Справа № 760/19918/16-ц
6-288/17
07 вересня 2017 року м. Київ
Солом'янський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Українця В.В.
при секретарі Трофимчук К.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 ,
Головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві звернувся до суду з поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Свої вимоги мотивує тим, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження № 42796293 з примусового виконання виконавчого листа № 2601/8115/12, виданого 07 березня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у сумі 401169 доларів 11 центів США, що за курсом Національного банку України на день звернення до суду становить 3205341 гривню 19 копійок, судового збору в розмірі 1700 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
07 квітня 2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження в справі та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Боржник ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань за рішенням суду.
07 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України громадянку України ОСОБА_1 до виконання нею зобов'язань за виконавчим листом № 2601/8115/12, виданого 07 березня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва.
Ухвалою Солом'янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року задоволено подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду міста Києва від 11 травня 2017 року ухвалу Солом'янського районного суду м. Києва від 23 листопада 2016 року скасовано та справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У судове засідання головний державний виконавець Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві не з'явився.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши надані докази, суд приходить до наступного.
Судом встановлено, що на виконанні у Відділі примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві знаходиться виконавче провадження № 42796293 з примусового виконання виконавчого листа № 2601/8115/12, виданого 07 березня 2014 року Голосіївським районним судом м. Києва про стягнення солідарно з ОСОБА_1 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованості за кредитним договором у сумі 401169 доларів 11 центів США, що за курсом Національного банку України на день звернення до суду становить 3205341 гривню 19 копійок, судового збору в розмірі 1700 гривень, витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в сумі 120 гривень.
07 квітня 2014 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження в справі та встановлено строк для добровільного виконання рішення суду. Боржник ухиляється від добровільного виконання своїх зобов'язань за рішенням суду.
07 квітня 2014 року державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті.
Пунктом 2, 5 ч. 1 цієї статті передбачено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта у випадках, якщо:
-діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобов'язання - до виконання зобов'язань, або розв'язання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобов'язань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України;
-він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.
Згідно з ч. 4 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України» паспорт може бути тимчасово затримано чи вилучено, зокрема, у випадках, передбачених пунктами 1-9 частини першої цієї статті. Тимчасове затримання або вилучення паспорта у таких випадках здійснюється судом, органами прокуратури, внутрішніх справ, служби безпеки, Державної прикордонної служби України, військовими комісаріатами та консульською службою України.
Пунктом 18 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.
Вбачається, що на момент звернення до суду з поданням факт ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, повинен вже відбутися і бути об'єктивно наявним та вбачатися з матеріалів виконавчого провадження.
З подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві вбачається, що рішення суду боржником не виконане.
Державним виконавцем додані до подання копії постанов, винесені ним в рамках виконавчого провадження № 42796293.
Разом з тим, суду не надано доказів на підтвердження направлення цих постанов боржнику та того, що ОСОБА_1 отримувала їх.
У матеріалах справи міститься лише одна копія виклику державного виконавця з копією рекомендованого повідомлення.
Постанова державного виконавця про примусовий привід боржника від 26 квітня 2016 року не свідчить про факт ухилення боржника від виконання зобов'язання, оскільки в цей період ОСОБА_1 перебувала за межами України, що підтверджується листом Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (а.с. 27).
У матеріалах справи містяться акти державного виконавця від 30 березня 2015 року та від 14 квітня 2015 року про неможливість огляду нерухомого майна через відсутність боржника. Доказів на підтвердження повідомлення боржника про проведення вказаних виконавчих дій державний виконавець не надав.
Таким чином, суду не надано будь-яких доказів на підтвердження того, що державним виконавцем вживались дії для виконання рішення суду, та що боржник ухиляється від виконання рішення.
З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що подання головного державного виконавця про тимчасове обмеження ОСОБА_1 у праві виїзду за кордон до виконання ним зобов'язань не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 6-8 Закону України «Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України», статтями 5, 11 Закону України «Про виконавче провадження», ст. 19 Закону України «Про державну прикордонну службу України», пунктами 22-25 Постанови Кабінету Міністрів України від 31 березня 1995 року № 231 «Про затвердження Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», ст. 3771 ЦПК України, суд, -
Відмовити в задоволенні подання головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у м. Києві про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_1 .
Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду міста Києва через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя: