Справа № 2а-10253/08/0470
Категорія стат.обліку-2.31.1
25 травня 2009 року м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Барановського Р.А.
при секретарі судового засідання Черномаз О.В.
за участю:
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації про стягнення недоодержаних сум на оздоровлення на 2007-2008 роки , -
10 жовтня 2008 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації з вимогами: дії Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації щодо виплати позивачу коштів на оздоровлення за 2007-2008 роки визнати неправомірними; стягнути з відповідача на користь позивача кошти на оздоровлення в сумі 4465 грн. за 2007-2008 роки.
В обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначила, що згідно Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», вона мала право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення. Статтею 48 вказаного Закону передбачено, що інваліди II групи повинні отримувати допомогу в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.
За 2007 рік вона отримала допомогу на оздоровлення в сумі 90 грн. Мінімальна заробітна плата станом на 14.06.2007 р. дорівнювала 420 грн. Тому позивач повинна була одержати 2100 грн. Отже, їй не доплачено 2010 грн.
За 2008 рік позивачу виплачено на оздоровлення 120 грн. Станом на 01 квітня 2008 року мінімальна заробітна плата становила 515 грн. і тому їй повинні були виплатити 2575 грн. і тому вона недоотримала 2455 грн.
Таким чином, позивачу не виплатили компенсаційну допомогу на оздоровлення за 2007-2008 р. в сумі 4465 грн.
Представник відповідача проти позову заперечував, посилаючись на те, що розмір компенсаційних виплат, які базуються на розмірі мінімальної заробітної плати передбачено статтями 30, 36, 37, 39, 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
У 2007, 2008 роках компенсаційні виплати від мінімальної заробітної плати (статті 30, 36, 37, 39, 48) були призупинені законами України про Державний бюджет на відповідні роки (2007, 2008 роки), що затверджувались Верховною Радою України.
Стосовно розміру компенсаційних виплат відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», то компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.
Дослідивши чинне законодавство, матеріали справи та доводи сторін, суд доходить висновку, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 з 14.06.2007 року перебуває на обліку Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації як інвалід другої групи захворювань безстроково, особа яка постраждала в наслідок Чорнобильської катастрофи, має першу категорію та отримує відповідну пенсію.
Згідно ст.48 Закону України № 796-ХІІ від 28.02.1991 року «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» передбачено, що інваліди II групи мають право на одержання щорічної допомоги на оздоровлення в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат на момент виплати.
В 2007 році позивачу була нарахована виплата на оздоровлення за 2007 рік. Мінімальна заробітна плата складала на 16.06.2007 року - 420 грн., але позивачу було виплачено 90 грн. з належної суми 2100 грн. (420 х 5). Ця сума позивачу була нарахована до визнання інвалідом ІІ групи. Таким чином, вона не отримала 2010 грн. 50 коп. Такий розмір виплати був передбачений постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В 2008 році позивач отримала на оздоровлення 120 грн. Станом на 01 січня 2008 р. мінімальна заробітна плата становила 515 грн. і позивачу повинні були виплатити 2575 грн. (515x5). Отже, вона недоотримала 2455 грн.
Тобто, загальна сума не одержаної допомоги на оздоровлення за 2007-2008 рр. складає 4465 грн.
Позивач звернулась до відповідача з проханням усунути помилки. В своїй відповіді від 18.08.2008 року за № 921 відповідачем було відмовлено в задоволенні претензії на підставі того, що постановами Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 04.06.1996 року та постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 від 12.07.2005 р. встановлені інші норми виплат на оздоровлення і тому відповідач виконував ці постанови.
При вирішенні спору суд встановив, що ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» встановлено, що інвалідам другої групи виплачується щорічна допомога на оздоровлення у розмірі п'яти мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати, відповідно до частини 7 цієї статті, визначається на момент її виплати.
Нормою статті 62 зазначеного Закону передбачено встановлення Кабінетом Міністрів України порядку застосування цього Закону, а не розмірів компенсаційних виплат. Зазначеним Законом Кабінет Міністрів України не уповноважено зменшувати конкретні суми компенсацій і допомоги та змінювати розмір допомог на оздоровлення, встановлені Законом.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 836 від 04.06.1996 року, усупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (який встановив розмір щорічної допомоги як величину кратну відносно до розміру мінімальної заробітної плати) установлено конкретні розміри такої допомоги у твердій грошовій сумі й, зокрема, для інвалідів ІІ групи - 26 гривен 70 копійок (за грошовою реформою 1996 року).
З часу прийняття Кабінетом Міністрів України зазначеної постанови, встановлені нею розміри щорічної допомоги на оздоровлення не змінювалися, у той час як розмір мінімальної заробітної плати неодноразово зростав, щорічно затверджувався новий бюджет.
Відповідно до ст.76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» з 1 квітня 2007 року розмір мінімальної заробітної плати становить 420 гривні на місяць.
Згідно ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» з 1 січня 2008 року розмір мінімальної заробітної плати становить 515 гривні на місяць.
Встановлений ще у 1996 році розмір щорічної допомоги на оздоровлення, як зазначалося вище, протягом тривалого часу не змінювався і лише постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» № 562 його було збільшено, зокрема, інвалідам ІІ групи - до 120 гривень.
Оскільки ні Верховна Рада, ні Кабінет Міністрів України будь-яких рішень з питання підвищення розміру щорічної допомоги на оздоровлення не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над урядовими нормативними актами при вирішенні даного спору, підлягають застосуванню саме стаття 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та ст.76 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», ст.59 Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», а не постанова Кабінету Міністрів України від 26 липня 1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Окрім того, враховуючи особливий статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та обумовлену цим необхідність їх адекватного соціального захисту, Верховна Рада України у 2006 році доповнила Закон України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» статтею 71, в якій встановлено, що дія положень цього Закону не може призупинятися іншими законами, крім законів про внесення змін до цього Закону (N 231-V, 05.10.2006).
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, виключно законами визначаються, зокрема, основи соціального захисту, а статтею 75 Конституції України встановлено, що єдиним органом законодавчої влади в Україні є парламент - Верховна Рада України. Конституція не надавала права парламенту делегувати свої повноваження іншим державним органам, а останнім - своїми нормативно-правовими актами змінювати положення законів.
З урахуванням сукупності викладених обставин суд доходить висновку, що заявлені позивачем вимоги в частині виплати позивачу допомоги на оздоровлення є обгрунтованими та правомірними.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити виплату позивачеві допомоги на оздоровлення в певній сумі суд зазначає, що в даному випадку спір виник з приводу застосування відповідачем норм чинного законодавства щодо розрахунку суми допомоги на оздоровлення. Суд в своєму рішенні надав оцінку діям відповідача, висловив з цього приводу правову позицію. При цьому суд доходить висновку про неможливість вирішити таку позовну вимогу, оскільки в даному випадку судом фактично буде самостійно здійснено перерахунок розміру допомоги на оздоровлення позивача, що стане підміною функцій Управління праці та соціального захисту населення, що неприпустимо відповідно до чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації про стягнення недоодержаних сум на оздоровлення на 2007-2008 роки - задовольнити частково.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Апостолівської районної державної адміністрації нарахувати та виплатити ОСОБА_1, як інваліду ІІ групи, кошти на оздоровлення в розмірі, передбаченому ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991р. за 2007, 2008 роки, за винятком сум, що вже виплачені.
В решті позовних вимог відмовити.
Копію постанови направити відповідачу.
Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, якщо вони не були подані у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови у повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копій відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Постанова в повному обсязі складена 30.05.09
Суддя Р.А. Барановський