Справа № 2а-9186/09/2570
"15" травня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л. М.
при секретарі - Коляді С. М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» до Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції визнання дій неправомірними та скасування постанови, -
17.04.2009 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції і просить суд: скасувати постанову № 06 від 04.04.2008 року про тимчасову заборону будівництва базової станції стільникового мобільного зв'язку Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» (далі ЗАТ УМС) за адресою: Чернігівська область, смт. Варва, як незаконну. Свої вимоги мотивує тим що дії відповідача безпідставні, оскільки останній в постанові № 6 від 04.04.08 року зазначає, що позивач не має дозвільних документів, але яких саме в постанові не зазначається, що свідчить про порушення з боку відповідача, оскільки всі документи оформлені відповідно до норм діючого законодавства.
06.05.2009 року представник позивача надав суду через канцелярію клопотання про збільшення позовних вимог в якій просив визнати дії посадової особи Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції щодо тимчасової заборони будівництва базової станції стільникового зв'язку Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» в смт. Варва неправомірними та скасувати постанову № 06 від 04.04.2008 року про тимчасову заборону будівництва базової станції стільникового мобільного зв'язку Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» за адресою: Чернігівська область, смт. Варва.
В судовому засіданні позивач позов та його мотиви з урахування збільшення підтримав повністю посилаючись на обставини, які викладені в позовній заяві, просив позов задовольнити повністю.
Представник відповідача позовні вимоги не визнав та пояснив суду, що вони діяли відповідно до норм чинного законодавства і вимушені були прийняти вказану постанову у звязку з численними зверненням громадян.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
В судовому засіданні встановлено, що 30 серпня 2005 р. на підставі ст. 151 Земельного кодексу України ЗАТ УМЗ отримало рішення Варвинської селищної ради про збір матеріалів попереднього погодження земельної ділянки під будівництво башти та розташування обладнання мобільного зв'язку, копія якого зберігається в матеріалах справи.
Рішенням Варвинської селищної ради від 10 лютого 2006 року на підставі ст.,ст. 93, 124, 151 Земельного кодексу України прийнято рішення про затвердження матеріалів попереднього погодження місця розташування земельної ділянки та надання дозволу на проектування відведення земельної ділянки площею 0,04 Га.
12 лютого 2008 року рішенням Варвинської селищної ради ЗАТ УМЗ надано дозвіл на виготовлення проекту- будівництва, а в.о. голови селищної ради надано дозвіл на укладання договору оренди земельної ділянки з ЗАТ УМЗ для будівництва вежі мобільного зв'язку і встановлення контейнеру біля її фундаменту.
Як вбачається із матеріалів справи, висновком № 06-31/144 на проект будівництва від 06.03.2007 року за підписом головного державного санітарного лікаря Чернігівської області було погоджене будівництво станції стільникового зв'язку, з аналізу вказаного висновку можна зробити висновок що зауважень до зазначеного об'єкта будівництва у санітарного лікаря не було.
Після чого «03» квітня 2008 року між Варвинською селищною радою та ЗАТ УМЗ було укладено договір оренда землі терміном на 5 років на земельну ділянку площею 0,04 га за адресою: м. Варва, вул. 9 Травня, на території господарчого двору. В п. 5.1 Договору оренди землі від 03.04.2008 року вказано, що земельна ділянка передається в оренду для будівництва башти та розташування обладнання мобільного зв'язку. В ході судового слідства було встановлено, що вказаний пункт договору позивачем не був порушений.
На підставі вказаних документів ЗАТ УМЗ було видано дозвіл на виконання будівельних робіт від Інспеції ДАБК в Чернігівській області за № 128-ц.
Достовірно встановлено, що виконавши всі необхідні процедури та маючи всі дозвільні документи у відповідності з діючим законодавствам України, ЗАТ УМЗ через свого підрядника ЗАТ Радмир-Центр почало будівництво вільно стоячої вежі.
Але 04 квітня 2008 року головний державний санітарний лікар Чернігівської області виніс Постанову про тимчасову заборону будівництва базової станції стільникового зв'язку ЗАТ УМЗ в смт. Варва по вул. Горького, 19 посилаючись на ст. 8 Закону України «Про місцеве самоврядування» (мова йде про загальні збори громадян), ст. 8 Закону України «Про планування і забудову теріторій», ст. 19,22,24 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» (в казаних статтях мова йде про Гігієнічні вимоги до атмосферного повітря в населених пунктах, повітря у виробничих та інших приміщеннях Вимоги до жилих та виробничих приміщень, територій, засобів виробництва і технологій, Захист населення від шкідливого впливу шуму, неіонізуючих випромінювань та інших фізичних факторів), але в судовому засіданні представник відповідача підтвердив , що фактично не ставить під сумнів правомірність будівництва з точки зору санітарно-епідеміологічного контролю.
В постанові № 06 від 04.04.2008 року вказано, що було встановлено, відсутність повного пакету дозвільних документів та згоди мешканців смт. Варви на будівництво базової станції стільникового мобільного зв'язку. Але в даному випадку слід врахувати до п.4. Положення, Міністерство охорони здоров'я, від 19.11.2002, № 420 «Про затвердження Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу Міністерства охорони здоров'я України», в якому зазначено, що завданнями держсанепідслужби МОЗ України є: 1) здійснення державного санітарно-епідеміологічного нагляду; 2) узагальнення практики застосування законодавства у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення, розроблення пропозицій щодо вдосконалення цього законодавства; 3) визначення першочергових заходів щодо профілактики інфекційних хвороб та масових неінфекційних захворювань (отруєнь), запобігання шкідливому впливу на стан здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; 4) забезпечення гігієнічного нормування та державної реєстрації небезпечних для здоров'я і життя людини факторів середовища життєдіяльності; 5) аналіз причин і умов виникнення ситуацій санітарного та епідемічного неблагополуччя (поширення інфекційних хвороб, професійних захворювань, масових неінфекційних захворювань (отруєнь), радіаційних уражень людей), підготовка пропозицій щодо запобігання виникненню таких ситуацій, контроль за здійсненням відповідних заходів; 6) координація роботи з проведення гігієнічного виховання населення; 7) координація діяльності центральних і місцевих органів виконавчої влади у сфері забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення. З аналізу даної нормативного-акту можна зробити висновок, що санітарно-епідеміологічна станція має право перевіряти лише дотримання санітарно-епідеміологічних норм.
Як вбачається із матеріалів справі у відповідь на Постанову від 09 квітня 2008 року позивачем було направлено листа з поясненням, та копії документів, щодо правомірності будівництва даного об'єкту з точки зору санітарно-епідеміологічного контролю а саме: документи, які підтверджують право користування земельною ділянкою (договір оренди землі), форма № 301/0, яка видана Варвинською районною СЕС з позитивним висновком, форма №303/0 яка видана Чернігівською обласною СЕС з позитивним висновком протоколу розгляду проекту будівництва.
22.12.2008 року ЗАТ УМЗ повторно звернулося з листом до СЕС Чернігівської області про відновлення будівництва.
30.12.2008 року ЗАТ УМС отримано відмову № 06/155.
В статті 42 Закону України, від 24.02.1994, № 4004-XII “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” вказано що, головні державні санітарні лікарі (їх заступники) застосовують такі заходи для припинення порушення санітарного законодавства: а) обмеження, тимчасова заборона чи припинення діяльності підприємств, установ, організацій, об'єктів будь-якого призначення, технологічних ліній, машин і механізмів, виконання окремих технологічних операцій, користування плаваючими засобами, рухомим складом і літаками у разі невідповідності їх вимогам санітарних норм; б) обмеження, тимчасова заборона або припинення будівництва, реконструкції та розширення об'єктів за проектами, що не мають позитивного висновку за результатами державної санітарно-епідеміологічної експертизи, та у разі відступу від затвердженого проекту; в) тимчасова заборона виробництва, заборона використання та реалізації хімічних речовин, технологічного устаткування, будівельних матеріалів, біологічних засобів, товарів народного споживання, джерел іонізуючих випромінювань в разі відсутності їх гігієнічної регламентації та державної реєстрації, а також якщо їх визнано шкідливими для здоров'я людей; г) обмеження, зупинення або заборона викидів (скидів) забруднюючих речовин за умови порушення санітарних норм; д) зупинення або припинення інвестиційної діяльності у випадках, встановлених законодавством; е) внесення власникам підприємств, установ, організацій або уповноваженим ними органам подання про відсторонення від роботи або іншої діяльності осіб, зазначених у абзаці шостому частини першої статті 7 цього Закону; є) вилучення з реалізації (конфіскація) небезпечних для здоров'я хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів у порядку, що встановлюється законодавством. ж) заборона виробництва або обігу, а також вилучення з обігу харчових продуктів, харчових добавок, ароматизаторів, дієтичних добавок, допоміжних матеріалів для переробки харчових продуктів, а також допоміжних засобів та матеріалів для виробництва та обігу харчових продуктів на підставах та у порядку, що встановлені законами України “Про безпечність та якість харчових продуктів” та “Про вилучення з обігу, переробку, утилізацію, знищення або подальше використання неякісної та небезпечної продукції”. В казаній статті жодного слова про можливість тимчасової заборони через численні звернення громадян, які як пояснив представник відповідача в судовому засіданні надати не може, оскільки вони були усні.
Крім того, також представник відповідача не заперечував, що на підставі звернень громадян представники санепідемстанції на місцевості проводили перевірку відповідності дотримання санітарних норм при будівництві і порушень не було встановлено. Дана інформація надавалась Варвинській селищній раді для обговорення з громадою.
Стаття 124 Земельного кодексу України визначає порядок передачі земельних ділянок в оренду, в якій вказано що передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки. В матеріалах справи міститься достатньо доказів, які свідчать про дотримання позивачем всіх норм чинного законодавства при отриманні дозволу та здійсненні будівництва башти та розташування обладнання мобільного зв'язку.
Відповідачем не було надано доказів обгрунтованності та законності прийняття рішення про застосування адміністративно- запобіжних заходів у вигляд тимчасової заборони будівництва базової станції стільникового мобільного зв'язку “ УМЗ” за адресою смт. Варва , вул. Горького , 19 .
На підставі вказаного, суд приходить до висновку, що позивачем оформлені належним чином всі необхідні документи, а тому суд вважає, що вимоги позивача є обґрунтованими і підлягають задоволенню повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Визнати дії посадової особи Чернігівської обласної санітарно-епідеміологічної станції щодо тимчасової заборони будівництва базової станції стільникового зв'язку Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок» в смт. Варва - неправомірними.
Скасувати постанову № 06 від 04.04.2008 року про тимчасову заборону будівництва базової станції стільникового мобільного зв'язку Закритого акціонерного товариства «Український мобільний зв'язок», за адресою: Чернігівська область, смт. Варва.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду в повному обсязі виготовлена 21 травня 2009 року.
Суддя Л.М.Гром