Справа № 2а-9156/09/2570
"27" квітня 2009 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючої судді - Гром Л. М.
розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у місті Чернігові до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Позивач, 15.04.2009 року звернувся до суду з адміністративним позовом до суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ( ід. номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, ВАТ «Сведбанк» у м. Києві, МФО 300164) і просить стягнути з відповідача за рахунок активів податковий борг в сумі 890,59 грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб та перерахувати до місцевого бюджету: р/р 34210379700002, код 16050200, отримувач: місцевий бюджет, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592, мотивуючи тим, що відповідач є платником податків і зобов'язаний своєчасно подавати податкову звітність та сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законодавством терміни. Але відповідач вимог закону не виконує та несвоєчасно і не в повному обсязі сплачує податки до бюджету.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню на слідуючих підставах.
Встановлено, що ОСОБА_1 зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності-фізична особа Деснянською районною радою м. Чернігова 11.03.2001р. На обліку в ДПІ м. Чернігова перебуває з 14.03.2001р.
Отже, відповідач належним чином зареєстрований, як суб'єкт підприємницької діяльності та платник податків, а тому на нього поширюється дія законів та інших нормативно-правових актів, які регулюють здійснення підприємницької діяльності та сплату податків в Україні.
Відповідач є платником податків і зборів, тому, згідно зі статтею 9 Закону України «Про систему оподаткування» від 25.06.1991 № 1251-ХІІ, із змінами, зобов'язаний сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів ) у встановлені законами терміни.
Платник податку, згідно ст. 11 Закону України «Про систему оподаткування», несе відповідальність за правильність обчислення, своєчасність сплати податків та додержання законів про оподаткування. Відповідач несвоєчасно і не в повному обсязі сплачував єдиний податок, внаслідок чого утворився податковий борг.
Станом на 01.04.09р. Відповідач має податковий борг по єдиному податку на підприємницьку діяльність в розмірі 890,59 грн.
Ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності (ст. 2 Указу Президента України «Про спрощену систему оподаткування обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва» від 03.07.98р. № 727/98, зі змінами та доповненнями).
Згідно додатку до рішення міської ради від 07.06.2001р. «Про встановлення розмірів ставок єдиного податку для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності» (в редакції від 26.12.2006р.) збільшено ставки на деякі види діяльності, які стали застосовуватись з 01.01.2007р. по строку нарахування та сплати 20.01.2007р., тобто з лютого 2007р.
В заяві про право застосування спрощеної системи оподаткування обліку та звітності на 2007р. Відповідач вказав такий вид діяльності як - діяльність у сфері права (юридичні послуги) (Розділ II, код КВЕД - 74.11).
Згідно додатку до рішення міської ради від 07.06.2001р. «Про встановлення розмірів ставок єдиного податку для фізичних осіб-суб'єктів підприємницької діяльності» в редакції рішення міської ради від 26.12.2006р. до Відповідача застосовано ставку 100,00 грн. (за січень) та 200,00грн. (з лютого по грудень 2007р.).
Відповідно до заяви про право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 19.09.07р. ставка податку збільшена на 50% на 1 особу (у трудових відносинах з Відповідачем перебувала ОСОБА_2, яка з 27.09.2007р. згідно заяви від 28.09.07р. №2215 перебуває у декретній відпустці).
Всього за 2007р. нараховано 2400,00грн. З урахуванням сплати, проведеної платником, та переплати в розмірі 109,41, що існувала на початок 2007р., загальна сума боргу складає 890,59грн.
На виконання вимог ст.6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», на адресу відповідача була направлена перша податкова вимога №1/7227 від 07.12.2007р. (вручено 11.12.07р.), у зв'язку з непогашенням податкового боргу відповідачу було направлено другу податкову вимогу № 2/72 від 14.01.2008 року (вручено 21.01.2008р.).
Наявними у справі доказами підтверджується те, що позивачем було дотримано вимоги чинного законодавства щодо визначення податкового боргу та надсилання відповідачу податкових вимог.
Як вбачається з вищенаведеного, податкове зобов'язання відповідачем не було сплачене в установлені строки, а відтак таке зобов'язання визнається судом податковим боргом. З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання станом на дату розгляду справи набула статусу податкового боргу та беручи до уваги те, що Позивачем було вжито всіх передбачених Законом України «Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» заходів з погашення податкового боргу Відповідача, які, в свою чергу, не дали позитивного результату, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача заборгованості у відповідності до пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. З Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Позиція позивача відповідачем не спростована, а судом не встановлено будь-яких порушень норм податкового законодавства України при нарахуванні податкового боргу.
Таким чином, враховуючи, що обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними конкретними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування, суд прийшов до висновку, що в позовній заяві наведені обставини, які підтверджуються достатніми доказами, що свідчать про обґрунтованість позовних вимог.
На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1 ( ід. номер НОМЕР_1, р/р НОМЕР_2, ВАТ «Сведбанк» у м. Києві, МФО 300164) за рахунок активів податковий борг в сумі 890,59 грн. з єдиного податку на підприємницьку діяльність фізичних осіб та перерахувати до місцевого бюджету: р/р 34210379700002, код 16050200, отримувач: місцевий бюджет, код 22825965, банк отримувача ГУДКУ в Чернігівській області, МФО 853592.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня її складання в повному обсязі, особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Суддя Л. М. Гром