1[1]
29 серпня 2017 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3
при секретарі - ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Києва апеляційну скаргу прокурора у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі ЄРДР) за № 42016000000000336 від 29 січня 2016 року на ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року про повернення обвинувального акта за обвинуваченням,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27, ч.4ст.189,ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358КК Українита
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки м. Києва, проживаючої та зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 ,
обвинуваченої у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст.27, ч.4 ст. 189,ч.3 ст. 358 КК України,
з участю сторін кримінального провадження:
прокурорів - ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ,
Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 12 липня 2017 року обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016000000000336 від 29 січня 2016 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст.189, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 358 КК України повернуто прокурору відділу процесуального керівництва у кримінальних провадженнях стосовно працівників прокуратури Генеральної інспекції внутрішніх розслідувань та безпеки Генеральної прокуратури України ОСОБА_7 .
Вказане рішення обгрунтовано тим, що обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України у зв'язку з істотними суперечностями, допущеними в обвинувальному акті в аспекті визначення меж судового розгляду, а також відсутністю у формулюванні обвинувачення усіх елементів складу кримінального правопорушення.
Зокрема, суд зазначив, що наведене формулювання обвинувачення не містить всіх складових об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.27,ч.4 ст. 189,ч.3ст.27, ч.3 ст. 358КК України, обвинувачення містить суперечності щодо ролі ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, його мети та мотиву, не конкретизовано в чому полягали погрози, що є визначальним для встановлення часу закінчення злочину пов'язаного з пред'явленням вимоги передати майно чи права на майно.
Наведене формулювання обвинувачення щодо ОСОБА_6 не містить всіх складових об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, є суперечливим, у якому не конкретизовано дії ОСОБА_9 , а саме не зрозуміло чи брала безпосередню участь обвинувачена у вимаганні майна та права на майно потерпілого, не конкретизована роль ОСОБА_6 у вчиненні злочинів, не вказано у чому саме виразилося її пособництво чи у формі порад, вказівок, надання засобів, знарядь та інше.
Крім того, обвинувачення щодо ОСОБА_5 за ч.5 ст.27,ч.4 ст.189 КК України, ОСОБА_6 за ч.5ст.27, ч.4 ст.189 КК України по факту вимагання грошових коштів у ОСОБА_10 у період з лютого 2011 року по квітень 2013 року та з червня 2013 року по жовтень 2013 року не містить обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, а саме події кримінального правопорушення, зокрема обвинувачення не містить даних про місце вчинення кожного, встановленого досудовим слідством, факту вимагання грошових коштів, спосіб його вчинення, форму вини кожного винного. Натомість, обвинувачення в цій частині, містить недопустимі припущення, що кожний із цих злочинів міг бути вчинений або за місцем роботи ОСОБА_5 або за місцем його проживання, не конкретизовано по кожному факту вимагання, чи воно вчинено спільно ОСОБА_11 та ОСОБА_6 , чи ні.
На думку суду, висунуте прокурором обвинувачення не конкретизовано, оскільки не визначає конкретний предмет злочину, який за організації та виконання обвинуваченими було підроблено, відсутні адрес(місце),час вчинення підробки, збуту офіційного документа або вказівка про неможливість встановлення цього місця, або часу.
Крім того, обвинувальний акт щодо ОСОБА_6 містить суперечності щодо правової кваліфікації її дій. Так у вступній частині обвинувального акту зазначено, що ОСОБА_6 повідомлено про кінцеву підозру за ч.3 ст.27, ч.4ст.189,ч.3 ст.27, ч.3 ст. 358КК України. Після викладу даних про особу обвинуваченої, зазначено, що ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27, ч.4 ст.189,ч.3 ст.27, ч.3 ст. 358КК України, а правова кваліфікація дійОСОБА_6 у обвинувальному актізазначена ст. ст.27 ч.5, 189ч.4, 358 ч.3 КК України, тобто відсутнє посилання на ч.3 ст.27 щодо ч.3 ст.358 КК України.
Прокурор, не погоджуючись з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду скасувати та призначити новий розгляд за даним обвинувальним актом зі стадії підготовчого судового засідання. Свої вимоги обгрунтовує тим, що ухвала суду є незаконною та необґрунтованою і підлягає скасуванню у зв'язку з невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження, істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та неправильному застосуванню закону України про кримінальну відповідальність.
Вважає, що суд, ухвалюючи оскаржуване рішення, порушив вимоги ч.5 ст.28 КПК України та ч.І ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захистправ людини і основоположних свобод 1950 року», що істотно вплинуло на дотримання розумних строків для прийняття судом процесуальних рішень по суті кримінального провадження, оскільки обвинувальний акт направлено для розгляду до суду ще у жовтні 2016 року.
При цьому, на думку прокурора, при винесенні рішення суд вдався до оцінки фактичних обставин, тлумачення закону про кримінальну відповідальність та аналізу недосліджених доказів провадження, що є також порушенням діючого кримінального процесуального закону.
Зазначає, що в акті викладено у повному обсязі всі фактичні обставини кримінальних правопорушень, які слідчий та прокурор вважають встановленими, у хронологічному порядку вказані дані про час, місце, спосіб, наслідки та інші обставини кожного з кримінальних правопорушень.
Не заперечує допущеної описки у виді зазначення статей обвинувачення ОСОБА_6 , однак вважає, що формулювання обвинувачення відповідає встановленим обставинам та остаточна правова кваліфікація її дій викладена вірно, а тому ця обставина не може бути оцінена судом як суперечність правової кваліфікації її дій, що не відповідає дійсності.
На думку прокурора не допущено порушень основних принципів кримінального процесуального закону під час досудового розслідування та складання обвинувального акту у цьому провадженні, а зазначена орфографічна помилка не є протиріччям, яке може вказувати на неконкретність обвинувачення і бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору.
Обвинувачені ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , захисник ОСОБА_12 потерпілий ОСОБА_10 та представник потерпілого ОСОБА_13 в судове засідання не з'явилися, хоча про дату, час та місце розгляду кримінального провадження повідомлені у встановленому законом порядку.
Заслухавши доповідь судді, доводи прокурорів, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили скасувати ухвалу суду першої інстанції, перевіривши матеріали кримінального провадження, колегія суддів уважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає до задоволення з таких підстав.
Згідно з п.3 ч.3 ст.314 КПК України у підготовчому судовому засіданні, суд має право повернути обвинувальний акт прокурору, якщо він не відповідає вимогам цього Кодексу.
В ст.ст. 109, 291 КПК України викладено вичерпні вимоги до змісту обвинувального акта та його додатків. Повернення обвинувального акта прокурору зі стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції, допускається лише у разі порушення прокурором чи слідчим цих вимог.
Зі змісту обвинувального акту у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 убачається, що він містить усі відомості, передбачені ст. 291 КПК України, а саме у ньому викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на статті (частини статті) Закону України про кримінальну відповідальність.
Посилання суду на формулювання неконкретного обвинувачення внаслідок відсутності відомостей щодо ролі ОСОБА_5 у вчиненні злочинів, його мети та мотиву, неконкретизованостів чому полягали погрози, а тако відсутності у формулюванні обвинувачення ОСОБА_6 всіх складових об'єктивної та суб'єктивної сторони кримінального правопорушення передбаченого ч.5 ст.27, ч.4 ст.189 КК України, не може бути підставою для повернення обвинувального акту прокурору, оскільки ці питання підлягають вирішенню судом під час розгляду по суті, а не в підготовчому судовому засіданні.
Замість перевірки дотримання слідчим та прокурором вимог ст. 291 КПК України при складанні, затвердженні та підписанні обвинувального акту та додатків до нього, суд першої інстанції вдався до оцінки фактичних обставин кримінальних правопорушень, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_14 та ОСОБА_6 та до вирішення тих питань, які не є предметом розгляду в підготовчому судовому засіданні, і не можуть бути підставами для повернення обвинувального акта прокурору.
Відтак, колегія суддів уважає, що рішення суду про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_5 та ОСОБА_6 прокурору, з наведених в ухвалі суду підстав не узгоджуються із вимогами кримінального процесуального закону, і є передчасним, з огляду на перелік питань, які вирішує суд на стадії підготовчого судового засідання.
Крім того, згідно ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, тому колегія суддів погоджується з доводами прокурора стосовного того, що дотримання вимог закону в ході підготовчого засідання є гарантією права на справедливий суд, оскільки забезпечує можливість встановити обґрунтованість висунутого проти особи обвинувачення у розумні строки.
Під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, колегією суддів не встановлено порушень, допущених при складанні обвинувального акту щодо ОСОБА_5 та ОСОБА_6 та реєстру матеріалів досудового розслідування, які б перешкоджали призначенню кримінального провадження до розгляду, в зв'язку з чим доводи апеляційної скарги прокурора про безпідставність повернення обвинувального акта є обґрунтованими.
Враховуючи викладене, колегія суддів уважає, що ухвала суду першої інстанції про повернення обвинувального акта у кримінальному провадженні 42016000000000336 від 29 січня 2016 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 27, ч.3 ст. 358 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст. 189, ч.3 ст. 358 КК України прокурору, постановлена з порушенням вимог кримінального процесуального закону, а тому вона підлягає скасуванню з призначенням нового розгляду в суді першої інстанції зі стадії підготовчого провадження.
Керуючись ст. ст. 376, 404, 405, 407, 408, 418, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора в кримінальному провадженні задовольнити.
Ухвалу Деснянського районного суду м. Києва від 12 липня 2017 року про повернення прокурору обвинувального акту з додатками у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42016000000000336 від 29 січня 2016 року відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених с ч.3 ст.27, ч.4 ст.189, ч.3 ст.27, ч.3 ст. 358 КК України та ОСОБА_6 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 27, ч.4 ст.189, ч.3 ст. 358 КК України скасувати.
Постановити нову ухвалу, якою призначити новий розгляд даного кримінального провадження у суді першої інстанції.
Ухвала в касаційному порядку оскарженню не підлягає.
___________ ________ ____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа - №11-КП/796/1627/2017 Категорія - ч.4 ст. 189 КК України
Головуючий у першій інстанції - ОСОБА_15
Доповідач ОСОБА_1