Справа № 357/9387/17
1-кп/357/1155/17
04.09.2017 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі головуючий суддя ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , представника відділу з питань пробації ОСОБА_6 розглянувши у підготовчому судовому засіданні угоду про визнання винуватості від 4 вересня 2017 р., укладену між в.о. військового прокурора Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Київ, громадянина України, освіта середня спеціальна, не одруженого, не судимого, проходить службу за контрактом у військовій частині НОМЕР_1 на посаді гранатометника, проживаючого АДРЕСА_1 , обвинуваченого у вчинені злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України
В підготовче судове засідання надійшла угода про визнання винуватості, укладена 4 вересня 2017 р. між в.о. військового прокурора Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 і обвинуваченим ОСОБА_4 згідно якої, відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України «Про мобілізаційну підготовку і мобілізацію», Указів Президента України «Про часткову мобілізацію»:
- від 17.03.2014 року №303/2014, затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-VII;
- від 06.05.2014 року № 454/2014, затвердженого Законом України від 06.05.2014 року № 1240-VII;
- від 21.07.2014 року № 607/2014, затвердженого Законом України від 22.07.2014 року № 1595-VII;
- від 14.01.2015 року № 15/2015, затвердженого Законом України від 15.01.2015 року № 113-VIII,
з 18.03.2014 в Україні діє особливий період, що охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
12.12.2014 молодший сержант ОСОБА_4 прийнятий на військову службу за контрактом військовою частиною польова пошта НОМЕР_2 .
В подальшому, молодшого сержанта ОСОБА_4 направлено для проходження військової служби до військової частини польова пошта НОМЕР_3 , яка дислокується за адресою АДРЕСА_2 , де наказом командира цієї ж військової частини № НОМЕР_4 від 08.05.2015 останнього призначено на посаду стрільця-помічника гранатометника 1 механізованої роти 1 механізованого батальйону та поставлено на всі види забезпечення.
Наказом №188 від 31.08.2015 молодший сержант ОСОБА_4 вважається таким, що з 31.08.2015 виведений у розпорядження командира військової частини польова пошта НОМЕР_3 у зв'язку з самовільним залишенням вказаної військової частини.
Під час проходження військової служби молодший сержант ОСОБА_4 , як військовослужбовець Збройних Сил України, повинен керуватися вимогами ч.ч. 1, 3, 9 ст. 1, ч.ч. 1, 2, 3, 4, 6, 13 ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 4, 9, 11, 16, Статуту внутрішньої служби ЗС України та ст. 1, 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, які зобов'язують його свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути дисциплінованим та не допускати негідних вчинків, виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг завдань, доручених йому за посадою.
Разом з тим, являючись військовослужбовцем Збройних Сил України і достовірно знаючи вимоги керівних документів, що регламентували його діяльність, молодший сержант ОСОБА_4 31.08.2015, діючи в порушення вищевказаних вимог Закону, бажаючи тимчасово ухилитись від несення обов'язків військової служби, без наказу або дозволу відповідних командирів і начальників, умисно, самовільно залишив військову частину польова пошта НОМЕР_3 в АДРЕСА_2 та в період з 31.08.2015 по 29.06.2017 включно, ухилявся від обов'язків військової служби, проводив час на власний розсуд, не пов'язуючи його з виконанням службових обов'язків.
30.06.2017 працівниками ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено місце перебування молодшого сержанта ОСОБА_4 за адресою
АДРЕСА_1 та цього ж дня останнього доставлено до військової прокуратури Білоцерківського гарнізону.
Органом досудового розслідування ОСОБА_4 обвинувачується у самовільному залишенні військової частини, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, особою, зазначеною в ч. 2 ст. 407 КК України, військовослужбовцем (крім строкової служби), вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 407 КК України.
Сторонами узгоджено покарання ОСОБА_4 увиді позбавлення волі строком на три роки та на підставі ст. 75 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням протягом іспитового строку тривалістю один рік та керуючись ч. 1,2 ст. 76 КК України покласти обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Суд погоджується із кваліфікацією дій ОСОБА_4 за ст. 407 ч.4 КК України - самовільне залишення військової частини, вчиненому в умовах особливого періоду, крім воєнного стану, особою, зазначеною в ч. 2 ст. 407 КК України, військовослужбовцем (крім строкової служби).
ОСОБА_4 беззаперечно визнав свою винуватість у вчинені злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України.
Суд зазначає, що відповідно до вимог ст.12 КК України, злочин, передбачений ст. 407 ч.4 КК України віднесений до умисного тяжкого злочину.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 судом визнаються: щире каяття, є учасником АТО.
Обставин, які обтяжують його покарання не встановлено.
Вищевказана угода між прокурором і ОСОБА_4 не суперечить вимогам КПК України.
Умови угоди відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб.
Судом в підготовчому судовому засіданні встановлено, що сторони уклали угоду добровільно.
Узгоджене між прокурором і ОСОБА_4 покарання відповідає вимогам закону, а саме: ст.ст. 50,75,76 КК України та зазначеному у санкції ч.4 ст.407 КК України.
ОСОБА_4 не судимий.
Цивільний позов, речові докази, витрати на залучення експерта, відсутні.
В ході досудового розслідування відносно ОСОБА_4 запобіжний захід не застосовувався. Під вартою він не утримувався.
Відповідно до ст. 76 ч.3 КК України нагляд за особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням щодо засуджених військовослужбовців здійснюється командирами військових частин.
Відповідно до ст.ст. 368,370,371 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити такі питання:… Судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до статті 94 цього Кодексу. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення. Суд ухвалює вирок іменем України безпосередньо після закінчення судового розгляду. Вирок ухвалюється в нарадчій кімнаті складом суду, який здійснював судовий розгляд.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 314,367-371,373,374,474,475 КПК України, суд,
Затвердити угоду про визнання винуватості від 4 вересня 2017 р., укладену між в.о. військового прокурора Білоцерківського гарнізону ОСОБА_3 та обвинуваченим ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42017110360000056 від 10.07.2017 р.
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ст. 407 ч.4 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.
Відповідно до ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до ст. 76 ч.1,2 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Відповідно до ст. 76 ч.3 КК України нагляд за ОСОБА_4 , який у теперішній час є військовослужбовцем здійснюється командиром військової частини, у якій він проходить військову службу за контрактом.
Вирок відповідно до ст. 532 КПК України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Київської області протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подачі апеляції через Білоцерківським міськрайонний суд Київської області, з особливостями, передбаченими ст.ст.474,473,394,424 КПК України.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку. Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому і прокурору.
Суддя: ОСОБА_1