Справа № 2а-9145/09/2570
07 травня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Сорочко Є.О.,
при секретарі Ясинському С.Г.,
з участю представника позивача Таран М.І.,
представників відповідача Філіппової О.Г.,
Панькевич М.М.,
представника прокуратури Казакової І.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю (далі ТОВ) «Агрікор» звернулось до суду з адміністративними позовами до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області (далі Прилуцька ОДПІ) про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень від 08.04.2009 року № 2510622300\3\911 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2200793 грн. та № 2510632300\3\910 про застування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.; від 08.04.2009 року № 0032300\3\907 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1753253 грн.; від 08.04.2009 року № 2510592300\3\909 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4238073 грн. та № 2510602300\3\908 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн.
В судовому засіданні за клопотання представника позивача справи за вищевказаними позовними заявами об'єднані в одне провадження для спільного розгляду.
Свої вимоги обґрунтовують тим, що позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, що здійснює операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах (п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі Закон) та операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах (п. 11.29 ст. 11 Закону), має від'ємну різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, тому, відповідно має право не застосовувати спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість та отримувати заявлені суми бюджетного відшкодування цього податку. Крім того, Закон України «Про податок на додану вартість» та постанови КМУ №805 від 12.05.99 р., № 271 від 26.02.99 р. не містять будь-яких норм, які б встановлювали заборону на відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду для сільськогосподарських підприємств.
В судовому засіданні представник позивача вимоги підтримала і просила їх задовольнити в повному обсязі, посилаючись на обставини викладені в позовній заяві та додатково пояснила, що аналогічна правова позиція, щодо застосування сільгоспвиробником норм Закону викладена у висновку спеціалістів Київською науково-дослідного інституту судових експертні від 20 червня 2006 року № 5394/5395, наданого на запит ТОВ „Агрікор".
Представники відповідача в судовому засіданні позов не визнали, просили в його задоволенні відмовити та пояснили, що Законом України «Про податок на додану вартість» для сільськогосподарських товаровиробників передбачено спеціальний режим оподаткування, який передбачає застосування нульової ставки до операцій з поставки переробним підприємствам молока і м'яса живою вагою, відповідно до підпункту 6.2.6 пункту 6.2 ст.6 Закону, та акумуляцію коштів сільськогосподарських підприємств на спеціальних рахунках отриманих за реалізовану сільськогосподарську продукцію, передбачену пунктами 11.21 та 11.29 Закону. Зазначеними нормами не передбачено можливості застосування вищезазначеного спеціального режиму оподаткування на власний розсуд платника і для сільськогосподарських товаровиробників передбачено обов'язковість ведення окремого обліку операцій, які підпадають під спеціальний режим оподаткування та передбачено відповідальність за несвоєчасне перерахування коштів на спеціальні рахунки. Також зазначили, що, платники податку на додану вартість, які підпадають під дію зазначених норм Закону, зобов'язані дотримуватись спеціального порядку оподаткування та вести окремий облік таких операцій у порядку, передбаченому постановами Кабінету Міністрів України від 12.05.99р № 805 та від 26.02.99р. № 271, і несуть відповідальність згідно з чинним законодавством за неналежне виконання вищезазначених вимог.
Представник прокуратури просила відмовити в задоволені позовних вимог та підтримала пояснення викладені представниками відповідача.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Прилуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період за серпень 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 22.10.08р. № 1055/23/33660151, яким частково підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за вересень місяць 2008 року у сумі 182445,00 грн. та встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4. п. 7.7 ст. 7, п.11.21.п. 11.29. ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» (зі змінами та доповненнями), п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1999 року № 271 «Про Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах з власної сільськогосподарської сировини» (зі змінами та доповненнями), в результаті чого, ТОВ «Агрікор» завищило суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за вересень місяць 2008 року на 2200793,00 грн.
На підставі даного акту податкової перевірки від 22.10.2008 року Прилуцька ОДПІ 30 жовтня 2008 року винесла податкові повідомлення-рішення № 2510622300/0/1512 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 2200793,00 гривень, та № 2510632300/0/1513 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 340 грн.
Прилуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за квітень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період за березень 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 17.10.08р. № 1030/23/33660151, яким встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4. п. 7.7 ст. 7, п.11.21.п. 11.29. ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1999 року № 271, в результаті чого, ТОВ «Агрікор» завищило суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за квітень місяць 2008 року на 1857019,00 грн.
На підставі даного акту податкової перевірки від 17.10.2008 року Прилуцька ОДПІ 28 жовтня 2008 року винесла податкове повідомлення-рішення № 2510612300/0/1503 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 1857019,00 гривень.
Прилуцькою ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за червень, липень та серпень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувався в період за травень, червень, липень 2008 року. За результатами перевірки складено акт від 10.10.08р. № 997/23/33660151, яким частково підтверджено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за червень місяць 2008 року у сумі 143788,00 грн., за липень 2008 року - 63496,00 грн., за серпень 2008 року - 207270,00 грн. та встановлено порушення п. 4.1. ст. 4, пп.7.3.1 п. 7.3, пп. 7.4.1 п.7.4, пп. 7.7.1, 7.7.2., 7.7.4. п. 7.7 ст. 7, п.11.21.п. 11.29. ст. 11 Закону України „Про податок на додану вартість", п. 12 постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 1999 року № 805, п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 6 лютого 1999 року № 271, в результаті чого, ТОВ «Агрікор» завищило суму податку на додану вартість заявлену до відшкодування з бюджету за червень місяць 2008 року на 950610,00 гривень., за липень місяць 2008 року в розмірі - 1582325,00 гривень та за серпень місяць 2008 року в розмірі - 1705138,00 гривень.
На підставі акту податкової перевірки від 10.10.2008 року Прилуцька ОДШ 22 жовтня 2008 року винесла податкові повідомлення-рішення № 2510592300/0/1489 про зменшення суми бюджетного відшкодування у розмірі 423073,00 гривень, та № 2510602300/0/1488 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1020,00 грн.
Вищевказані податкові повідомлення-рішення, які винесені за результатом трьох перевірок, позивачем були оскаржені до Прилуцької ОДПІ, Державної податкової адміністрації Чернігівської області та до Державної податкової адміністрації України. Скарги ТОВ «Агрікор» залишені без задоволення і за результатами розгляду скарги ДПА України, відповідачем 08.04.09р. були винесені податкові повідомлення-рішення № 2510622300\3\911 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2200793 грн. та № 2510632300\3\910 про застування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.; № 0032300\3\907 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1753253 грн.; № 2510592300\3\909 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4238073 грн. та № 2510602300\3\908 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн.
ТОВ «Агрікор» з 12.04.06р. є платником податку на додану вартість, що підтверджується відповідним свідоцтвом від 12.04.06р. № 33700162 та є сільськогосподарським підприємством.
Законом України “Про податок на додану вартість” для сільськогосподарських підприємств встановлено спеціальний порядок акумуляції та використання коштів, які підлягають сплаті до бюджету.
Пунктом 11.21 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” передбачено, що до 1.01.2009р. сума ПДВ, що повинна сплачуватись до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти у повному обсязі спрямовуються виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі.
Частиною другою цього пункту встановлено, що сума ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також молочну продукцію та м'ясопродукти, вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринної продукції та продукції птахівництва.
Згідно п. 11.29 ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” до 1 січня 2009 року зупинити дію пункту 7.7 статті 7, пунктів 10.1 і 10.2 статті 10 цього Закону в частині сплати до бюджету податку на додану вартість щодо операцій з поставки товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, за винятком операцій з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою, що здійснюються сільськогосподарськими товаровиробниками незалежно від організаційно-правової форми та форми власності, в яких сума, одержана від поставки сільськогосподарської продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітний (податковий) рік, становить не менше 50 відсотків загальної суми валового доходу підприємства.
Відповідно до ч. 3 цього пункту зазначені кошти залишаються в розпорядженні сільськогосподарських товаровиробників і використовуються ними на придбання матеріально-технічних ресурсів виробничого призначення.
Частиною третьою пункту 11.21 та частиною четвертою пункту 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено, що порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Тому, відповідно до пунктів 11.21 та 11.29 статті 11 Закону України “Про податок на додану вартість” постановами Кабінету Міністрів України, затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м'яса в живій вазі (постанова КМУ №805 від 12.05.99 р.) та Порядок акумуляції та використання коштів, які нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість щодо операцій з продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів), виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини (постанова КМУ № 271 від 26.02.99 р.).
Даними постановами встановлено порядок нарахування і використання коштів, які підлягають сплаті до бюджету - позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Разом з тим, Законом України “Про податок на додану вартість”, до компетенції Кабінету Міністрів України не віднесено встановлення порядку нарахування та відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Таким чином, виходячи з обсягу повноважень, делегованих Кабінету Міністрів України Законом України “Про податок на додану вартість”, сфера регулювання Кабінетом Міністрів України особливостей оподаткування податком на додану вартість у сфері сільськогосподарського виробництва обмежується питанням регулювання нарахування та використання коштів, які підлягають сплаті до бюджету (позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду).
Оскільки, позивач, як сільськогосподарський товаровиробник, що здійснює операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах та операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаючи продукцію виготовлену на давальницьких умовах, має від'ємну різницю між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду, тому, відповідно має право не застосовувати спеціальні режими оподаткування податком на додану вартість та отримувати заявлені суми бюджетного відшкодування цього податку.
Крім того, Закон України “Про податок на додану вартість” та постанови КМУ №805 від 12.05.99 р., № 271 від 26.02.99 р. не містять будь-яких норм, які б встановлювали заборону на відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду для сільськогосподарських підприємств.
Так, п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлює порядок визначення та сплати до бюджету позитивної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду та порядок визначення та відшкодування з бюджету від'ємної різниці між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.
Підпунктом 7.7.11 п. 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” встановлено обмеження права на бюджетне відшкодування для осіб в залежності від:
- строку реєстрації особи як платника податку на додану вартість;
- співставлення обсягів оподатковуваних операцій за останні 12 місяців та суми заявленого відшкодування;
- наявності діяльності особи протягом останніх дванадцяти календарних місяців;
- порядку сплати податку на додану вартість, зокрема, у спосіб, відмінний від порядку, встановленого Законом України “Про податок на додану вартість”.
Отже, до кола осіб, які не мають права на отримання бюджетного відшкодування, передбаченого пунктом 7.7 ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість”, не включено сільськогосподарські підприємства, що здійснюють операції з поставки молока, худоби, птиці, вовни, а також молочної продукції та м'ясопродуктів, вироблених у власних переробних цехах та операції з реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлених на давальницьких умовах, а тому, позивач має право на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Також, пп. 6.2.6 п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, для сільськогосподарських підприємств передбачено пільга зі сплати цього податку, а саме операції з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання оподатковуються за нульовою ставкою.
Частина 2 пункту 11.21 ст. 11 того ж Закону зазначає, що сума податку на додану вартість, що підлягає сплаті до бюджету сільськогосподарськими підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко, худобу, птицю, вовну, а також за молочну продукцію та м'ясопродукти вироблені у власних переробних цехах, повністю залишається у розпорядженні цих сільськогосподарських підприємств і спрямовується на підтримку власного виробництва тваринницької продукції та продукції птахівництва.
Інакше кажучи, дана норма передбачає, що не підлягають сплаті до бюджету та залишаються у розпорядженні сільськогосподарських підприємств лише суми 20% податку на додану вартість. Оскільки позивач застосовує пп. 6.2.6. п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, тобто, постачає переробним підприємствам молоко та м'ясо живою вагою за 0 ставкою ПДВ, та не сплачує до бюджету податку на додану вартість, тому частину другу пункту 11.21. ст. 11 Закону України “Про податок на додану вартість” позивач може не застосовувати.
Крім того в формі податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженої Наказом ДПАУ №166 від 30.05.97 р., передбачено, що в рядку 2.2 мають бути відображено операції, що оподатковуються за нульовою ставкою ( крім експортних операцій, які мають бути відображено в рядку 2.1).
Таким чином, обороти по господарським операціям з поставки переробним підприємствам молока та м'яса живою вагою сільськогосподарськими товаровиробниками всіх форм власності і господарювання, яким також є позивач, оподатковуються та мають бути відображені в рядку 2.2. декларації з Податку на додану вартість, форма якої затверджена Наказом ДПАУ №166 від 30.05.97 р., тобто загальній (бюджетній) декларації.
Отже, обставини, на які посилається відповідач в актах від 22.10.08р. № 1055/23/33660151, від 17.10.08р. № 1030/23/33660151 та від 10.10.08р. № 997/23/33660151 не є підставами для зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування, а тому і немає підстав для застосування до позивача штрафних (фінансових) санкцій.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ТОВ «Агрікор» Прилуцька ОДПІ підлягають задоволенню, оскільки є законними та обґрунтованими, а оскаржувані податкові повідомлення-рішення необхідно визнати недійсними.
Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області - задовольнити.
Податкові повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції Чернігівської області від 08.04.2009 року № 2510622300\3\911 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 2200793 грн. та № 2510632300\3\910 про застування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 340 грн.; № 0032300\3\907 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1753253 грн.; № 2510592300\3\909 про зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у розмірі 4238073 грн. та № 2510602300\3\908 про застосування штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 1020 грн. - визнати недійсними.
Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агрікор» судові витрати в розмірі 10 (десять) грн. 20 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку для подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя: (підпис) Сорочко Є.О.
З оригіналом згідно
Суддя: Сорочко Є.О.