Україна
04 листопада 2009 р. справа № 2а-14669/09/0570
час прийняття постанови:
Донецький окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Буряк І. В.
при секретарі Могілевському А.А.
за участю представників сторін:
позивача: Ткаченко Д.В. (дов. від 14.09.2009р. № Н-01/3176)
відповідача: Лукащук Т.М. дов. від 08.01.2009р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
позовну заяву Державного підприємства «Донецька залізниця»
до Жовтневої міжрайонної податкової інспекції у м. Маріуполі
про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення
Державне підприємство «Донецька залізниця» (надалі - позивач, ДП «Донецька залізниця») звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Жовтневої міжрайонної податкової інспекції у м. Маріуполі (надалі - відповідач, Жовтнева МДПІ у м.Маріуполі) про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000842310/0 від 02.04.2009р.
Позов мотивовано винесенням відповідачем податкового повідомлення-рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій за неподання декларацій з податку на прибуток відносно відокремленого підрозділу позивача - Маріупольської дистанції Донецької залізниці з порушенням діючого законодавства, оскільки відповідачем неправомірно застосовано пп.2.2.2 п.2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Крім того, позивач посилається на те, що структурні підрозділи Донецької залізниці не є юридичними особами, а діють від імені та на користь юридичної особи - ДП Донецька залізниця, а тому відсутність статусу платника податків у відокремленого підрозділу унеможливлює застосування відносно нього штрафних санкцій за неподання декларацій.
У судовому засіданні від 01.10.2009р. оголошувалась перерва до 22.10.2009р., від 22.10.2009р. до 04.11.2009р. на підставі ч.2 ст. 150 КАС України.
В судовому засіданні від 04.11.2009р., представник позивача надав уточнення до позову, відповідно до якого позивач просить визнати недійсним податкові повідомлення-рішення №0000842310/0 від 02.04.2009р., № 0000842310/1 від 11.06.2009р., № 0000842310/2 від 29.07.2009р. та віднести судові витрати на відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні від 04.11.2009р. позовні вимоги, з урахуванням уточнення, підтримав надав суду відповідні пояснення та просив позов задовольнити повністю.
Відповідач надав заперечення на позовну заяву за змістом яких проти вимог позивача заперечував, вважаючи, що Маріупольська дистанція Донецької залізниці здійснювала рекламну діяльність, яка не відноситься до господарської діяльності залізничного транспорту, а тому повинна була самостійно подавати декларації з податку на прибуток .
Представник відповідача у судовому засіданні від 04.11.2009р. проти задоволення позовних вимог, з урахуванням уточнення, заперечував та просив у їх задоволенні відмовити в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи адміністративного позову,-
Відповідно до довідки № 101-4552 з ЄДРПОУ Маріупольська дистанція колії Державного підприємства «Донецька залізниця» є відокремленим підрозділом Державного підприємства «Донецька залізниця» без права юридичної особи та перебуває на обліку у Жовтневої МДПІ у м.Маріуполі.
З 16 лютого 2009 року по 16 березня 2009 року відповідач проводив планову виїзну перевірку Маріупольської дистанції колії Донецької залізниці з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2008р., валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006р. по 30.09.2008р. За результатами перевірки був складений акт від 23.03.2009 р. №636/23-2/01075425 (надалі - акт перевірки від 23.03.2009 р. №636/23-2/01075425).
Відповідно до висновків вказаного акту встановлено порушення Маріупольською дистанцією Донецької залізниці пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.1.3, п. 1.5 п. 4.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7594, а саме підприємством не надано декларації за 4 квартал 2006р., 1, 2, 3, 4 квартал 2007р., 1, 2, 3 квартал 2008р.
Правова позиція відповідача обґрунтована тим, що Маріупольська дистанція Донецької залізниці не надавала звітність з податку на прибуток у періоді, що перевірявся за місцем реєстрації, отримуючи при цьому дохід від надання рекламних послуг за період з 01.10.2006р. по 30.09.2008р.
На думку податкового органу прибуток, отриманий від рекламної діяльності, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.1998р. № 173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту» не належить до переліку робіт послуг, що належать до основної діяльності залізничного транспорту.
Таким чином, відповідач, із посиланням на лист ДПА України від 15.05.2006р. №5545/5/156-0315 «Про сплату податку на прибуток структурними підрозділами управління залізниць» вважає, що сплата податку на прибуток, отриманого не від господарської діяльності залізничного транспорту відокремленими структурними підрозділами управлінь залізниці здійснюється цими відокремленими підрозділами.
На підставі зазначеного акту, Жовтневою МДПІ у м. Маріуполя прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 02.04.2009 р. № 0000842310/0, згідно якого до відповідача застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 1360,00 гривень.
Рішенням від 15.05.2009р. №2394/а про результати розгляду заяви про узгодження вимоги від 05.05.2009р. №Ю 26/66 зазначена вимога залишена без змін, а заява про узгодження вимоги - без задоволення.
За наслідками процедури адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення № 0000842310/0 від 02.04.2009р. залишено без змін, а скарга без задоволення, про що зазначено у рішенні Жовтневої МДПІ у м. Маріуполі від 22.05.2009р. № 29671/10/25-012 про результати розгляду первинної скарги та рішенні Державної податкової інспекції у м. Маріуполі від 20.07.2009р. № 14325/10/25-013-4 про результати розгляду повторної скарги.
За результатами розгляду зазначених скарг прийняти податкові повідомлення-рішення №0000842310/1 від 11.06.2009р. та № 0000842310/2 від 29.07.2009р. з аналогічним предметом.
Копії зазначених документів наявні у матеріалах справи.
У відповідності до пп. 1.1 статті 1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» платники податків - це юридичні особи, їх філії, відділення, інші відокремлені підрозділи, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичні особи, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно з законами покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), пеню та штрафні санкції.
Згідно пп. 17.1. статті 17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством.
Відповідно до пп. 17.1.1. зазначеного пункту, платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку.
Преамбулою Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.
У пункті 1.11 зазначеного Закону зазначено, що податкова декларація - це документ, що подається платником податків до контролюючого органу у строки, встановлені законодавством, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податку, збору (обов'язкового платежу).
Підпунктом 4.1.1 п. 4.1. ст 4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» встановлено, що платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.2.2 пункту 4.2, а також пунктом 4.3 цієї ст.4 зазначеного Закону.
Правила ведення податкового обліку при оподаткування прибутку підприємств встановлені пп. 11.1 ст. 11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», відповідно до якої використовуються такі податкові періоди: календарні квартал, півріччя, три квартали, рік.
Податковий період починається з першого календарного дня податкового періоду і закінчується останнім календарним днем податкового періоду, крім виробників сільськогосподарської продукції, визначених статтею 14 цього Закону, для яких річний податковий період починається з 1 липня поточного звітного (бюджетного) року.
Згідно пп. 4.1.4 п. 4.1. ст 4. Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» податкові декларації подаються за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює:
а) календарному місяцю (у тому числі при сплаті місячних авансових внесків), - протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;
б) календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі при сплаті квартальних або піврічних авансових внесків), - протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);
в) календарному року, крім випадків, передбачених підпунктом "г" підпункту 4.1.4 цього пункту, - протягом 60 календарних днів за останнім календарним днем звітного (податкового) року;
г) календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб (прибуткового податку з громадян), - до 1 квітня року, наступного за звітним.
Відповідачем не спростовується той факт, що Державне підприємство «Донецька залізниця» сплачує податок з доходів, отриманих всіма її структурними підрозділами. Тобто - є консолідованим платником податку на прибуток.
Крім того відповідач самостійно встановив, що Маріупольська дистанція колії Державного підприємства «Донецька залізниця» не є платником податку на прибуток, про що зазначено у вступній частині розділу 3 акту перевірки від 23.03.2009 р. №636/23-2/01075425.
Пунктом 1.32. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» встановлено, що господарська діяльність - це будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.
Відповідно до пп. 2.2 ст. 2 зазначеного Закону, платниками податку на прибуток, одержаний від господарської діяльності залізничного транспорту, є управління залізниці.
Згідно пп. 2.2.2. зазначеного пункту, Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платниками податку на прибуток, що одержаний не від господарської діяльності залізничного транспорту, є підприємства залізничного транспорту та їх структурні підрозділи.
Суд вважає необґрунтованим посилання відповідача на Постанову Кабінету Міністрів України від 16.02.1998р. № 173 «Про перелік робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, та Порядок розподілу доходних надходжень від основної діяльності залізничного транспорту», з наступних підстав.
У відповідності до п.п. 1, 2, 3, 4 приміток до переліку робіт (послуг), що належать до основної діяльності залізничного транспорту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16 лютого 1998 р. № 173, зокрема встановлено такі види господарської діяльності
1. Основна діяльність залізничного транспорту - є складовою частиною загальної господарської діяльності і означає діяльність усіх взаємопов'язаних підприємств та структурних підрозділів галузі, спрямовану на виконання єдиного перевізного процесу.
2. Основна діяльність залізниць - діяльність усіх взаємопов'язаних відокремлених підрозділів, що входять до складу залізниць, спрямована на виконання і обслуговування єдиного перевізного процесу, тобто експлуатаційна (перевізна) та підсобно-допоміжна діяльність, пов'язана з обслуговуванням експлуатаційної діяльності.
3. Експлуатаційна діяльність - діяльність відокремлених підрозділів, безпосередньо пов'язана з перевезенням пасажирів, вантажів, вантажобагажу, пошти тощо.
4. Підсобно-допоміжна діяльність - діяльність відокремлених підрозділів, пов'язана з виконанням ряду допоміжних операцій та організацією виробництв, продукція (послуги) яких використовується переважно для потреб експлуатаційної діяльності залізниць.
Посилання відповідача про те, що оскільки рекламна діяльність не належить до основної діяльності, то прибуток від такої діяльності відповідно до пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» має кваліфікуватись, як отриманий не від господарської діяльності - є неправомірним.
За змістом наведених вище положень коментованої постанови вбачається, що остання встановлює поділ господарської діяльності на певні види, а саме : основна, експлуатаційна, підсобно-допоміжна діяльність.
Наявність нормативного визначення, що певна діяльність в даному випадку рекламна не є господарською діяльністю залізниць у даній постанові - відсутня.
В той час, як ототожнення поняття основна господарська діяльність та господарська діяльність взагалі - є помилковим.
Натомість, відповідно до п. 2 «Предмет діяльності» Положення «Про Маріупольську дистанцію колії Державного підприємства «Донецька залізниця», затвердженого наказом начальника залізниці від 25.05.2006р. № 285/н передбачено, що Маріупольська дистанція колії у тому числі може здійснювати (не на шкоду основному виробництву) інші не заборонені законодавством України види діяльності.
Враховуючи викладене суду не вбачає достатніх умов для встановлення порушення пп. 2.2.2 п. 2.2 ст. 2 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», оскільки правових підстав постановлення висновку про те, що рекламна діяльність не є господарською діяльністю залізниць не вбачається.
На підставі наведеного, враховуючи, що Маріупольська дистанція колії Державного підприємства «Донецька залізниця» не є платником податку на прибуток, оскільки на неї не покладений обов'язок утримувати та/або сплачувати податок на прибуток. Відсутність статусу платника податків у відокремленого підрозділу унеможливлює застосування штрафу за неподання декларації.
При цьому, Суд також враховує, що обов'язок надання податкової декларації з податку на прибуток за квартал виникає протягом 40 календарних днів, наступних за останнім календарним днем третього кварталу.
Таким чином не було правових підстав зазначати в акті перевірки від 23.03.2009 р. №636/23-2/01075425 порушення Маріупольською дистанцією Донецької залізниці пп. 2.2.2 п. .2.2 ст. 2, п. 16.4 ст. 16 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», пп. 4.1.4. п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», п.1.3, п. 1.5 п. 4.1 Порядку складання декларації з податку на прибуток підприємств, затвердженого наказом ДПА України від 29.03.2003р. №143 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.04.2003р. за №271/7594, - не надання декларації за 3 квартал 2008р. оскільки зазначена перевірка з питань дотримання вимог податкового законодавства проводилась за період з 01.10.2006р. по 30.09.2008р., тобто за період до виникнення обов'язку надання декларації за 3 квартал 2008р.
Враховуючи викладене, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову Державного підприємства «Донецька залізниця».
Керуючись ст. ст. 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. Позов Державного підприємства «Донецька залізниця» до Жовтневої міжрайонної податкової інспекції у м. Маріуполі задовольнити частково.
Визнати недійсними податкові повідомлення-рішення № 0000842310/0 від 02 квітня 2009р., № 0000842310/1 від 11 червня 2009р., № 0000842310/2 від 29 липня 2009р.
2. Стягнути з Державного бюджету України на користь Державного підприємства «Донецька залізниця» (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957, рахунок №260000000019, в АБ «Експрес-банк» МФО 335838) 3 (три) гривні 40 (сорок) копійок судового збору.
3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження.
4. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частина проголошена у судовому засіданні 04 листопада 2009 року, повний текст виготовлено 09 листопада 2009р.
5. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі - з дня складення в повному обсязі - до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання зяви про апеляційне оскарження.
Суддя Буряк І. В.