Апеляційний суд Житомирської області
м. Житомир, вул. Святослава Ріхтера, 24, 10008, (0412) 47-26-44
Ухвала
Іменем України
№11-835
14 грудня 2010 року. м. Житомир.
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді Ткача С.О. суддів: Мельничук Н.М., Слісарчука Я.А. з участю:
прокурора Сидоренка О.П. потерпілої ОСОБА_1 розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальну справу за апеляцію засудженого ОСОБА_2 на вирок Коростишівського районного суду від 18 жовтня 2010 року щодо
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, українця, не працюючого, раніше не судимого, проживаючого в ІНФОРМАЦІЯ_3, засудженого за ст. 115 ч. 1 КК України на 12 років позбавлення волі.
Суд визнав ОСОБА_2 винним і засудив за те, що він 20 липня 2010 року близько 21-ї години, в стані алкогольного сп'яніння, підчас сварки з співмешканкою ОСОБА_3, в будинку № 58 по вулиці Митькіна в селі Садове Коростишівського району, вчинив її умисне вбивство шляхом нанесення тілесних ушкоджень у вигляді: переломів ребер справа з 7 по 10, зліва 6, 8, 9, 11 по передній під паховій лінії, перелому обох кісток правої гомілки, розриву плеври, що відносяться до тяжких тілесних ушкоджень небезпечних для життя в момент заподіяння і знаходиться в причинному зв'язку зі смертю.
В апеляції засуджений ОСОБА_2 просить вирок суду скасувати, справу направити на новий судовий розгляд в інший суд. Мотивує тим, що під час побиття співмешканки, у нього умислу на вбивство не було. Суд першої інстанції розглянув справу без участі захисника.
Заслухавши доповідача, міркування прокурора і потерпілої про законність вироку суду, перевіривши матеріали кримінальної справи, обговоривши доводи учасників судового розгляду, колегія суддів вважає, що апеляція засудженого задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Висновок суду щодо доведеності винності ОСОБА_2 в, умисному заподіянні смерті іншій людині є обґрунтований, правильний, відповідає фактичним обставинам справи, стверджується зібраними у справі та перевіреними в судовому засіданні доказами, які належно оцінені судом.
В судовому засіданні ОСОБА_2 вину не визнав, від дачі показань відмовився. Таку поведінку підсудного, суд розцінив як намір уникнути покарання, оскільки його доводи спростовані дослідженими доказами.
Суд прийняв до уваги показання засудженого ОСОБА_2 дані досудовому слідству. Він пояснював слідчому, що дійсно ввечері 20 липня 2010 року, під час спільного вживання спиртних напоїв між ним та потерпілою виникла сварка і бійка. Не заперечував, що в будинку коцюбою наносив їй удари по ногах. Далі в приміщенні літньої кухні бив палицею по ногах і тулубу до тих пір, поки палиця не зламалась. Продовжив через деяких час бити ногами по тулубу і декілька раз вдарив кухонним ножем по ногах. Після чого він заснув і прокинувшись близько 5-ї години 21 липня 2010 року встановив, що ОСОБА_3 померла (а. с. 233-235).
При відтворенні обстановки та обставин події з участю ОСОБА_2 23 липня 2010 року він також показав і пояснив, як наносив удари по тілу ОСОБА_3 руками, ногами, дерев'яною палицею, металевою коцюбою і ножем.
Його покази про обставини умисного спричинення тілесних ушкоджень потерпілій узгоджуються з іншими доказами у справі.
Суд послався на показання потерпілої ОСОБА_1 яка показала, що ОСОБА_2 жив з її дочкою ОСОБА_3 в їхньому будинку. Він з ОСОБА_3 часто вживали спиртні напої і тоді ОСОБА_2 в стані алкогольного сп'яніння бив співмешканку. 21 липня 2010 року перебувала у гостях у сина в селі Милятин Славутського району Хмельницької області. До неї зателефонувала Наталія, дочка загиблої і повідомила про смерть матері. Пізніше їй стало відомо, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок отриманих тілесних ушкоджень.
Свідки ОСОБА_5, ОСОБА_5 JI.M., ОСОБА_6, ОСОБА_7 в суді підтвердили показання потерпілої про те, що ОСОБА_2 разом з ОСОБА_3 зловживали спиртними напоями, сварилися і засуджений тоді постійно бив її.
У вироку суд також послався на протокол огляду місця події від 21 липня 2010 року, в якому зафіксований факт виявлення та вилучення 3 ножів, двої дерев'яних палиць, молотка, частини ДСП з плямами бурого кольору.
Згідно з висновком судово-цитологічної експертизи, плями бурого кольоруо є кров'ю, яка походить від потерпілої ОСОБА_3.
Після припинення побиття потерпілої, ОСОБА_2ф. не вжив заходів до надання ОСОБА_3 допомоги, а залишив її безпомічну і сам ліг спати.
За таких обставин тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілої, для кваліфікації злочину як умисного вбивства, значення не має.
ОСОБА_2 наносячи удари руками, ногами, ножем і предметами в життєво важливий орган потерпілої усвідомлював суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачав їх наслідки - смерть потерпілої та бажав настання таких наслідків.
Наведеними обставинами спростовуються доводи ОСОБА_2 про відсутність умислу на вбивство та стверджується висновок суду першої інстанції щодо правильності встановлених обставин події та вірної кваліфікації його дії за ст. 115 ч. 1 КК України.
Відсутність на палиці вилученій з місця події крові потерпілої і засудженого, не має відношення до доведеності винності та правильності кваліфікації дій ОСОБА_2.
Є також безпідставним твердження ОСОБА_2 про порушення його права на захист, так як він у судовому засіданні відмовився від захисника, що стверджується його заявою ( а. с. 279 ).
Перевіркою справи колегія суддів не встановила порушень, які можуть бути підставою для скасування вироку суду.
Керуючись ст. ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів -
Ухвалила:
апеляцію засудженого ОСОБА_2 залишити без задоволення, а вирок Коростишівського районного суду від 18 жовтня 2010 року щодо нього - без зміни.
Судді: