14037, м. Чернігів, вул. Гончарова, 4
22 квітня 2009 р. № 2а-8929/09/2570
Колегія суддів Чернігівського окружного адміністративного суду у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О., суддів Ткаченко О.Є., Сорочко Є.О., при секретарі Грузновій О.Є., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу
за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3
доДержавної судової адміністрації України (відповідач 1), територіального управління державної судової адміністрації україни в Чернігівській області (відповідач 2), Державного казначейства України (відповідач 3), Міністерства фінансів України (відповідач 4)
прозобов"язання провести перерахування
за участю представників сторін:
від відповідача 1,2 Хміль Ю.М., довіреність № 11-9171/08 від 22.12.2008року
До Чернігівського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, Державного казначейства України, Міністерства фінансів України, в якому позивачі просять визнати протиправною відмову Державної судової адміністрації України та його територіального управління в Чернігівській області нарахувати та виплатити грошову компенсацію суму податку з доходів фізичних осіб, утриманого із заробітної плати суддів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року, а судді ОСОБА_3 у період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року, стягнути з розрахункових рахунків Державної судової адміністрації України та його територіального управління в Чернігівській області грошову компенсацію сум податку з доходів фізичних осіб, утриманого із заробітної плати суддів, на користь ОСОБА_1-14013,23 грн., на користь ОСОБА_2-12704,51 грн., на користь ОСОБА_3-17776,04 грн. та зобов'язати Міністерство фінансів України та Державне казначейство України провести відповідні перерахування коштів.
22.04.2009 року на адресу суду від позивачів надійшла заява про зміну позовних вимог, в якій вони просили визнати протиправними дії відповідачів щодо утримання і невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 14013,23 грн., ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 12704,51 грн., ОСОБА_3 за період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року в сумі 17776,04 грн. та стягнути з Державної судової адміністрації України шляхом списання з відкритого у Державному казначействі України рахунку недоплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 14013,23 грн., ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 12704,51 грн., ОСОБА_3 за період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року в сумі 17776,04 грн.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, в позовній заяві просили розглядати справу без їх участі. Представник відповідача Державного Казначейства України в судове засідання не з'явився, на адресу суду надав письмове заперечення, в якому позов не визнав з підстав, зазначених у наданому запереченні та просив розглядати справу без участі представника відповідача.
Представник відповідача Міністерства фінансів України в судове засідання не з'явився, на адресу суду надав письмове заперечення, в якому позов не визнав з підстав, зазначених у наданому запереченні та просив розглядати справу без участі представника відповідача.
Представник відповідача Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області позов не визнала та просила в його задоволенні відмовити повністю.
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні 22.04.2009 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено на 28.04.2009 року, про що повідомлено сторонам після проголошення вступної та резолютивної частини постанови в судовому засіданні з урахуванням вимог ч. 4 ст. 167 КАС України.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню повністю з наступних підстав.
ОСОБА_1 ОСОБА_2 та ОСОБА_3 працюють суддями Куликівського районного суду Чернігівської області.
Згідно до ст. 130 Конституції України і ст.118 Закону України «Про судоустрій» передбачено, що держава забезпечує умови для функціонування судів та діяльності суддів, що передбачає: у Державному бюджеті окремо визначаються видатки на фінансування судів не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення правосуддя відповідно до закону; законодавче гарантування повного і своєчасного фінансування судів; гарантування достатнього рівня соціального забезпечення суддів. Бюджет на утримання судової гілки влади не може бути зменшений без згоди Верховного Суду України і це підтверджено рішенням Конституційного Суду України від 24.06.1999 року.
Відповідно до ст. 44 п.1 Закону України «Про статус суддів», заробітна плата судді складається з посадового окладу, премій, доплат за кваліфікаційні класи, надбавок за вислугу років та інших надбавок.
Конституційний Суд України в рішенні від 20.03.2002 року у справі за конституційним поданням 55 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 58, 60 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» та Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пунктів 2,3,4,5,8,9 частини першої статті 58 Закону України «Про Державний бюджет України на 2001 рік» і підпункту 1 пункту 1 Закону України «Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів» (справа щодо пільг, компенсацій і гарантій) вказав на те, що видатки Державного бюджету України на утримання судової влади захищені безпосередньо Конституцією України і положення частини першої статті 129, частини першої статті 130 Конституції України у взаємозв'язку із положенням статей 11, 44 Закону України «Про статус суддів» створюють механізм захищеності судової влади, який Верховна Рада України повинна враховувати, приймаючи Державний бюджет на відповідний рік.
Отже норми про матеріальне та побутове забезпечення суддів, щодо їх соціального захисту, встановлені відповідно статтею 44 Закону України «Про статус суддів» не можуть бути скасовані чи знижені без відповідної компенсації.
Суд вважає, що з позивачів, всупереч рішення Конституційного Суду України від 24.06.1999 року та від 01.12.2004 року, а також статті 1 Указу Президента України від 10 липня 1995 року № 584/95 «Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів», утримувався податок з доходів фізичних осіб, без його відповідної компенсації, в той же час, надання суддям передбачених пільг, компенсацій і гарантій не може ставитися в залежність від грошових доходів суддів та від бюджетного фінансування, а отже утримані суми податку слід компенсувати.
Як вбачається з довідок, що є в матеріалах справи, виданих Територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Чернігівській області з заробітної плати позивачів було утримано податок з доходів фізичних осіб: з ОСОБА_3, за період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року включно, в розмірі 17776,04 грн., з ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року включно, в розмірі 12704,51 грн. та з ОСОБА_1, за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року включно, в сумі 14013,23 грн.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивачі отримали заробітну плату в розмірі меншому, ніж той, на який вони мають право за законом, передбачене в тому числі ст.ст. 1,2 Закону України «Про оплату праці».
Оскільки Державна судова адміністрація України відповідно до п.9 ч. 1 ст. 126 Закону України „Про судоустрій України” є головним розпорядником бюджетних коштів на утримання судів, то вказані вище суми підлягають стягненню з ДСА України, шляхом списання з відкритого у Державному казначействі відповідного рахунку, який передбачений для виконання рішень судів на користь суддів.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Доказів, які б спростовували доводи позивачів, відповідачі суду не надали.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Державної судової адміністрації України, Територіального управління Державної судової адміністрації України в Чернігівській області, Державного казначейства України та Міністерства фінансів України про визнання протиправними дії відповідачів щодо утримання і невиплати заробітної плати ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 14013,23 грн., ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 12704,51 грн., ОСОБА_3 за період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року в сумі 17776,04 грн. та стягнення з Державної судової адміністрації України шляхом списання з відкритого у Державному казначействі України рахунку недоплачену заробітну плату ОСОБА_1 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 14013,23 грн., ОСОБА_2 за період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 12704,51 грн., ОСОБА_3 за період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року в сумі 17776,04 грн. підлягають задоволенню, а зазначені кошти стягненню на користь позивачів з Державної судової адміністрації України шляхом списання з розрахункового рахунку Державного казначейства України.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, 158-163, 156 КАС України, колегія суддів Чернігівського окружного адміністративного суду, -
1. Позовні вимоги задовольнити повністю.
2.Визнати протиправними діївідповідачів щодо утримання і невиплати заробітної плати ОСОБА_1 в період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 14013,23 грн. ОСОБА_2 в період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 12704,51 грн., ОСОБА_3 за період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року в сумі 17776,04 грн.
3.Стягнути з Державної судової адміністрації України шляхом списання з відкритого у Державному казначействі України рахунку недоплачену заробітну плату ОСОБА_1 в період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 14013,23 грн. ОСОБА_2 в період з 01.01.2008 року по 28.02.2009 року в сумі 12704,51 грн., ОСОБА_3 за період з 01.04.2007 року по 28.02.2009 року в сумі 17776,04 грн.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження
На підставі ч.3ст.160 КАС України виготовлення постанови в повному обсязі відкласти на 28.04.2009р Головуючий суддя Ю.О.Скалозуб
Судді О.Є.Ткаченко
Є.О.Сорочко