1 вересня 2017 року м. Київ
Суддя Верховного Суду України ОСОБА_2, перевіривши заяву обвинуваченого ОСОБА_1 про перегляд судових рішень у його справі,
ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 29 листопада 2016 року повернуто керівнику Дергачівської місцевої прокуратури Харківської області обвинувальний акт щодо ОСОБА_1 про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 296 КК, та продовжено ОСОБА_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою до 29 грудня 2016 року.
Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 16 грудня 2016 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1, в якій він просив змінити йому запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, на підставі частин 4, 5 ст. 399 КПК - у зв'язку з тим, що така ухвала не підлягає оскарженню в апеляційному порядку.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ ухвалою від 11 квітня 2017 року відмовила у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на зазначену ухвалу апеляційного суду за відсутністю підстав для задоволення скарги (керуючись п. 2 ч. 2 ст. 428 КПК).
11 липня 2017 року ОСОБА_1 подав заяву про перегляд зазначених судових рішень, вважаючи, що суд касаційної інстанції мав підстави для задоволення його касаційної скарги, оскільки рішення апеляційного суду постановлене всупереч нормам КПК, адже ухвала підготовчого судового засідання про повернення обвинувального акта підлягає оскарженню в апеляційному порядку. Просить всі судові рішення скасувати.
Згідно з ч. 2 ст. 450 КПК, суддя-доповідач перевіряє відповідність отриманої ним заяви вимогам КПК і в разі, якщо заяву подано без додержання вимог статей 448 і 449 КПК, письмово повідомляє заявника про недоліки заяви та строк, протягом якого той зобов'язаний їх усунути.
Положення ст. 445 КПК передбачають одну підставу для перегляду судових рішень Верховним Судом України з точки зору правильності застосування тієї чи іншої процесуальної норми - неоднакове застосування судом касаційної інстанції однієї і тієї самої норми права, передбаченої КПК, що зумовило ухвалення різних за змістом судових рішень (п. 2 ч. 1 ст. 445). При цьому положення п. 3 ч. 1 ст. 448 КПК вимагають зазначати в заяві обґрунтування передбаченої ст. 445 КПК підстави для перегляду (зокрема порівняння протилежних висновків касаційного суду щодо однієї і тієї самої норми права в різних за змістом судових рішеннях), а положення п. 3 ч. 1 ст. 449 КПК вимагають додавати до заяви, поданої на підставах, передбачених п. 1 або п. 2 ч. 1 ст. 445 КПК, копії відмінних за змістом судових рішень (які, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про доступ до судових рішень» від 22 грудня 2005 року, мають бути отримані з Єдиного державного реєстру судових рішень або з офіційної публікації). Однак у заяві ОСОБА_1 не зазначено передбаченої ст. 445 КПК підстави для перегляду судових рішень та належного її обґрунтування, яке повинно містити посилання на рішення суду касаційної інстанції, які б за змістом відрізнялися від оскарженого, а також порівняння протилежних висновків касаційного суду щодо відповідної норми права в різних за змістом рішеннях суду касаційної інстанції. Також до заяви не додано копій судових рішень на підтвердження відповідної підстави для перегляду.
Установлені недоліки заяви перешкоджають вирішенню питання про допуск справи до провадження Верховного Суду України.
Керуючись ст. 450 КПК України,
повідомити ОСОБА_1 про недоліки заяви і надати йому строк для їх усунення упродовж 20 днів з моменту отримання копії даної ухвали.
Якщо недоліки заяви буде усунуто в установлений строк, вона буде вважатися поданою в день її первинного подання до Верховного Суду України. У разі, якщо заявник не усуне недоліки заяви протягом установленого строку, заяву буде йому повернуто.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя
Верховного Суду України ОСОБА_2