Справа № 2а-8541/09/2570
"27" квітня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого-судді - Д'якова В.І.
при секретарі - Демченко О.А.,
за участю представника позивача - Скуміна М.Г..,
представника позивача - Ребенок І.М.,
представника позивача - Асауленка В.М,
представника позивача - Костюченко І.З.,
представника відповідача - Смуригіної К.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чернігові справу за адміністративним позовом Чернігівської міської кредитної спілки «Народна воля» до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкових повідомлень-рішень , -
Чернігівською Міською Кредитною Спілкою „Народна Воля" (далі-ЧМКС «Народна Воля») подано позов до Державної податкової інспекції у м. Чернігові про скасування податкові повідомлення - рішення якими визначено податкові зобов'язання відповідно: № 0017581720/0 від 10.09.2008р., в сумі 244493,61 грн.; № 0018421720/1 від 18.11.2008р., в сумі 240150,06 грн.; № 0018421720/2 від 18.12.2008р., в сумі 240150,06 грн., ; № 0018421720/3 від 25.02.2008р., в сумі 240150,06 грн.
Відповідач заперечує проти позовних вимог.
Представники позивача просять позовні вимоги задовольнити, посилаючись на те, що спірне рішення прийнято відповідачем з порушенням чинного законодавства, без врахування фактичних обставин, що порушує права позивача.
Представники позивача пояснили, що діяльність кредитних спілок регулюється Законом України „Про кредитні спілки". З 01.01.2005р. оподаткування процентів на пайові внески, а також на внески (вклади) членів кредитної спілки на депозитні рахунки регулюється п.7.2 ст.7 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", який встановлює, що ставка податку становить 5 відсотків від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як: проценти на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок...); процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. Представники вважають, що при застосуванні цієї норми слід враховувати, що відповідно до п.22.1.4 підпункт 4.2.12 п.4.2 ст. 4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" в частині включення до загального
місячного оподатковуваного доходу доходів у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок ( у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів ( дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1, 9.2.2 п.9.2 ст.9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 01 січня 2010 року. Таким чином, з норм п.п.22.1.4 ст. 22 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" випливає, що застосування п.7.2 цього Закону призупинено і не застосовується, отже, виплата процентів на внески членам кредитної спілки, включаючи проценти на пайові внески та внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до п.7.2 ст.7 цього Закону з 01.01.2010 р., а тому донарахування податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік та застосування штрафних (фінансових) санкцій є неправомірним.
Також представники зазначають, що до 01.01.2005р. згідно з редакцією п.п.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", яка діяла до 01.01.2005р., виплата процентів на пайові внески членам кредитних спілок не підлягала оподаткуванню у зв'язку з тим, що кредитна спілка була на рівні з іншими неприбутковими організаціями і мала такі ж пільги по нарахуванню та сплаті податків.
Таким чином, представники позивача зазначають, що кредитна спілка ЧМКС «Народна Воля» не здійснювала стягнення податку з виплаченого членам кредитної спілки доходу у вигляді процентів на їх пайові внески та перерахування цього податку до бюджету, оскільки керувалась при цьому нормами Закону України „Про кредитні спілки" та нормами п.п.4.3.5 п.4;3 ст.4,Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", що діяли до 01.01.2005р., та нормами п.п'22.1.4 п.22.1 ст.22 цього ж Закону, що діють з 01.01.2005р., а тому податкові зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб , визначене спірним податковим повідомленням-рішенням, є неправомірним.
Представники відповідача проти позовних вимог заперечують в повному обсязі, просять у позові відмовити, оскільки податкове повідомлення - рішення прийнято у відповідності до законодавства, обгрунтовано, з врахуванням всіх обставин, які були встановлені при проведенні перевірки позивача.
Представники відповідача пояснили, що кредитна спілка, крім розміру плати (процентів), яка нараховується на внески (вклади), що знаходяться на депозитних рахунках її членів, розподіляє частину нерозподіленого доходу, що залишається в її розпорядженні за підсумками фінансового року, між членами кредитної спілки пропорційно розміру їх пайових, .внесків ( у тому числі на додаткові пайові внески) у вигляді відсотків (процентів). Оподаткування відсотків регулюється п.9.2.2 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", тому застосування норм п.п.4.3.5 п.4.3 ст.4. вказаного Закону до оподаткування відсотків в 2008 році є неправомірним, оскільки в цьому підпункті мова йде про суми виплат чи відшкодувань.
З 01.01.2005р. пунктом 7.2 ст.7 вищевказаного Закону визначена єдина ставка податку у розмірі 5%, яка застосовується до об'єктів оподаткування, нарахованим в якості відсотків навклади (внески) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону. На думку відповідача, позивачем не враховано, що для цілей справляння податку термін „проценти" слід розуміти як платіж, який здійснюється позивальником на користь кредитора у вигляді плати за використання залучених на визначений строк коштів або майна (п.1.10 ст.1 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств"). До процентів, зокрема, включається платіж за використання коштів, залучених у депозит. Відповідно до п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.
Відповідно до Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" кредитна спілка є податковим агентом, а тому при нарахуванні та виплаті членам кредитної спілки доходів у вигляді процентів на депозит (вклад) та процентів (у тому числі дисконтних доходів) на пайові та додаткові пайові внески її членів вона зобов'язана утримувати податок від сум такого доходу за його рахунок за відповідною ставкою.
Вислухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи і надані сторонами докази, суд встановив наступне.
Державною податковою інспекцією була проведена виїзна планова перевірка ЧМКС „Народна Воля" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 11.08.2008р. по 22.08.2008р., за результатами якої складено акт №634/22/25786199 від 28.08.2008р.
Документальною перевіркою встановлено порушення пп. «д», п.п.4.2.9. пп 4.2.12 п.4.2 ст.4, п.7.1 ст.7, п.п.8.1.1 п.8.1 ст.8, п. 9.3 ст.9, п.п. „а, п.19.2 ст.19, п.п.20.3.2 п.20.3 ст. 20 Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб" від 22.05.2003р. №889-ЇУ зі змінами та доповненнями( далі - Закон №889), в результаті чого занижено податок з доходів фізичних осіб у 2008 роках на суму 81497,87 грн.
На підставі висновків перевірки державною податковою інспекцією у м. Чернігові прийнято податкові повідомлення - рішення якими ЧМКС «Народна воля» визначено податкові зобов'язання з податку доходів фізичних осіб відповідно: № 0017581720/0 від 10.09.2008р., в сумі 244493,61 грн.; № 0018421720/1 від 18.11.2008р., в сумі 240150,06 грн.; № 0018421720/2 від 18.12.2008р., в сумі 240150,06 грн., ; № 0018421720/3 від 25.02.2008р., в сумі 240150,06 грн., застосованих на підставі п.п. 17.1.9 п.17.1 ст.17 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-111 від 21.12.2000р. (далі-Закон № 2181).
Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обгрунтовані і підлягають задоволенню , виходячи з наступного.
Відповідно до Закону України „Про_кредитні спілки" від 20.12.2001р. №2908-111 (далі -
Закон №2908) кредитна спілка - це неприбуткова організація, заснована фізичними особами,
професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.
Згідно з частиною 1 ст. 21 Закону № 2908 кредитна спілка відповідно до свого статуту:
- приймає вступні та обов'язкові пайові та інші внески від членів спілки;
- залучає на договірних умовах внески (вклади) своїх членів на депозитні рахунки як у
готівковій, так і в безготівковій формі.
Згідно частини 1 ст.19 Закону № 2908 майно кредитної спілки формується за рахунок,
зокрема, вступних, обов'язкових пайових та інших внесків членів кредитної спілки крім внесків (вкладів) на депозитні рахунки.
Отже, пайовий внесок - це кошти, які передаються для діяльності кредитної спілки.
Згідно з частиною 3 ст. 21 Закону № 2908 „ Нерозподілений доход, що залишається у
розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року, розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів). При цьому в першу чергу відбувається необхідне поповнення капіталу та резервів. Сума доходу, яка розподіляється на додаткові пайові членські внески, визначається з дотриманням умови, що доходність додаткових пайових членських внесків не може перевищувати більш ніж у два рази середньозважену процентну ставку доходності внесків (вкладів) членів кредитної спілки на депозитних рахунках за їх наявності. Решта доходу, що залишилася після формування капіталу і резервів та розподілу на додаткові пайові членські внески, розподіляється на обов'язкові пайові членські внески".
Згідно п. 1.3 ст.1 Закону № 889 дохід з джерелом його походження з України - будь-який
дохід, одержаний платником податку або нарахований на його користь від здійснення будь-яких видів діяльності на території України, у тому числі, але не виключно, у вигляді, зокрема, доходів, що виплачуються (надаються) резидентами у вигляді виграшів.
У п. 2.1ст. 2 Закону № 889 передбачено, що платниками податку є резидент, який отримує як
доходи з джерелом їх походження з території України, так і іноземні доходи.
Порядок нарахування, утримання та сплати (перерахування) податку до бюджету
регулюється ст.8 Закону № 889, у п.п.8.1.1 якої зазначено, що податковий агент, який
нараховує (виплачує) оподатковуваний дохід на користь платника податку, утримує податок від суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку, визначену у відповідних пунктах статті 7 цього Закону.
Відповідно до п. 1.15 ст.1 Закону № 899 податковий агент - юридична особа (її філія, відділення, інший відокремлений підрозділ) або фізична особа чи представництво нерезидента - юридичної особи, які незалежно від їх організаційно-правового статусу та способу оподаткування іншими податками зобов'язані нараховувати, утримувати та сплачувати цей податок до бюджету від імені та за рахунок платника податку, вести податковий облік та подавати податкову звітність податковим органам відповідно до закону, а також нести відповідальність за порушення норм цього Закону.
Відповідно до п.п.4.2.12 п.4.2 ст.4 Закону № 889 до складу загального місячного оподатковуваного доходу включається , зокрема, дохід у вигляді процентів (дисконтних доходів), дивідендів та роялті, виграшів, призів; інші доходи, крім зазначених у пункті 4.3 цієї статті.
Пунктом 7.2 ст.7 Закону № 889 передбачено, що ставка податку, становить 5 відсотків від
об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як:
-процент на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі
картковий рахунок);
-процентний або дисконтний дохід за іменним ощадним (депозитним) сертифікатом;
-процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону;
-інвестиційний дохід, який виплачується компанією, що управляє активами інституту
спільного інвестування, відповідно до закону;
-дохід за іпотечним сертифікатом участі, іпотечним сертифікатом з фіксованою дохідністю, відповідно до закону;
-дохід за сертифікатом фонду операцій з нерухомістю;
-дохід, який виплачується управителем фонду фінансування будівництва;
-дохід учасника фонду банківського управління;
в інших випадках, прямо визначених відповідними нормами цього Закону. Однак, при застосування цієї норми слід виходити з того, що відповідно до п.п. 22.1.4 п.22.1 ст. 22 Закону № 889 підпункт 4.2.12 пункту 4.2 статті 4 цього Закону у частині включення до загального місячного оподатковуваного доходу доходів, у вигляді процентів на поточний або депозитний (вкладний) банківський рахунок (у тому числі картковий рахунок), вклад до небанківських фінансових установ згідно із законом або процентів (дисконтних доходів) на депозитний (ощадний) сертифікат та підпункти 9.2.1 і 9.2.2 пункту 9.2 статті 9 цього Закону у частині оподаткування процентів набирають чинності з 1 січня 2010 року.
Таким чином, з норми п.п.22.1.4 п.22.1 ст.22 Закону № 889 вбачається, що виплата процентів на внески членам кредитної спілки, включаючи проценти на пайові внески та внески (вклади) на депозитні рахунки, підлягає оподаткуванню відповідно до п. 7.2 ст.7 Закону № 889 з 01.01.2010р., а тому донарахування позивачу податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік є неправомірним.
Посилання відповідача на те, що оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту Закону № 889, зокрема, визначеними ч.3 ст.21 Закону України „Про кредитні спілки", а саме розподіл нерозподіленого доходу, що залишається у розпорядженні кредитної спілки за підсумками фінансового року та який розподіляється за рішенням загальних зборів, у тому числі між членами кредитної спілки, пропорційно розміру їх пайових внесків у вигляді відсотків (процентів), то відповідно до п.п. 9.2.3 п.9.2 ст.9 Закону № 889 оподаткування здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону №889, не приймається судом до уваги з наступних підстав.
Згідно з п.7.1 ст.7 Закону №889 ставка податку становить 15 відсотків від об'єкта оподаткування, крім випадків, визначених у пунктах 7.2-7.3 цієї статті.
Однак, пунктом 7.2 ст.7 Закону № 889 визначена єдина ставка податку у розмірі 5% від об'єкта оподаткування, нарахованого податковим агентом як процент на вклад (внесок) до кредитної спілки, створеної відповідно до закону.
Ставка 13 % визначена пунктом 22.3 ст.22 Закону №889, яким встановлено, що починаючи з 1 січня 2004 року та до 31 грудня 2006 року ставка оподаткування, визначена пунктом 7.1 статті 7 цього Закону, встановлюється нарівні 13 відсотків від об'єкта оподаткування.
Відповідно до п.п.9.2.3 п.9.2 ст.9 Закону № 889 оподаткування процентів (у тому числі дисконтних доходів), сплачених (нарахованих) з інших підстав, ніж зазначені у підпункті 9.2.1 цього пункту, здійснюється у загальному порядку, встановленому цим Законом для доходів, що кінцево оподатковуються при їх виплаті, за ставкою, визначеною у пункті 7.1 статті 7 цього Закону.
Підпунктом 9.2.1 п.9.2 ст,9 Закону № 889 встановлено, що податковим агентом платника податку при нарахуванні (сплаті) на його користь доходів, визначених у пункті 7.2 статті 7 цього Закону, є особа, яка здійснює таке нарахування (сплату). Загальна сума податків, утриманих протягом звітного податкового місяця з таких нарахованих (сплачених) процентів платнику податку, сплачується (перераховується) таким податковим агентом до бюджету у строки, визначені законом для місячного податкового періоду.
Окрім того, підпунктом „в" підпункту 4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону № 889 встановлено, що до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації): суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються з урахуванням норм пункту 9.7 статті 9 цьогс Закону іншими неприбутковими організаціями (крім кредитних спілок та інших небанківських
фінансових установ) та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.
Так, згідно з п.п.4.3.5 п.4.3 ст.4 Закону № 889 в редакцій, чинній до 01.01.2005р., до складу загального місячного або річного оподатковуваного доходу платника податку не включаються такі доходи (що не підлягають відображенню в його річній податковій декларації), зокрема:
суми виплат чи відшкодувань (крім заробітної плати чи інших виплат та відшкодувань за цивільно-правовими договорами), що здійснюються іншими неприбутковими організаціями та благодійними фондами України, чий статус визначається відповідно до закону, на користь отримувачів таких виплат, крім будь-яких виплат або відшкодувань членам керівних органів таких організацій або фондів та пов'язаним з ними фізичним особам.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що донарахування позивачеві податку з доходів фізичних осіб за 2008 рік також є неправомірним.
Таким чином, ЧМКС „Народна Воля" правомірно не утримувала податок з доходів фізичних осіб з виплаченого членам кредитної спілки доходу у вигляді процентів на їх пайові внески та не перераховувала ці суми податку до бюджету, оскільки внески вносились і розподіл доходу здійснювався відповідно до Закону України „Про кредитні спілки", а проценти не підлягають оподаткуванню.
З вищевйкладеного вбачається, що перевіркою неправомірно встановлено порушення позивачем норм Закону України „Про податок з доходів фізичних осіб", в зв'язку з чим донараховано податок з доходів фізичних осіб за 2008 рік в сумі 81497,87 грн., що в свою чергу призвело до неправомірного визначення позивачу податкового зобов'язання з податку з доходів фізичних осіб податковими повідомленнями-рішеннями відповідно: № 0017581720/0 від 10.09.2008р., в сумі 244493,61 грн.; № 0018421720/1 від 18.11.2008р., в сумі 240150,06 грн.; № 0018421720/2 від 18.12.2008р., в сумі 240150,06 грн., ; № 0018421720/3 від 25.02.2008р., в сумі 240150,06 грн., які є предметом спору та заперечення ДПІ у м. Чернігові спростовуються вищевикладеним.
Таким чином позовні вимоги є обґрунтованими і підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0017581720/0 від 10.09.2008 року яким визначено податкове зобов'язання Чернігівської міської кредитної спілки «Народна Воля» в сумі 244493,61 грн. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0018421720/1 від 18.11.2008 року яким визначено податкове зобов'язання Чернігівської міської кредитної спілки «Народна Воля» в сумі 240150,06 грн. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігові №0018421720/2 від 18.12.2008 року яким визначено податкове зобов'язання Чернігівської міської кредитної спілки «Народна Воля» в сумі 240150,06 грн. Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Чернігова №0018421720/3 від 25.02.2009 року яким визначено податкове зобов'язання Чернігівської міської кредитної спілки «Народна Воля» в сумі 240150,06 грн.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Чернігівської міської кредитної спілки «Народна Воля» 8 гривень 50 копійок судових витрат.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо заяву про апеляційне оскарження було подано, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом 20-ти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя В.І. Д'яков
Постанова виготовлена в повному обсязі 29.04 2009р.