01 вересня 2017 року Справа № 904/1933/13-г
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого -Білошкап О.В.,
суддів -Погребняка В.Я.,
Удовиченка О.С.
розглянувши касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №904/1933/13-г за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Гарт" до Комунального виробничого житлового ремонтно-експлуатаційного підприємства Жовтневого району, м. Дніпро про визнання банкрутом,-
Подана Товариством з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду Вищим господарським судом України, оскільки не відповідає вимогам розділу ХІІ1 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) з наступних підстав.
Як вбачається зі змісту касаційної скарги, предметом касаційного оскарження є ухвала Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 07.11.2016, якою відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" у прийнятті апеляційної скарги на ухвалу господарського суду Дніпропетровської області від 16.07.2013, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" повернуто скаржнику.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
Порядок та розмір справляння судового збору встановлений Законом України "Про судовий збір" (у редакції Закону України від 22.05.2015 № 484-VIII, що набрав чинності 01.09.2015, далі - Закон).
Частиною 1 статті 4 Закону встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2017 рік" установлено прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2017 року - 1600 гривень.
Відповідно до п. п. 7 п. 2 ст. 4 Закону ставка судового збору за подання апеляційної та касаційної скарги на ухвалу суду, на момент звернення з касаційною скаргою, становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи, що касаційну скаргу подано 18.05.2017 (про що свідчить відбиток штампу вхідної кореспонденції Дніпропетровського апеляційного господарського суду на першому аркуші касаційної скарги), розмір судового збору за подання касаційної скарги становить 1 600, 00 грн.
Проте у додатках до касаційної скарги міститься квитанція від 18.05.2017 № ПН608377 про сплату судового збору за подання касаційної скарги в сумі 160,00 грн., тобто у меншому розмірі, ніж визначено чинним законодавством на момент звернення з касаційною скаргою.
Отже, заявником порушено встановлений порядок сплати судового збору. За таких обставин касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду і підлягає поверненню на підставі п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч. 3 ст.1113 Господарського процесуального кодексу України після усунення обставин, зазначених у пунктах 1,2,3,4 і 6 частини першої цієї статті, сторона у справі має право повторно подати касаційну скаргу.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 86, 111, п. 4 ч. 1 ст. 1113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Сюльбан" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 05.04.2017 у справі №904/1933/13-г повернути заявнику.
Головуючий: Білошкап О.В.
Судді:Погребняк В.Я.
Удовиченко О.С.