Справа № 520/7993/17
Провадження № 2-а/520/626/17
07.09.2017 року
Київський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого-судді Куриленко О.М.,
за участю секретаря - Баранової Ю.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії,
11.07.2017 року позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просить: визнати дії Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі щодо не включення при призначенні пенсії, до середньомісячного заробітку на які було нараховано страхові внески під час обчислення розміру пенсії відповідно до ст.. 37 ЗУ «Про державну службу» - протиправними. Зобов'язати Центральне об'єднане Управління пенсійного фонду у м. Одесі здійснити з 01.06.2017 року перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням 80 % від суми заробітної плати під час проведення перерахунку пенсії врахувати в повному обсязі на момент призначення пенсії та прокоригувати ці виплати на рівень зростання посадового окладу, що передбачено п. 2 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року з доповненнями, встановленими постановою КМУ № 688 від 26.05.2014 року, а також включити при перерахунку пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, премії, одноразової грошової допомоги у разі виходу на пенсію у розмірі 10 посадових окладів . Провести нарахування та здійснити виплату заборгованості, що виникли внаслідок такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат, без змін визначення індексації в результаті перерахунку (базового місяця для індексації пенсії). Стягнути з державного бюджету України судовий збір на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 640 гривень. Звернути постанову до негайного виконання.
В обґрунтування свого позову посилається на те, що управління Пенсійного фонду України при відмові їй в перерахунку пенсії допустило порушення норм Конституції України, законів України та постанов Кабінету міністрів України.
Вказане і стало підставою для звернення до суду з даним позовом
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_4 у судовому засіданні позов підтримала в повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені в позові.
Представник відповідача Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, 27.07.2017 року надав до суду письмові заперечення проти позову, в яких, посилаючись на правомірність дій Управління, просив у задоволенні позову відмовити.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Правовідносини між сторонами по справі є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 перебуває на обліку в Центральному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Одеси та отримує пенсію за віком.
Частина 3 ст. 46 Конституції України передбачає, що пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму встановленого Законом.
17.05.2017 року ОСОБА_1 звернулась до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси з заявою про перерахунок / призначення пенсії згідно довідок Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси від 14.04.2017 року та 16.06.2017 року.
Однак, рішенням № 826743 Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеси від 23.05.2017 року позивачу було відмовлено у перерахунку пенсії у зв'язку з набранням чинності Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 року № 889-VІІІ скасовано зокрема статтю 37 Закону України «Про державну службу» від 16.12.1993 № 3723 -ХІІ, якою передбачалося право на проведення перерахунку пенсії.
Так, порядок та умови призначення та перерахунок пенсій державним службовцям регулюється статтею 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723- XII, яка визначає та обумовлює, що на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку. Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі.
Пенсія державному службовцю виплачується незалежно від його заробітку (прибутку) одержуваного після виходу на пенсію. Максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною та інших доплат до пенсій, встановлених законодавством) не може перевищувати дванадцяти мінімальних розмірів пенсії за віком, встановленої абзацом першим частини перше статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується н один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків заробітної плати.
Ст. 33 Закону України "Про державну службу" від 16.12.1993 р. № 3723- XII обумовлює, що оплата праці державних службовців повинна забезпечувати достатні матеріальні умови для незалежного виконання службових обов'язків, сприяти укомплектуванню апарату державних органів компетентними і досвідченими кадрами, стимулювати їх сумлінну та ініціативну працю.
Заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплаті за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Посадові оклади державних службовців установлюються залежно від складності та рівня відповідальності виконуваних службових обов'язків.
Доплата за ранг провадиться відповідно до рангу, присвоєного державному службовцю.
Надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 2 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Відмовляючи у задоволенні вимог позивача, Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Одеси виходило з того, що індексація, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога на вирішення соціально-побутових питань не включаються до складу заробітної плати у розумінні постанови КМУ від 31.05.2000р. за №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії», розмір яких враховується при обчисленні пенсії.
Однак, з наведеним погодитись не можна, виходячи з наступного.
Так, відповідно до ч. 2 ст. 37 Закону України «Про державну службу» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 названого Закону визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Частиною другою статті 33 Закону України «Про державну службу» передбачено, що заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Аналіз наведених положень дає підстави для висновку, що матеріальна допомога на оздоровлення та допомога для вирішення соціально-побутових питань входила до системи оплати праці державного службовця.
Державним службовцям можуть установлюватися надбавки за високі досягнення у праці і виконання особливо важливої роботи, доплати за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників та інші надбавки і доплати, а також надаватися матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань згідно Постанови Кабінету Міністрів від 09.03.2006 року № 268 «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників апарату органів виконавчої влади, органів прокуратури, судів та інших органів».
Крім того, статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій.
Відповідно до частини першої статті 66 цього Закону до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховуються: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Згідно ст. 98 Закону України «Про пенсійне забезпечення», якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії у зв'язку з введенням у дію цього закону (про стаж роботи, заробіток, сімейний стан та інші), то пенсія знову перераховується за нормами цього Закону, при цьому перерахунок проводиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців перед поданням додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суду України від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11, яка відповідно до ч. 1 ст. 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України є обов'язковою для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України.
Таким чином, відмова Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі у проведенні перерахунку пенсії позивачу з урахуванням інших виплат визначених в довідці Державної податкової інспекції у Малиновському районі м. Одеси про складові заробітної плати є неправомірною, а порушене право позивача підлягає судому захисту.
Згідно зі ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, в тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 256 КАС України, негайно виконуються постанови суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.
Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Слід зазначити, що п. 18 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що Пенсійний фонд України та його органи звільнено від сплати судового збору, натомість норми Кодексу адміністративного судочинства України не звільняють від відшкодування судових витрат відповідача звільненого від сплати судового збору.
На підставі вище викладеного суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими, заявленими згідно чинного законодавства, а від так підлягають задоволенню.
Керуючись ст.11, 158-163, 256 КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі, про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити певні дії - задовольнити в повному обсязі
Визнати дії Центрального об'єднаного Управління пенсійного фонду у м. Одесі щодо не включення при призначенні пенсії ОСОБА_1, до середньомісячного заробітку на які було нараховано страхові внески під час обчислення розміру пенсії відповідно до ст.. 37 ЗУ «Про державну службу» - протиправними.
Зобов'язати Центральне об'єднане Управління пенсійного фонду у м. Одесі здійснити з 01.06.2017 року перерахунок та виплати пенсії ОСОБА_1 із застосуванням 80 % від суми заробітної плати під час проведення перерахунку пенсії врахувати в повному обсязі на момент призначення пенсії та прокоригувати ці виплати на рівень зростання посадового окладу, що передбачено п. 2 постанови КМУ № 865 від 31.05.2000 року з доповненнями, встановленими постановою КМУ № 688 від 26.05.2014 року, а також включити при перерахунку пенсії суми матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, компенсація за невикористану відпустку, премії, одноразової грошової допомоги у разі виходу на пенсію у розмірі 10 посадових окладів .
Провести нарахування та здійснити виплату ОСОБА_1 заборгованості, що виникли внаслідок такого перерахунку з урахуванням раніше проведених виплат, без змін визначення індексації в результаті перерахунку (базового місяця для індексації пенсії).
Стягнути на користь ОСОБА_1 судовій збір у сумі 640 гривень за рахунок бюджетних асигнувань Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одеси.
Звернути постанову до негайного виконання.
Постанова може бути оскаржена шляхом подання до Одеського апеляційного адміністративного суду через Київський районний суд м. Одеси апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення.
Суддя Куриленко О. М.