Ухвала від 01.09.2017 по справі 538/112/17

УХВАЛА

1 вересня 2017 року м. Київ

Суддя Верховного Суду України ОСОБА_2, перевіривши заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про перегляд рішення суду касаційної інстанції в його справі,

ВСТАНОВИВ:

ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 12 квітня 2017 року відмовлено в задоволенні подання Лубенського міськрайонного суду Полтавської області щодо направлення до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ подання про вирішення питання направлення з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів кримінального провадження по обвинуваченню ОСОБА_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 190, ч. 2 ст. 205 КК.

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 18 травня 2017 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначену ухвалу апеляційного суду на підставі п. 1 ч. 2 ст. 428 КПК - оскільки оскаржене судове рішення не перешкоджає подальшому кримінальному провадженню, а тому не може бути предметом розгляду суду касаційної інстанції.

25 липня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд зазначеного рішення суду касаційної інстанції на підставі неоднакового застосування норми права, передбаченої ч. 1 ст. 32 КПК, в якій зазначає, що касаційний суд мав підстави для задоволення його касаційної скарги, оскільки рішення апеляційного суду постановлене всупереч нормам КПК, а також твердить, що ухвала суду апеляційної інстанції від 12 квітня 2017 року перешкоджає кримінальному провадженню, оскільки вже на цій стадії допущено процесуальні помилки. На підтвердження своїх доводів заявник вказує на ухвалу суду касаційної інстанції від 25 червня 2015 року, якою задоволено подання заступника голови Апеляційного суду Київської області та направлено інше кримінальне провадження з одного суду до іншого в межах юрисдикції різних апеляційних судів. Просить скасувати ухвалу касаційного суду і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції в іншому складі суддів.

Згідно з ч. 2 ст. 450 КПК, суддя-доповідач перевіряє відповідність отриманої ним заяви вимогам КПК і в разі, якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого той зобов'язаний їх усунути.

Положення п. 3 ч. 1 ст. 448 КПК вимагають зазначати в заяві належне обґрунтування передбаченої ст. 445 КПК підстави для перегляду, а положення п. 3 ч. 1 ст. 449 КПК вимагають додавати до заяви, поданої на підставах, передбачених п. 1 або п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, копії відмінних за змістом судових рішень, які б підтверджували неоднакове застосування однієї й тієї самої норми права. Однак ОСОБА_1 вимагає переглянути рішення касаційного суду в його справі, посилаючись на норму процесуального права (ст. 32 КПК), яка не була застосована в оскарженому судовому рішенні, оскільки у відкритті касаційного провадження відмовлено з огляду на положення ст. 424 КПК, яка визначає судові рішення, які можуть бути оскаржені в касаційному порядку. Відтак інакша за змістом ухвала касаційного суду від 25 червня 2015 року, яку додано до заяви, не може слугувати обґрунтуванням доводів заявника, оскільки в ній застосовано інші процесуальні норми, ніж в оскарженому судовому рішенні.

Установлені недоліки заяви перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України.

Керуючись ст. 450 КПК України,

УХВАЛИВ:

повідомити ОСОБА_1 про недоліки заяви і надати йому строк для їх усунення до 1 жовтня 2017 року.

Якщо недоліки заяви буде усунуто в установлений строк, вона буде вважатися поданою в день її первинного подання до Верховного Суду України. У разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви протягом установленого строку, заяву буде йому повернуто.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя

Верховного Суду України ОСОБА_2