Дата документу Справа № 325/1072/16-к
Єдиний унікальний №325/1072/16-к Головуючий в 1 інст. ОСОБА_1
Провадження №11-кп/778/1066/17 Доповідач в 2 інст. ОСОБА_2
28 серпня 2017 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області в складі:
головуючого ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
розглянувши в апеляційному порядку у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Павлоград Дніпропетровської області, громадянина України, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м.Єнакієве Донецької області, громадянина України, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , та проживає за адресою: АДРЕСА_3 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.304, ч.3 ст.185 КК України,
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженця смт.Приазовське Приазовського району Запорізької області, громадянина України, який проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_4 , раніше не судимого, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України,
за участю прокурора ОСОБА_9 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_10 ,
захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 - в режимі відеоконференції із Приазовським районним судом Запорізької області,
обвинувачений ОСОБА_6 звернувся до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою на вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 10 березня 2017 року, яким його засуджено за ч.3 ст.185 КК України, із застосуванням ст.ст.102-103 КК України, до 3 років позбавлення волі; на підставі ч.4 ст.70, ст.ст.102-103 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання покарань, остаточно призначено ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 4 місяці.
Застосований відносно ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної сили залишено без змін. Строк відбування покарання постановлено відраховувати з моменту фактичного його затримання, тобто з 17 жовтня 2016 року, зараховано у строк відбування покарання ОСОБА_6 період попереднього його ув'язнення з 17 жовтня 2016 року по 28 листопада 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Цим же вироком засуджено ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , вирок відносно яких не оскаржується, а тому, відповідно до ч.1 ст.404 КПК України, судом не переглядається.
В апеляційній скарзі обвинувачений ОСОБА_6 не погоджується з прийнятим відносно нього вироком та вказує на відсутність в матеріалах кримінального провадження достатніх доказів його вини.
В доповненнях до апеляційної скарги обвинувачений ОСОБА_6 вказує на безпідставність не зарахування судом періоду його попереднього ув'язнення з дати постановлення вироку по теперішній час, і просить зарахувати вказаний строк з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
За вироком суду, ОСОБА_6 визнано винним та засуджено за те, що 23 квітня 2016 року, приблизно о 21-00 годині, ОСОБА_7 , ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , діючи з умислом, направленим на крадіжку чужого майна, за попередньою змовою між собою, прийшли на подвір'я багатоквартирного будинку, розташованого по АДРЕСА_5 , де ОСОБА_6 та ОСОБА_8 пішли до господарських приміщень, а ОСОБА_7 залишився біля вказаного будинку, звідки стежив за навколишнім оточенням, чим сприяв вчиненню крадіжки. Далі ОСОБА_6 та ОСОБА_8 з корисливих мотивів шляхом зламу замка проникли до господарського приміщення, звідки таємно викрали майно ОСОБА_12 , чим спричинили останній матеріальну шкоду на загальну суму 2900 грн.
Заслухавши доповідь судді; обвинуваченого ОСОБА_6 та його захисника - адвоката ОСОБА_10 , а також захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_11 , які підтримали апеляційну скаргу з врахуванням поданих до неї доповнень; прокурора, яка не заперечувала проти задоволення апеляційної скарги з врахуванням поданих до неї доповнень; перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи, викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів вважає, що остання підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.
Висновки суду щодо доведеності вини ОСОБА_6 у вчиненні вищевказаного кримінального правопорушення при обставинах, зазначених у вироку, засновані на доказах, досліджених в судовому засіданні, належним чином оцінених судом, і, на думку колегії суддів, є обґрунтованими.
З матеріалів кримінального провадження вбачається, що обвинувачений ОСОБА_6 у судовому засіданні повністю визнав себе винним, дав показання по суті пред'явленого йому обвинувачення, у зв'язку з чим, на підставі ч.3 ст.349 КПК України, суд визнав недоцільним дослідження інших, окрім показань обвинуваченого, доказів відносно фактичних обставин справи, оскільки вони учасниками судового провадження не оспорювались. При цьому суд з'ясував, чи правильно розуміють обвинувачений та інші учасники судового провадження зміст цих обставин, чи немає сумнівів у добровільності їх позиції, а також роз'яснив, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Суд дав правильну оцінку дослідженим доказам, належним чином мотивував у вироку свої висновки та вірно кваліфікував дії ОСОБА_6 за ч.3 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна, вчинене повторно, за попередньою змовою групою осіб, поєднане з проникненням до іншого приміщення.
Відповідно до ч.2 ст.394 КПК України, судове рішення суду першої інстанції не може бути оскаржене в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 цього Кодексу.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_6 суд призначив у відповідності з положеннями Загальної частини КК України - у межах, встановлених санкцією статті Особливої частини КК України, яка передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення. При цьому суд врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, який є неодноразово судимий, за місцем проживання характеризується посередньою. Обставиною, що пом'якшує покарання, суд визнав щиросерде каяття ОСОБА_6 та вчинення злочину у неповнолітньому віці. Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.
З урахуванням викладеного, а також фактичних обставин справи, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про необхідність призначення ОСОБА_6 покарання у виді позбавлення волі, але на мінімальний строк, та вважає, що саме таке покарання буде необхідним і достатнім для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дотримався вимог ст.65 КК України.
Обґрунтовано суд призначив остаточне покарання ОСОБА_6 із застосуванням положень ч.4 ст.70 КК України, оскільки злочин ним вчинений до ухвалення попереднього вироку суду відносно нього.
Разом з цим, враховуючи те, що за вироком суду у строк відбування ОСОБА_6 покарання, на підставі ч.5 ст.72 КК України, зараховано період попереднього його ув'язнення з 17 жовтня 2016 року по 28 листопада 2016 року, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення, та на час апеляційного розгляду обвинувачений тримається у місцях попереднього ув'язнення, колегія суддів вважає, що на підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року), обвинуваченому ОСОБА_6 необхідно зарахувати у строк відбування покарання період його попереднього ув'язнення з 17 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року включно (до дня набрання чинності Закону України №2046-VIІІ від 18 травня 2017 року), з розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407 КПК України, колегія суддів
апеляційну скаргу обвинуваченого ОСОБА_6 задовольнити частково.
Вирок Приазовського районного суду Запорізької області від 10 березня 2017 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.3 ст.185 КК України, залишити без змін.
На підставі ч.5 ст.72 КК України (в редакції Закону №838-VIII від 26 листопада 2015 року) зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 період його попереднього ув'язнення у даному кримінальному провадженні з 17 жовтня 2016 року по 20 червня 2017 року включно (до дня набрання чинності Закону України №2046-VIІІ від 18 травня 2017 року), із розрахунку один день попереднього ув'язнення за два дні позбавлення волі.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її оголошення, а засудженим, який тримається під вартою, - в той самий строк, але з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4