Копія
Іменем України
26.10.09Справа №2а-2211/09/2770
16 год. 24 хв.
Каб. № 1
Окружний адміністративний суд міста Севастополя в складі:
Головуючого судді -Гавури О.В.;
при секретарі -Плаксіній О.С.,
за участю:
представника позивача - Твердохліб Олексій Доріславович довіреність № 142/43-11 від 15.01.09 Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя;
представника відповідача -не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Севастополі адміністративну справу за позовом Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя до Громадської організації "Руська оборона Севастополя", третя особа Відділ Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі про обмеження права на проведення ходи,
Ленінська районна державна адміністрація м. Севастополя звернулася до суду з адміністративним позовом до Громадської організації "Руська оборона Севастополя" про обмеження права на проведення ходи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Севастополя від 23 жовтня 2009 р. відкрито провадження в адміністративній справі № 2а-2211/09/2770.
Відповідно до частини 2 статті 53 Кодексу адміністративного судочинства України,(далі - КАС України) оскільки рішення у справі може вплинути на права, свободи, інтереси або обов'язки Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі, судом було залучено його до участі у справі у якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача.
Позовні вимоги вмотивовані тим, що для організації ходи потрібно буде припинити рух транспорту, що порушить права громадян. Ленінська районна державна адміністрація м.Севастополя вказує на те, що маршрут ходи буде проходити по центральним вулицям міста, а через їх перекриття громадянам буде складно доїхати до вокзалів та державних установ.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, пояснював суду, що проведення ходи потягне за собою порушення прав інших осіб по вільному пересуванню містом, наполягав на задоволенні позову.
Відповідач належного представника в судове засідання не направив.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Відділу Державної автомобільної інспекції УМВС України в м. Севастополі в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, причин неявки до суду не повідомив.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позовні вимоги необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до статті 11 Конвенції про захист прав людини і основних свобод людини (Рим, 1950, далі Конвенція), яка з 11.09.97 р. набрала чинності для України, передбачено обов'язок держави забезпечити ефективне використання особою права мирних зборів, допускаючи встановлення законом обмежень, необхідних у демократичному суспільстві в інтересах національної або громадської безпеки, з метою запобігання заворушенням і злочинам, для захисту здоров'я або моралі чи з метою захисту прав і свобод інших людей.
Згідно зі статтею 39 Конституції України громадяни мають право збиратися мирно, без зброї і проводити збори, мітинги, походи і демонстрації, про проведення яких завчасно сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування; обмеження щодо реалізації цього права може встановлюватися судом відповідно до закону і лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку -з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Це право є однією з конституційних гарантій права громадянина на свободу свого світогляду і віросповідання, думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань, на використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір, права на вільний розвиток своєї особистості тощо.
Відповідно до статті 182 частини 5 КАС України, суд задовольняє вимоги позивача в інтересах національної безпеки та громадського порядку в разі, якщо визнає, що проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій чи інших зібрань може створити реальну небезпеку заворушень чи злочинів, загрозу здоров'ю населення або правам та свободам інших людей.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 39 Конституції України про завчасне сповіщення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про проведення зборів, мітингів, походів і демонстрацій (справа щодо завчасного сповіщення про масові зібрання) від 19 квітня 2001 року N 4-рп/2001 (справа N 1-30/2001) організатори таких мирних зібрань мають сповістити зазначені органи про проведення заходів заздалегідь, тобто у прийнятні строки, що передують даті їх проведення. Ці строки не повинні обмежувати передбачене статтею 39 Конституції України право громадян, а має служити його гарантією і водночас надавати можливість відповідним органам вжити заходів щодо безперешкодного проведення громадянами зборів, мітингів, походів і демонстрацій, забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей. При здійсненні громадянами права на свободу думки і слова на вільне поширення своїх поглядів і переконань не повинно бути посягань на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Судом встановлено, що 19.10.2009 року на адресу Ленінської районної державної адміністрації надійшло повідомлення від голови Громадської організації "Руська оборона Севастополя" Бужилова Р.І., про проведення 04 листопада 2009 року з 11-00 по 12-00 годину, ходи, що приурочена до святкування Дня Ікони Казанської Божої Матері та Дню народного єднання російських громадян України та Росії. Проведення ходи заплановано на 4.11.2009 з 11 по 12 години від площі Суворова по вулиці Леніна, через площу Нахімова по вулиці В. Морській до площі Лазарєва, відповідальна особа ОСОБА_1 Таким чином, позивача було своєчасно повідомлено про проведення походу у встановленому законом порядку. Всі питання щодо забезпечення громадського порядку, прав і свобод інших людей, безпеки руху громадського транспорту Законом покладено саме на позивача, а не на організатора цих громадських заходів.
Разом з тим, переконливих пояснень щодо необхідності заборони мирної ходи представник позивача не надав.
Чинним законодавством України передбачено обмеження права на проведення громадських заходів у виняткових випадках, тобто лише в інтересах національної безпеки та громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення або захисту прав і свобод інших людей.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про основи національної безпеки України" національна безпека - захищеність життєво важливих інтересів людини і громадянина, суспільства і держави, за якої забезпечуються сталий розвиток суспільства, своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізація реальних та потенційних загроз національним інтересам; національні інтереси - життєво важливі матеріальні, інтелектуальні і духовні цінності Українського народу як носія суверенітету і єдиного джерела влади в Україні, визначальні потреби суспільства і держави, реалізація яких гарантує державний суверенітет України та її прогресивний розвиток. Відповідно до статті 3 даного Закону об'єктами національної безпеки є людина і громадянин - їхні конституційні права і свободи.
Згідно статей 27, 34, 49, 50 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань; держава забезпечує санітарно-епідемічне благополуччя; кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля.
У той же час відповідно до частини 1 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Статтею 159 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватись на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені у судовому засіданні.
Позивачем не надано суду жодного переконливого доказу, який свідчив би, що при проведенні ходи існує реальна загроза національній безпеці, громадському порядку, правам і свободам інших осіб, а тому суд при таких обставинах не вбачає правової можливості покласти в основу рішення припущення, висловлені представником позивача, які не знайшли об'єктивного підтвердження у судовому засіданні.
Суд бере до уваги, що за своїм змістом всі масові громадські заходи як загальнодержавні, так і регіональні (мітинги, походи, демонстрації, паради тощо), незалежно від того, ким вони проводяться: органами державної влади, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, громадськими організаціями, партіями чи окремими громадянами, - у тій чи іншій мірі порушують права і свободи інших осіб.
Судом встановлено, що мирне зібрання - хода, що приурочена до святкування Дня Ікони Казанської Божої Матері та Дню народного єднання російських громадян України та Росії заплановано на робочий день -середу, на час, в який на вулицях міста небагато автомобілів. Підстав вважати, що під час проведення ходи може бути порушено громадський порядок, суттєво порушені права та свободи громадян, або виникне загроза здоров'ю населення не має.
Таким чином, оцінюючи у сукупності добуті у судовому засіданні докази, суд не вбачає правових підстав для обмеження права відповідача на проведення ходи, що приурочена до святкування Дня Ікони Казанської Божої Матері та Дню народного єднання російських громадян України та Росії 4.11.2009 з 11 по 12 годин, а тому позов не підлягає задоволенню
Згідно з частиною 6 статті 182 КАС України постанова суду у справах про обмеження щодо реалізації права на мирні зібрання виконується негайно.
Відповідно до ст.11 Конвенції про захист прав людини і основних свобод людини, ст.39 Конституції України, Рішення Конституційного суду України № 4-рп/2001 від 19 квітня 2001 року, керуючись ст.ст. 8,10,11, 17, 158, 159, 160, 161, 163, 182 КАС України, суд -
У задоволенні адміністративного позову Ленінської районної державної адміністрації м. Севастополя до Громадської організації "Руська оборона Севастополя" про обмеження права на проведення ходи - відмовити.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
Суддя підпис О.В. Гавура
З оригіналом згідно
Суддя О.В. Гавура