8.3
Іменем України
28 серпня 2017 рокуСєвєродонецькСправа № 812/1035/17
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Свергун І.О.,
за участі секретаря - Карча В.М.,
представників позивача - Холодова Л.Ю., Молотка В.В., Немірського Ю.Г.,
представника відповідача - Кочеткової А.Т.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2017 №№ 0005021203, 0005051203, 0005071203,
25.07.2017 до суду надійшов адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» (далі - СТОВ Агрофірма «Калмичанка», позивач) до Головного управління ДФС у Луганській області (далі - ГУ ДФС у Луганській області, відповідач), в якому позивач посилається на таке.
Фахівцями ГУ ДФС у Луганській області та Старобільської ОДПІ у межах наказу ГУ ДФС у Луганській області від 02.03.2017 № 108 проведено камеральну перевірку податкової звітності плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, за результатами якої складено акт від 25.05.2017 № 28/12-32-12-03/30204757 (далі - акт перевірки).
На підставі акта перевірки відповідач виніс податкові повідомлення-рішення: від 06.07.2017 № 0005021203 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 225823,86 грн, в тому числі за основним платежем - 180659,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 41164,00 грн; від 06.07.2017 № 0005051203 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 10529,77 грн, в тому числі за основним платежем - 8423,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2105,95 грн; від 06.07.2017 № 0005071203 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 7085,45 грн, в тому числі за основним платежем - 5668,36 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1417,09 грн.
Позивач не погоджується зі вказаними податковими повідомленнями-рішеннями та вважає їх такими, що належать до скасування. Зазначає, що відповідно до статті 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, звільнено від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Позивач користується земельними ділянками на підставі договорів оренди, укладених між СТОВ Агрофірма «Калмичанка» та Саробільською районною державною адміністрацією Луганської області.
Оскільки Калмиківська, Новоборівська та Світлівська сільські ради Старобільського району Луганської області, на території яких розташовано земельні ділянки, відповідно до розпорядження КМУ від 02.12.2015 № 1275-р знаходяться в зоні проведення АТО, то позивач користується правом на звільнення від сплати за користування вказаними земельними ділянками. Достатньою підставою для звільнення від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, на думку позивача, є встановлення факту здійснення суб'єктами господарювання діяльності на території проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного позивач просить скасувати податкові повідомлення-рішення: від 06.07.2017 № 0005021203 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 225823,86 грн, в тому числі за основним платежем - 180659,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 41164,00 грн; від 06.07.2017 № 0005051203 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 10529,77 грн, в тому числі за основним платежем - 8423,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2105,95 грн; від 06.07.2017 № 0005071203 про визначення суми податкового зобов'язання з орендної плати юридичних осіб у розмірі 7085,45 грн, в тому числі за основним платежем - 5668,36 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1417,09 грн.
У судовому засіданні представники позивача підтримали позовні вимоги в повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеному в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечував з таких підстав.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» єдиним належним та достатнім документом, який підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України. Позивач такий сертифікат не надавав.
Згідно зі статтею 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки, яким згідно з п. 288.4 ст. 288 ПК України передбачено розмір та умови внесення орендної плати. П. 288.5 зазначено, що розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу не може бути меншою розміру земельного податку, встановленого для відповідної категорії земельних ділянок на відповідній території (3 відсотки нормативної грошової оцінки).
Між Старобільською районною державною адміністрацією Луганської області (орендодавець) та СТОВ Агрофірма «Калмичанка» (орендар) укладені договори оренди на земельні ділянки, розташовані за межами Калмиківської сільської ради: від 29.02.2009 № 251810/040925100003 на земельну ділянку площею 54,3484 га, від 29.02.2009 № 251810/040925100001 на земельну ділянку площею 72,1309 га, від 29.02.2009 № 251810/040925100002 на земельну ділянку площею 6,8246 га, від 29.02.2009 № 251810/040925100005 на земельну ділянку площею 12,6885 га, від 26.02.2009 № 251810/040925100004 на земельну ділянку площею 35,4072 га.
До зазначених договорів був складений розрахунок розміру орендної плати на 2016 рік, в якому прийнято для розрахунку орендної плати ставка 1,5% від нормативної грошової оцінки, що є порушенням п. 288.5.1 ст. 288 ПК України.
Також до договорів від 03.04.2015 на невитребувані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 6,82 га, 6,6280 га, 3,2655 га та № 1 від 06.07.2005 на земельну ділянку площею 198,6689 га було складено розрахунки розміру орендної плати на 2016 рік, в якому прийнято для розрахунку рентної плати ставка 3% від нормативної грошової оцінки, в порушення яких та п. 288.4 ст. 288 ПК України орендарем було складено уточнюючий розрахунок від 26.04.2017 з нульовим нарахуванням за період з січня 2016 року по 07.06.2016.
Відповідач звертає увагу, що земельні ділянки у позивача розташовані на території Старобільського району Луганської області, де не відбувалась антитерористична операція та були відсутні бойові дії. Крім того, укладення договорів на оренду земельних ділянок у період з 14.04.2014 по 07.06.2016 свідчить про здійснення активної господарської діяльності та отримання прибутку.
З огляду на це вважає податкові повідомлення-рішення законними та обґрунтованими. Просить у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.
СТОВ Агрофірма «Калмичанка» зареєстроване як юридична особа 27.11.1998 (арк. спр. 38).
Між Старобільською районною державною адміністрацією (орендодавець) та СТОВ Агрофірма «Калмичанка» (орендар) були укладені такі договори оренди:
договір оренди від 26.02.2009 № 251810/040925100003 на земельну ділянку (рілля) площею 54,3483 га, договір оренди від 26.02.2009 № 251810/040925100005 на земельну ділянку (рілля) площею 12,6885 га, договір оренди від 26.02.2009 № 251810/040925100001 на земельну ділянку (рілля) площею 72,1309 га, договір оренди від 26.02.2009 № 251810/040925100004 на земельну ділянку (рілля) площею 35,4072 га, договір оренди від 26.02.2009 № 251810/040925100002 на земельну ділянку сільськогосподарського призначення(пасовища) площею 6,8246 га, договір оренди від 06.07.2005 № 1 на невитребувану земельну ділянку (рілля) площею 198,6689 га, розташовані за межами Калмиківської сільської ради. Розмір орендної плати за зазначені земельні ділянки всього складає за 2016 рік - 168557,49 грн;
договір оренди землі від 03.04.2015 на невитребувані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 6,82 га, 6,3582 га, 6,6280 га, 3,2655 га, розташовані за межами Новоборовської сільської ради. Розмір орендної плати за зазначені земельні ділянки у 2016 році складає 19193,48 грн;
договори оренди землі від 22.07.2015 на невитребувані земельні ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) площею 7,6011 га, 7,7644 га, розташовані за межами Світлівської сільської ради. Розмір орендної плати за зазначені земельні ділянки у 2016 році складає 12915,26 грн;
договори оренди землі від 13.05.2015 на землі громадської забудови для обслуговування адміністративної будівлі площею 0,1522 га, на землі громадської забудови для обслуговування нежитлового приміщення площею 0,0426 га та договір оренди від 01.12.2015 на землі громадської забудови для обслуговування складу паливно-мастильних матеріалів загальною площею 0,634 га, розташовані в межах Калмиківської сільської ради. Розмір орендної плати за зазначені земельні ділянки в 2016 році складає 19040,46 грн (арк. спр. 39-106).
Позивач подавав до контролюючого органу звітні податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, в яких самостійно визначав суми зобов'язань, що належать до сплати (арк. спр. 200-207). Зазначені суми самостійно визначених платежів з орендної плати за землю щомісячно відображались податковим органом в інтегрованій картці СТОВ Агрофірма «Калмичанка» за видом платежу «орендна плата з юридичних осіб» (арк. спр. 169-199).
У подальшому, 26.04.2017 позивач подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельного податку та/або орендної плати за земельні ділянки державної або комунальної власності) за 2016 рік, якими з урахуванням звільнення від її сплати в силу ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» зменшено податкові зобов'язання за період з січня по червень 2016 року: в сумі 82334,64 грн (арк. спр. 208-210), у сумі 8423,82 грн (арк. спр. 211-212), у сумі 5668,36 грн (арк. спр. 213-214).
У зв'язку з отриманням вищевказаних уточнюючих податкових декларацій відповідач провів камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності по орендній платі за земельні ділянки державної або комунальної власності СТОВ Агрофірма «Калмичанка» за 2016 рік, за результатами якої 25.05.2017 склав акт № 288/12-32-12-03/30204757 (арк. спр. 15-25).
Перевіркою встановлено заниження СТОВ Агрофірма «Калмичанка» суми податкових зобов'язань з орендної плати за земельні ділянки державної/комунальної власності за невитребувані земельні ділянки в розмірі 194752,04 грн за 2016 рік, чим порушено п. 286.2 ст. 286, п. 288.7 ст. 288 ПК України.
На підставі вказаного акта перевірки відповідач виніс податкові повідомлення-рішення: від 06.07.2017 № 0005071203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на 7085,45 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 5668,36 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1417,09 грн (арк. спр. 9), від 06.07.2017 № 0005021203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на 225823,86 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 180659,86 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 45164,00 грн (арк. спр. 11), від 06.07.2017 № 0005051203, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на 10525,77 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 8423,82 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2105,95 грн (арк. спр. 13).
При вирішенні спору по суті суд виходить з такого.
Відповідно до статті 67 Конституції України, кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 Податкового кодексу України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Пунктом 57.1 статті 57 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (пп. 14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України ).
У п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Відповідно до положень статті 288 Податкового кодексу України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду.
Згідно з пунктом 287.3 статті 287 Податкового кодексу України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
Разом з цим, відповідно до п. 50.1 статті 50 ПК України у разі якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.
Як установлено судом, позивач подав уточнюючі податкові декларації з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) в установленому законом порядку.
Підставою для зменшення податкових зобов'язань в уточнюючих податкових деклараціях позивачем визначено ст. 6 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02.09.2014 № 1669-VII (далі - Закон № 1669), що підтверджується поясненнями представників позивача та проти чого не заперечував відповідач.
Закон № 1669 визначає тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.
Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення РНБО України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо боротьби з терористичною загрозою і збереження територіальної цілісності України» та розпочато проведення Антитерористичної операції (далі - АТО) на території Донецької і Луганської областей.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» від 02 вересня 2014 року № 1669-VII (далі - Закон № 1669) період проведення антитерористичної операції - це час між датою набрання чинності Указом Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.
Виходячи з наведених приписів, датою початку періоду проведення антитерористичної операції є 14.04.2014.
Згідно з частиною третьою статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» наведеного Закону, закони та інші нормативно-правові акти України діють у частині, що не суперечить цьому Закону.
За результатами аналізу вказаних норм суд дійшов висновку, що Закон № 1669 є спеціальним законом у спірних правовідносинах, а тому його застосування не ставиться у залежність від внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.
Крім того, Закон № 1669 прийнято у часі пізніше ніж Податковий кодекс України.
Статтею 6 Закону № 1669 (в редакції, чинній до 08.06.2016) встановлено, що під час проведення антитерористичної операції звільнено суб'єктів господарювання, які здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності.
Відповідно до п. 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1669 Кабінет Міністрів України у десятиденний строк з дня опублікування цього Закону зобов'язано, зокрема: затвердити перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України «Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13.04.2014 «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України» № 405/2014 від 14.04.2014, у період з 14.04.2014 до її закінчення.
Розпорядженням КМУ від 30 жовтня 2014 року № 1053-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» (Закон № 1669) був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до вказаного Додатку в розділі «Луганська область» пункт «Райони» під номером 17, зокрема, зазначено Старобільський район: с. Калмиківка, с. Кринички, с. Левадне, с. Новодонбаське (Калмиківська сільська рада), с. Новоборове (Новоборівська сільська рада), с. Світле, с. Джемільне, с. Єгорівка (Світлівська сільська рада).
Розпорядженням КМУ від 05 листопада 2014 року № 1079-р «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053» зупинено дію розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 р. № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція».
Розпорядженням КМУ від 2 грудня 2015 року № 1275-р «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, та визнання такими, що втратили чинність, деяких розпоряджень Кабінету Міністрів України» на виконання абзацу третього пункту 5 статті 11 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції» був затверджений перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, згідно з додатком. Відповідно до Додатку в розділі «Луганська область» пункт «Райони» під номером 17, зокрема, зазначено Старобільський район: с. Калмиківка, с. Кринички, с. Левадне, с. Новодонбаське (Калмиківська сільська рада), с. Новоборове (Новоборівська сільська рада), с. Світле, с. Джемільне, с. Єгорівка (Світлівська сільська рада).
Пунктом 3 визнано такими, що втратили чинність розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053 «Про затвердження переліку населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 року № 1079 «Про зупинення дії розпорядження Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2014 року № 1053».
В подальшому Законом № 1365-VIII від 17.05.2016 року внесено зміни до ст. 6 Закону № 1669, яку викладено у наступній редакції: «Звільнити суб'єктів господарювання від плати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в населених пунктах згідно з переліками, передбаченими частиною четвертою статті 4 цього Закону».
В свою чергу, частиною четвертою статті 4 Закону № 1669 визначено, що перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та перелік населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, затверджуються Кабінетом Міністрів України, який забезпечує своєчасну їх актуалізацію.
Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 07.11.2014 № 1085-р затверджено перелік населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження», в якому відсутні населені пункти Старобільського району Луганської області.
Отже, позивач був звільнений від сплати за користування земельними ділянками державної та комунальної власності, розташованими в зоні проведення антитерористичної операції, в період з 14.04.2014 по 07.06.2016.
Починаючи з 08.06.2016 позивач повинен сплачувати плату за користування земельними ділянками державної та комунальної власності в порядку та розмірах, визначених законом.
Щодо посилань відповідача на ту обставину, що позивачем не надано сертифікат Торгово-промислової палати України щодо настання форс-мажорних обставин, суд зазначає таке.
За приписами статті 10 Закону № 1669 протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.
Однак статтею 6 Закону № 1669 не вимагається отримання сертифіката про засвідчення форс-мажорних обставин для звільнення від плати за землю.
Отже, задекларовані в уточнюючих деклараціях позивача нульові показники зобов'язання з орендної плати за землю протягом періоду з 01.01.2016 по 07.06.2016 відповідають вимогам Закону № 1669 і свідчать про реалізацію позивачем зазначеного права.
Відповідно до п. 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.
Посилаючись на вказану норму, відповідач нарахував позивачу штрафні (фінансові) санкції.
Однак, з огляду на те, що за результатами розгляду справи суд дійшов висновку про безпідставність визначення податковим органом позивачу податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки комунальної власності за період з 01.01.2016 по 07.06.2016, підстави для застосування до підприємства відповідача штрафних (фінансових) санкцій, що передбачені статтею 123 Податкового кодексу України, у вказаний період відсутні.
При цьому суд зазначає, що в уточнюючій податковій декларації від 26.04.2017 № 9270892077 позивач неправильно розрахував суму зменшення податкового зобов'язання за червень 2016 року. Так, за даними підприємства у червні 2016 року належить до сплати 789,26 грн. При розрахунку суми податкового зобов'язання суд виходить з того, що місячний розмір орендної плати складає 1076,27 грн. 1076,27 грн / 30 (кількість календарних днів у червні) х 23 дні (з 08.06.2016 по 30.06.2016) = 825,14 грн. Отже, сума податкового зобов'язання до зменшення має складати 251,13 грн (1076,27 грн - 825,14 грн), а не 287,01 грн, як зазначає позивач.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 № 0005071203 належить до скасування в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 7040,61 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 5632,48 грн (1076,27 грн (місячний розмір орендної плати) х 5 місяців (з січня по травень 2016 року) + 251,13 грн (сума податкового зобов'язання до зменшення в червні 2016 року)), за штрафними (фінансовими) санкціями - 1408,13 грн (5632,48 грн (сума грошового зобов'язання, яка належить до скасування) х 25%).
В уточнюючій податковій декларації від 26.04.2017 № 9270890831 позивач також неправильно розрахував суму зменшення податкового зобов'язання за червень 2016 року. Так, за даними підприємства у червні 2016 року належить до сплати 1172,94 грн. При розрахунку суми податкового зобов'язання суд виходить з того, що місячний розмір орендної плати складає 1599,46 грн. Орендна плата у червні 2016 року має складати 1226,25 грн (1599,46 грн / 30 х 23). Отже, сума податкового зобов'язання до зменшення має складати 373,20 грн, а не 426,52 грн, як зазначає позивач.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 № 0005051203 належить до скасування в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 10463,15 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 8370,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2092,65 грн.
В уточнюючій податковій декларації від 26.04.2017 № 9270890940 позивач також неправильно розрахував суму зменшення податкового зобов'язання за червень 2016 року. Так, за даними підприємства у червні 2016 року належить до сплати 11464,32 грн. При розрахунку суми податкового зобов'язання суд виходить з того, що місячний розмір орендної плати складає 29679,62 грн. Орендна плата у червні 2016 року має складати 22754,37 грн (29679,62 грн / 30 х 23). Отже, сума податкового зобов'язання до зменшення має складати 6925,25 грн, а не 18215,3 грн, як зазначає позивач.
Крім того, судом установлено, що у липні 2016 року при визначенні розміру орендної плати позивач виходив зі ставки 1,5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, як визначено договором оренди. Щодо вказаної обставини суд зазначає таке.
Відповідно до п. 288.5 статті 288 Податкового кодексу України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: 288.5.1. не може бути меншою 3 відсотків нормативної грошової оцінки.
Тобто, законодавець визначив нижню граничну межу річної суми платежу з орендної плати за земельні ділянки, незалежно від того, чи співпадає її розмір із визначеним у договорі.
Проаналізувавши наведені норми матеріального права, суд вважає, що річний розмір орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, який підлягає перерахуванню до бюджету, має відповідати вимогам підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 цього Кодексу та є підставою для перегляду встановленого розміру орендної плати.
При цьому виходячи із принципу пріоритетності норм ПК України над нормами інших актів у разі їх суперечності, який закріплений у пункті 5.2 статті 5 ПК України, до моменту внесення до такого договору відповідних змін розмір орендної плати в будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлений підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України, зокрема, у постановах від 02.12.2014 (справа № 21-274а14), від 14.03.2017 (справа № 804/16943/13).
Отже, відповідачем правомірно донараховано позивачу грошове зобов'язання з орендної плати за липень 2016 року в сумі 14046,46 та застосовано штрафні санкції в сумі 3511,62 грн.
Таким чином, податкове повідомлення-рішення від 06.07.2017 № 0005021203 належить до скасування в частині визначення позивачу грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 194154,21 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями -155323,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 38830,86 грн.
Щодо обраного позивачем способу захисту порушеного права суд зазначає таке.
Згідно з п. 1 частини другої статті 162 КАС України у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову по визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання невинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Відповідно до частини другої статті 11 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
Ураховуючи положення статті 162 КАС України, та з метою повного захисту прав позивача суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог, визнавши оскаржені податкові повідомлення-рішення відповідача у частині, що належать до скасування, протиправними.
Відповідно до частини першої статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною третьою цієї статті якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
При зверненні до суду з позовом позивачем сплачено судовий збір у сумі 3651,60 грн (арк. спр. 2).
Оскільки суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у повному обсязі, судові витрати належить відшкодувати на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволеної частини вимог, а саме в сумі 3174,88 грн.
Керуючись ст. ст. 70, 71, 94, 159, 160, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» до Головного управління ДФС у Луганській області про скасування податкових повідомлень-рішень від 06.07.2017 №№ 0005021203, 0005051203, 0005071203 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2017 № 0005071203 в частині збільшення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 7040,61 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 5632,48 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 1408,13 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2017 № 0005021203 в частині збільшення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 194154,21 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями -155323,35 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 38830,86 грн.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДФС у Луганській області від 06.07.2017 № 0005051203 в частині збільшення Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» грошового зобов'язання за платежем «Орендна плата з юридичних осіб» на загальну суму 10463,15 грн, у тому числі: за податковими зобов'язаннями - 8370,50 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями - 2092,65 грн.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДФС у Луганській області (Луганська область, м. Сєвєродонецьк, вул. Енергетиків, 72) на користь Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Калмичанка» (92700, Луганська область, Старобільський район, с. Калмиківка, код ЄДРПОУ 30204757) судові витрати в сумі 3174,88 грн (три тисячі сто сімдесят чотири грн 88 коп.).
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови складено 01 вересня 2017 року.
Суддя І.О. Свергун