Справа № 303/4230/17
Провадження № 2/303/2107/17
Номер рядка стат.звіту - 46
Іменем України
04 вересня 2017 року м.Мукачево
Мукачівський міськрайонний суд Закарпатської області
в складі: головуючого-судді Куропятник О.М
секретар судового засідання Годьмаш О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Мукачево цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу та стягнення аліментів,
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, зареєстрованого 23 травня 2000 року виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області актовий запис № 10 та про стягнення з ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 в розмірі 1000,00 грн. щомісяця на кожну дитину.
Позовні вимоги мотивує тим, що сімейне життя з відповідачем не склалося, мають різні погляди на життя та сім"ю, не підтримують сімейних стосунків, постійно виникають непорозуміння, зникли почуття поваги та любові. Відповідач є батьком дітей, матеріальну допомогу на їх утримання не надає, участі у їх вихованні не приймає, відповідно до ст. 180 СК України повинен брати участь в їх утриманні, а тому просила суд стягнути аліментиу розмірі 1000,00 грн. щомісяця на кожну дитину до досягнення ними повноліття.
Позивач в судове засідання не з'явилася, подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримує та просить їх задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився повторно, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причину неявки суд не повідомив.
Дослідивши наявні у справі докази, вирішуючи спір в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих доказів, приходить до висновку, що позов слід задовольнити виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Відповідно до ч. 3-4 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обовязки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених ЦПК України.
Як вбачається з повторного свідоцтва про шлюб серії І-ФМ № 090627 від 25.04.2012 року, шлюб між сторонами було укладено 23 травня 2000 року та зареєстровано виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 10 (а.с.6).
У період шлюбу у сторін народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ФМ № 058278 від 26.10.2000 року (а.с.7), а також донька ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії І-ФМ № 027318 від 21.03.2006 року (а.с.8).
Відповідно до ч. 2 ст. 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Згідно з ч. 3 ст. 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Судом встановлено, що шлюб існує формально, сторони не підтримують подружніх стосунків, спільного господарства не ведуть, примирення та збереження їх сім'ї є неможливим, відповідач ухиляється від добровільного надання матеріальної допомоги на утримання дитини. Вказані обставини стверджуються матеріалами позову. З огляду на вищенаведене, позов у цій частині слід задовольнити та шлюб між сторонами розірвати.
Частиною першою ст. 141 Сімейного кодексу України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Згідно з ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Відповідно до ч. 1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Згідно з ч. 2 ст. 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Відповідно до Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789-ХII), держави-учасники визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення умов життя, необхідних для розвитку дитини, в межах своїх здібностей і фінансових можливостей.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Керуючись вимогами ст. 182 СК України та п. 17 Постанови Пленуму ВСУ № 3 від 15.05.2006 року «Про застосування судом окремих норм Сімейного Кодексу України при розгляді справ, щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», при визначенні розміру аліментів суд враховує стан здоров'я та матеріальне положення дитини, стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів, наявність у платника аліментів інших утриманців, інші обставини, що мають істотне значення.
Таким чином, судом встановлено, що син та донька проживають разом з матір'ю, батько в свою чергу достатнього утримання на дітей не надає. Виходячи з вищенаведеного, враховуючи, що відповідач має нерегулярний дохід, поряд із матір'ю несе обов'язок із утримання дітей, а тому є підстави для визначення розміру аліментів у твердій грошовій сумі, на чому наполягає позивач. При визначенні розміру аліментів на утримання дитини суд враховує матеріальне становище позивача, відповідача, який є працездатною людиною, інших осіб, які перебувають на його утриманні не встановлено, приходить до висновку, що з відповідача слід стягнути аліменти на утримання дітей в розмірі 1000 грн.. щомісячно. Визначений судом розмір аліментів, на думку суду надасть можливість забезпечити інтереси дітей, відповідатиме критерію щодо рівності батьків у понесенні витрат на утримання дітей, а також загальним засадам сімейних відносин справедливості, розумності та моральності.
Відповідно до ч.1 ст. 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня предявлення позову.
Відповідно ч.1 п.1 ст. 367 ЦПК України рішення про стягнення аліментів підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.
Згідно з ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Крім того, відповідно до ст. 88 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню на користь держави судові витрати, від оплати яких було звільнено позивача.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 14, 57-60, 209, 212-215, 218, 223, 225, 226, 294, 367 ч.1 п.1 ЦПК України, ст.ст. 110-112, 180, 182, 184, 191 СК України, суд,-
Позов задовольнити повністю.
Розірвати шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, зареєстрований виконкомом Горондівської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області про що в Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис за № 10.
Після розірвання шлюбу залишити позивачу ОСОБА_1 прізвище «Коломієць».
Стягувати з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого та мешканця ІНФОРМАЦІЯ_6, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_7, ІН № НОМЕР_1, зареєстрованої та мешканки ІНФОРМАЦІЯ_6, аліменти на утримання дітей: сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1000,00 гривень щомісячно на кожну дитину, починаючи з 27.07.2017 року, і до досягнення дітьми повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 640,00 грн. судових витрат.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 640,00 грн. судових витрат.
Допустити негайне виконання рішення суду у межах суми платежу за один місяць.
На рішення суду відповідачем може бути подана заява про перегляд заочного рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Закарпатської області через Мукачівський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Головуюча О.М. Куропятник