті Фонду (http://www.fg.gov.ua) розміщено оголошення, про встановлення адреси для подачі кредиторських вимог ПАТ КБ «Євробанк», такого змісту: «Вимоги кредиторів ПАТ КБ «Євробанк» приймаються протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про ліквідацію ПАТ КБ «Євробанк» в газеті «Голос України» № 158 (6412) від 20 серпня 2016 року. Кредиторські вимоги приймаються за адресою: 01032, м. Київ, б-р Тараса Шевченка, 35.»
У зв'язку з прийняттям виконавчою дирекцією Фонду рішення від 16 серпня 2016 року №1523, «Про початок процедури ліквідації ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» та делегування повноважень ліквідатора банку», Фонд з 19 серпня 2016 року розпочав виплати коштів вкладникам зазначеного банку.
Позивач звертався із відповідними заявами до Уповноваженої особи Фонду про включення його до переліку вкладників, проте, листом від 14 вересня 2016 року позивача повідомлено, що в результаті проведеної Комісією перевірки встановлено, що операції по зарахуванню коштів на рахунок позивача мають ознаки операцій, які могли спричинити збільшення гарантованої суми відшкодування Фондом («дроблення»), а отже, рахунок позивача підлягає тимчасовому обмеженню до виплат коштів вкладникам.
Окрім того, на адресу позивача надійшло повідомлення Уповноваженої особи Фонду від 28 листопада 2016 року про нікчемність правочину з розміщення коштів на власному картковому рахунку, згідно якого повідомлено позивача про нікчемність договору згідно п. 7 та 9 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Дізнавшись про відсутність позивача в загальному реєстрі вкладників, які мають право на відшкодування коштів за вкладами в ПАТ КБ «ЄВРОБАНК» за рахунок Фонду, позивач звернулась до суду із зазначеним позовом.
Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колгія суддів виходить з наступного.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» (далі - Закон № 4452-VI), Положенням про порядок відшкодування Фондом гарантування вкладів фізичних осіб коштів за вкладами, затвердженим рішенням виконавчої дирекції Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 14 від 09.08.2012 року (далі - Положення № 14), Інструкцією про проведення касових операцій банками в Україні, затвердженою Постановою правління НБУ № 174 від 01 червня 2011 року (далі - Інструкція № 174) та Інструкцією про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземних валютах, затвердженою Постановою правління НБУ № 492 від 12 листопада 2003 року (далі - Інструкція № 492).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 26 Закону № 4452-VI Фонд гарантує кожному вкладнику банку відшкодування коштів за його вкладом. Фонд відшкодовує кошти в розмірі вкладу, включаючи відсотки, нараховані на день початку процедури виведення Фондом банку з ринку, але не більше суми граничного розміру відшкодування коштів за вкладами, встановленого на дату прийняття такого рішення, незалежно від кількості вкладів в одному банку. Сума граничного розміру відшкодування коштів за вкладами не може бути меншою 200 000 гривень. Адміністративна рада Фонду не має права приймати рішення про зменшення граничної суми відшкодування коштів за вкладами. Гарантії Фонду не поширюються на відшкодування коштів за вкладами у випадках, передбачених цим Законом.
Вкладник набуває право на одержання гарантованої суми відшкодування коштів за вкладами за рахунок коштів Фонду в межах граничного розміру відшкодування коштів за вкладами після прийняття рішення про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію банку.
Частиною 2 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначено, що протягом дії тимчасової адміністрації уповноважена особа Фонду зобов'язана забезпечити перевірку правочинів (у тому числі договорів), вчинених (укладених) банком протягом одного року до дня запровадження тимчасової адміністрації банку, на предмет виявлення правочинів (у тому числі договорів), що є нікчемними з підстав, визначених ч. 3 цієї статті.
Відповідно до ч. 4 ст. 38 цього Закону, уповноважена особа Фонду протягом дії тимчасової адміністрації, а також протягом ліквідації повідомляє сторони за договорами, зазначеними у ч. 2 ст. 38 цього Закону, про нікчемність цих договорів та вчиняє дії щодо застосування наслідків нікчемності договорів.
З матеріалів справи убачається, що правочин переказу коштів визнано нікчемним на підставі п. 7 ч. 3 ст. 38 Закону № 4452-VI, оскільки він здійснений на вкладний (депозитний) рахунок для вкладника від третьої особи.
Проте, колегія судів не може погодитися з такими доводами оскільки перерахунок коштів на рахунок позивача, не містить в собі жодних умов, які б передбачали платіж чи передачу іншого майна з метою надання окремим кредиторам переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
А отже, доводи відповідача, викладені в повідомлені щодо нікчемності перерахунку коштів є безпідставними.
Ст. 1062 Цивільного кодексу України встановлено, що на рахунок за банківським вкладом зараховуються грошові кошти, які надійшли до банку на ім'я вкладника від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. При цьому вважається, що вкладник погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про рахунок за вкладом. Кошти, помилково зараховані на рахунок вкладника, підлягають поверненню відповідно до ст. 388 цього Кодексу.
Відповідно до п.10.12 Інструкції 492 кошти на вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть бути внесені вкладником готівкою, перераховані з іншого власного вкладного (депозитного) або поточного рахунку. Після закінчення строку або настання інших обставин, визначених законодавством України чи договором банківського вкладу, кошти з вкладного (депозитного) рахунку повертаються вкладнику шляхом видачі готівкою або в безготівковій формі на зазначений у договорі рахунок вкладника для повернення коштів чи за заявою вкладника на інший його рахунок. На вкладний (депозитний) рахунок фізичної особи можуть зараховуватися кошти, які надійшли на ім'я власника рахунку від іншої особи, якщо договором банківського вкладу не передбачено інше. У цьому разі вважається, що власник рахунку погодився на одержання грошових коштів від іншої особи, надавши їй необхідні дані про свій вкладний (депозитний) рахунок.
Відповідно до ст. 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. При здійсненні своїх прав та виконанні обов'язків власник зобов'язаний додержуватися моральних засад суспільства. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов'язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідачем доказів на підтвердження факту того, що дії іншої особи щодо перерахунку коштів з власного банківського рахунку на рахунок позивача суперечить закону не надано. Отже, доводи відповідача щодо нікчемності правочину з мотивів перерахування коштів на рахунки позивача іншою особою, не ґрунтуються на нормах законодавства.
Окрім того, щодо доводів відповідача про те, що позивачем порушено умови публічного договору, оскільки зарахування на рахунок грошових коштів для вкладника від третьої особи не допускається за умовами договору спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Закон не встановлює обмежень в частині походження коштів вкладу, а саме, що вкладом повинні бути кошти, внесені безпосередньо вкладником.
В свою чергу, сам факт знаходження на рахунку позивача грошових коштів відповідачем не заперечується.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 12 січня 2016 року № К/800/46158/15 по справі №826/12161/15.
Відповідачем не наведено, а судом не встановлено, підстав для визнання нікчемним банківського переказу коштів на рахунок позивача.
Відповідачем також не надано доказів, які б свідчили, що зазначений правочин є таким, що порушує публічний порядок чи спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна держави.
Крім того, в силу положень ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України питання недійсності правочину у разі недодержання вимоги щодо його відповідності інтересам держави і суспільства, його моральним засадам вирішується виключно судом.
Враховуючи, що доводи відповідача про нікчемність здійсненої операції не знайшли підтвердження під час вирішення справи, а тому повідомлення про визнання нікчемним правочину в частині переказу коштів є безпідставним.
В частині позовних вимог щодо зобов'язання відповідача включити до переліку вкладників, якому необхідно здійснити виплату відшкодування за рахунок Фонду, суд зазначає наступне.
Відповідно до п. 12 р. II Положення № 14, передбачено, що протягом процедури здійснення тимчасової адміністрації в банку уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників, яким необхідно здійснити виплати за рахунок цільової позики.
Пунктом 6. р. III Положення № 14 передбачено, що протягом процедури ліквідації уповноважена особа Фонду може надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: зменшення (збільшення) кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування; зміни розміру належних їм сум; зміни особи вкладника; змін реквізитів вкладників; змін розміру сум разом із змінами реквізитів вкладників. Додаткова інформація залежно від її типу надається окремими файлами, що формуються згідно з додатками 9 та 10 до цього Положення.
Таким чином, на час вирішення справи уповноважена особа Фонду наділена повноваженнями надавати до Фонду додаткову інформацію про вкладників стосовно, зокрема: збільшення кількості вкладників, яким необхідно здійснити виплати відшкодування.
Безпідставність визнання нікчемним правочину з переказу коштів прямо вказує на наявність підстав для зобов'язання уповноважену особу Фонду подати до третьої особи додаткову інформацію щодо позивача як вкладника, який має право на відшкодування коштів за вкладом в ПАТ КБ «Євробанк», за рахунок Фонду (в межах граничного розміру відшкодування коштів), як наслідок, на наявність підстав для задоволення позову в цій частині.
З огляду на зазначені вище обставини, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд, -
Апеляційну скаргу Уповноваженої особи Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на здійснення ліквідації Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Євробанк» Кононця Вадима Валерійовича - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 травня 2017 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядку і строки, встановлені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя Літвіна Н.М.
Судді Ганечко О.М.
Василенко Я.М.
Повний текст ухвали виготовлено 06 вересня 2017 року.
Головуючий суддя Літвіна Н. М.
Судді: Василенко Я.М.
Ганечко О.М.