Головуючий у 1 інстанції - Калашник В.Л.
Суддя-доповідач - Компанієць І.Д.
05 вересня 2017 року справа №805/2132/17-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
судді-доповідача Компанієць І.Д., суддів Васильєвої І.А., Ястребової Л.В.,
секретар судового засідання Терзі Д.А.,
за участю представника позивача Калашник І.С.,
представника відповідача Казаніної Д.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №805/2132/17-а за позовом Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" до Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Державна фіскальна служба України про скасування повідомлення, зобов'язання вчинити дії, -
Позивач просив скасувати повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання від 26 квітня 2017 року; зобов'язати відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України прийняти до виконання виконавчий лист Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року № 805/3921/16-а, негайно відкрити виконавче провадження та примусово виконати зазначений виконавчий лист; визнати протиправними дії головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Назаровець А.Т. щодо несвоєчасного повернення виконавчого листа Донецького апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2017 року № 805/3921/16-а стягувачу із повідомленням про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач безпідставно повернув виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання з підстав відсутності у виконавчому листі прізвища, ім'я, по-батькові та посади особи, яка його видала.
Оскільки державний виконавець наділений правом самостійно одержувати від підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження відомості, необхідні для проведення виконавчих дій. В зв'язку з чим навіть у випадку відсутності у виконавчому листі певної інформації, вказане не є перешкодою для відкриття виконавчого провадження.
Крім цього, виконавчий лист отриманий відділом для примусового виконання 28 квітня 2017 року, а всупереч п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», повернутий 24 травня 2017 року позивачеві із повідомлення від 17 травня 2017 року, тобто, з порушенням терміну у три робочих дні з дня отримання виконавчого листа держвиконавцем.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року позов задоволено частково.
Визнано протиправними дії відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України щодо порушення строку повернення виконавчого листа від 25 квітня 2017 року № 805/3921/16-а-1, виданого Донецьким апеляційним адміністративним судом 26 квітня 2017 року у справі № 805/3921/16-а приватному акціонерному товариству "АПК-ІНВЕСТ" із повідомленням про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання.
Скасовано повідомлення відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України від 17 травня 2017 року № 53944999/24 про повернення виконавчого документу Приватному акціонерному товариству "АПК-ІНВЕСТ" без прийняття до виконання.
Зобов'язано відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України повторно розглянути питання щодо відкриття виконавчого провадження за заявою Приватного акціонерного товариства "АПК-ІНВЕСТ" про примусове виконання виконавчого листа від 25 квітня 2017 року № 805/3921/16-а-1, виданого Донецьким апеляційним адміністративним судом 26 квітня 2017 року у справі № 805/3921/16-а, з урахуванням встановлених судом обставин.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з судовим рішенням, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову, прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає, що відповідно до вимог ЗУ «Про виконавче провадження» у разі невідповідності виконавчого документа вимогам, передбаченим ч.4 ст.4 Закону, стягував має право звернутися до суду, що видав виконавчий документ, щодо приведення його у відповідність із вимогами закону.
В частині відмови в задоволенні позову судове рішення не оскаржується.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників судового процесу, перевіривши доводи апеляційної скарги за матеріалами справи, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, встановила наступне.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 листопада 2016 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 квітня 2017 року, у справі № 805/3921/16-а за позовом ПАТ "АПК-ІНВЕСТ" до Державної фіскальної служби України, зокрема, визнано протиправною бездіяльність по незабезпеченню автоматичного збільшення суми показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали в електронній системі адміністрування податку на додану вартість відповідно до поданої ПрАТ "АПК-ІНВЕСТ" податкової звітності; зобов'язано збільшити суму показника середньомісячного розміру сум податку, задекларованих платником до сплати до бюджету та погашених за останні 12 звітних (податкових) місяців/4 квартали в електронній системі адміністрування податку на додану вартість відповідно до поданої ПрАТ "АПК-ІНВЕСТ" податкової звітності на невраховану ДФС України різницю, яка станом на 24 жовтня 2016 року складала 8 317 901,00 грн.
26 квітня 2017 року Донецьким апеляційним адміністративним судом на виконання зазначеної постанови суду видано виконавчий лист від 25 квітня 2017 року № 805/3921/16-а-1 (а.с. 8), який із заявою про примусове виконання рішення від 27 квітня 2017 року № 352-1 направлений позивачем 27 квітня 2017 року на адресу відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України (а.с. 12).
Поштове відправлення отримано останнім 28 квітня 2017 року, що підтверджується експрес накладною кур'єрської служби «Global Post» № 70032669 (а.с. 13).
17 травня 2017 року головним державним виконавцем Назаровцем А.Т. відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на підставі п. 6 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» прийнято повідомлення від 17 травня 2017 року № 53944999/24 про повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання на підставі невідповідності виконавчого листа від 25 квітня 2017 року, виданого Донецьким апеляційним адміністративним судом у справі № 805/3921/16-а, п. 1 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження», а саме - у виконавчому листі не зазначено прізвища, ім'я, по-батькові та посади особи, яка його видала (а.с. 9).
Як вбачається з матеріалів справи виконавчий лист із заявою про примусове виконання рішення отримано відповідачем 28 квітня 2017 року, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання прийнято відповідачем 17 травня 2017 року, направлено позивачеві - 24 травня 2017 року, отримано позивачем 30 травня 2017 року (а.с. 10-11).
На підставі ч. 1 ст. 258 КАС України за судовим рішенням, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно та яке підлягає примусовому виконанню в порядку, передбаченому Законом України "Про виконавче провадження", за заявою осіб, на користь яких воно ухвалено, чи прокурора, який здійснював у цій справі представництво інтересів громадянина або держави в суді, видається один виконавчий лист.
Згідно з ч. 1 ст. 259 цього Кодексу виконавчий лист має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим Законом України "Про виконавче провадження".
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404) у виконавчому документі зазначаються назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); строк пред'явлення рішення до виконання.
У виконавчому документі можуть зазначатися інші дані (якщо вони відомі суду чи іншому органу (посадовій особі), що видав виконавчий документ), які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення, зокрема місце роботи боржника - фізичної особи, місцезнаходження майна боржника, реквізити рахунків стягувача і боржника, номери їх засобів зв'язку та адреси електронної пошти.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою.
Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
На підставі ч. 4 ст. 4 Закону №1404 виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо, зокрема, виконавчий документ не відповідає вимогам, передбаченим цією статтею, або якщо стягувач не подав заяву про примусове виконання рішення відповідно до статті 26 цього Закону (п. 6).
Згідно з п. 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 2 квітня 2012 року № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 29 вересня 2016 року № 2832/5) (далі - Інструкція № 512/5 ) виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону, про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа.
Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції виконавчий лист із заявою про примусове виконання рішення отримано відповідачем 28 квітня 2017 року, повідомлення про повернення виконавчого документу стягувачеві без прийняття до виконання прийнято відповідачем 17 травня 2017 року, направлено позивачеві - 24 травня 2017 року.
Доказів, що спростовували б вказане, відповідачем суду не надано.
Таким чином, суд першої інстанції прйов до правильного висновку, що відповідачем порушено строк повернення виконавчого документу без прийняття до виконання стягувачу, у зв'язку з чим такі дії відповідача є протиправними.
Судова колегія не приймає доводи відповідача, що виконавчий лист було передано державному виконавцю до виконання тільки 15.05.2017 року, тому повідомлення про повернення від 17.05.2017 року прийнято у встановлений Законом №1404 строк, оскільки законодавством визначено обов'язок органу державної виконавчої служби по надісланню стягувачу повідомлення про повернення виконавчого документу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів саме з дня пред'явлення стягувачем виконавчого документа до примусового виконання.
Щодо правомірності повернення виконавчого документу позивачеві без прийняття до виконання судова колегія зазначає наступне.
В якості підстави для повернення виконавчого документу стягувачу відповідачем визначено відсутність у документі прізвища, ім'я, по-батькові та посади особи, яка його видала.
Проте, з виконавчого листа вбачається, що в ньому зазначено, якою установою він виданий; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; найменування та інформація про стягувача і боржника; резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; дата набрання рішенням законної сили; строк пред'явлення рішення до виконання.
Крім цього, у виконавчому листі зазначено: «Виконавчий лист в адміністративній справі виданий 26 квітня 2017 року. Суддя <підпис> Г.М. Міронова. Секретар судового засідання <підпис> О.Д. Куленко», виконавчий лист підписаний вищезазначеними особами та засвідчений гербовою печаткою суду.
Таким чином, виконавчий лист від 25 квітня 2017 року № 805/3921/16-а-1, виданий Донецьким апеляційним адміністративним судом 26 квітня 2017 року у справі № 805/3921/16-а, відповідає вимогам, визначеним ч. 1, 3 ст. 4 Закон №1404.
На підставі ч.ч. 1,3 ст.18 Закону № 1404 виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Таким чином, виконавець під час здійснення виконавчого провадження має діяти в інтересах неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, з метою захисту інтересів стягувача одержувати від будь-яких осіб необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію.
Відсутність у виконавчому листі ім'я, по-батькові та посади особи, яка його видала, не є безумовною підставою для повернення виконавчого документу стягувачу без прийняття до виконання. Зокрема, відсутність таких відомостей не перешкоджає провадженню виконавчих дій.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 25 червня 2014 року № 6-62цс14, ухвалі Вищого адміністративного суду від 7 листопада 2016 року № К/800/24031/16.
У рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Юрій Миколайович Іванов проти України" (Заява № 40450/04) від 15 жовтня 2009 року суд наголосив, що у справах про невиконання судових рішень будь-який засіб юридичного захисту, який дозволяє запобігти порушенню шляхом забезпечення вчасного виконання рішення, є в принципі найціннішим. Однак, якщо судове рішення винесене проти держави і на користь фізичної особи, від такої особи в принципі не слід вимагати використання таких засобів (див. згадане вище рішення у справі "Метаксас проти Греції", п. 19): тягар виконання такого рішення покладається головним чином на органи влади, яким слід використати всі засоби, передбачені в національній правовій системі, щоб прискорити процес виконання рішення і не допустити таким чином порушення Конвенції.
Відповідно до ч.2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Заперечуючи проти позову відповідач не довів правомірність прийнятого рішення.
Враховуючи викладене, розглядаючи справу в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №805/2132/17-а - залишити без задоволення.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2017 року у справі №805/2132/17-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення, і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після з дня складання в повному обсязі.
У повному обсязі ухвала складена 05 вересня 2017 року.
Суддя-доповідач І.Д. Компанієць
Судді І.А. Васильєва
Л.В. Ястребова