Донецький окружний адміністративний суд
04 листопада 2009 р. Справа № 2а-14042/09/0570
час прийняття постанови: 12.05 година
приміщення суду за адресою: 83052, м. Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17,
Донецький окружний адміністративний суд в складі колегії суддів:
головуючого-судді судді Могильницького М.С.,
суддів: Христофорова А.Б., Кошкош О.О.,
при секретарі Ємцовій Н.В., Фенделєвій В.Є.,
за участю:
представника позивача Чевичелової О.А.,
представника відповідача 1 Нікітіної Ю.В.,
представника відповідача 2 не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державної інспекції з енергозбереження, Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області про визнання недійсною постанови Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління по Донецькій області від 23 березня 2009 року № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС на суму 15 775.19 грн.,
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» звернулось до суду із позовом до Державної інспекції з енергозбереження про визнання недійсною постанови Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління по Донецькій області від 23 березня 2009 року № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС на суму 15 775.19 грн.
Ухвалою суду від 30 вересня 2009 року до участі у справі залучено в якості другого відповідача Територіальне управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області.
Позивач в обґрунтування позову посилається на те, що відповідачем 1 за результатами комплексної перевірки використання паливно-енергетичних ресурсів Амвросіївського ВУВКГ КП «Компанія «Вода Донбасу» складено акт від 19.03.2009 року, яким встановлено порушення позивачем вимог законодавчих та нормативно-правових актів з енергозбереження: перевитрати електричної енергії через некомпенсацію реактивної енергії. На підставі акту прийнята постанова про застосування економічних санкцій у сумі 15 775.19 грн. від 23.03.2009 року № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС, яку позивач вважає неправомірною та такою, що підлягає скасуванню з огляду на наступне.
В порушення п. 12 Порядку проведення перевірок ефективності використання ПЕР на підприємствах, установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64 (далі - Порядок), акт перевірки не підписаний керівником КП «Компанія «Вода Донбасу», а тому вважає цей акт таким, що не відповідає діючому законодавству.
Також, позивач зазначає, що п. 13 Порядку встановлено, що перевірка виконання приписів акта здійснюється після закінчення терміну їх дії.
Згідно припису до акту від 19.03.2009 року щодо усунення порушень позивача зобов'язано здійснити заходи до вересня 2009 року, тому позивач вважає, що відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 699 застосування санкцій до підприємства за вчинене ним правопорушення можливо після спливу терміну встановленого для виконання заходів щодо усунення фактів неефективного використання ПЕР.
Разом з тим позивач зазначає, що постанова від 23.03.2009 року про застосування економічних санкцій прийнята 23.03.2009 року, тобто до настання строків встановлених для усунення цих недоліків та перевірки виконання припису.
Тому просить суд визнати недійсною постанову Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління по Донецькій області від 23 березня 2009 року № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС на суму 15 775.19 грн.
Відповідач 1 надав суду заперечення проти позову, в яких зазначив, що ст. 11 Закону України «Про енергозбереження» у п. «є» встановлює введення плати за нераціональне використання ПЕР, що знаходить своє відображення у Постанові Кабінету Міністрів України від 02.09.1993 року № 699, а саме за перевитрати газу та інших паливно-енергетичних ресурсів у разі їх неефективного використання, виявлені органами Державної інспекції з енергозбереження, сплачується підвищена плата. Згідно цієї норми і стягуються штрафні санкції, передбачені оспорю вальною постановою.
Розрахунок за перетоки реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами обчислюється згідно з розділом 3 Методики обчислення плати за перетікання реактивної електроенергії між електропередавальною організацією та її споживачами, затвердженої наказом Мінпаливенерго України від 17.01.2002 року № 19, де нормативне значення коефіцієнта потужності підприємства повинно становити tgц=0.25. Тобто, як зазначає відповідач 1, якщо фактичний коефіцієнт потужності споживача більше визначеного граничного tgц=0.25, споживач порушує технологічну дисципліну, що й призводить до перевитрат реактивної енергії та є підставою для застосування підвищеної плати.
Тому просить суд у задоволенні позовних вимог відмовити.
У судовому засіданні представник позивача, що діє на підставі довіреності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні тим, що викладені у позові. Просила позов задовольнити.
Представник відповідача 1, що діє на підставі довіреності, у судовому засіданні позовні вимоги не визнала, надала суду пояснення аналогічні запереченням проти позову. Просила у задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача 2 у судове засідання не з'явився; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином. Причини неявки суду не повідомив. Клопотань про відкладення розгляду справи суду не надавав. Думка відповідача 2 щодо заявлених позовних вимог суду не відома, оскільки заперечення проти позову суду не надано.
Розгляд справи здійснювався із фіксуванням судового процесу за допомогою звукозаписувального пристрою «Камертон».
Заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача 1, дослідивши та оцінивши надані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд встановив наступне.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» є юридичною особою, включено до ЄДРПОУ та має ідентифікаційний код - 00191678 /а.с. 25/, діє на підставі статуту та відповідних змін до нього /а.с. 16-24/.
19 березня 2009 року Територіальним управлінням Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області, яке є структурною одиницею Державної інспекції з енергозбереження, здійснило комплексну перевірку комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» щодо стану використання паливно-енергетичних ресурсів підприємствами водопровідно-каналізаційного господарства.
За результатами вищевказаної перевірки було складено акт № 15-6/09-17-016 КП від 19.03.2009 року, в якому визначено, що під час перевірки було виявлено, що стан дотримання вимог законодавчих та нормативно-правових актів з енергозбереження не в повній мірі дотримуються: не заповнюється енергетичний паспорт підприємства, не представляються до тер управління на перевірку якості звіти проведених режимно-налагоджувальних робіт, не проводяться в термін налагоджувальні роботи насосних агрегатів, відсутні карти роботи насосних агрегатів /а.с. 7-10/, в результаті чого відповідачем складено припис від 19 березня 2009 року до акту комплексної перевірки № 15-6/09-17-016 КП від 19.03.2009 року та постанову № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС від 23.03.2009 року про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) /а.с. 11-12, 14-15/.
Згідно з п. 15 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.
Із матеріалів справи вбачається, що вимоги п. 15 зазначеного Порядку виконані позивачем у повному обсязі.
Відповідно до п. 16 Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання підприємство повинно внести застосовану до нього підвищену плату протягом 30 днів з дня винесення постанови про її застосування.
Отже, постанова за 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС від 23.03.2009 року про сплату застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів) винесена 23 березня 2009 року.
Таким чином, граничним строком сплати відповідачем розміру підвищеної плати є 25 квітня 2009 року.
Як встановлено судом, відповідач до тепер не сплатив підвищену плату.
У відповідності із Законом України «Про енергозбереження», який визначає правові, економічні, соціальні та екологічні основи енергозбереження для всіх підприємств, об'єднань та організацій, розташованих на території України, а також для громадян, економічними заходами для забезпечення енергозбереження є:
а) комплексне застосування економічних важелів та стимулів для орієнтації управлінської, науково-технічної і господарської діяльності підприємств, установ та організацій на раціональне використання і економію паливно-енергетичних ресурсів;
б) визначення джерел і напрямів фінансування енергозбереження;
в) створення бази для реалізації економічних заходів управління енергозбереженням у вигляді системи державних стандартів, які містять показники питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів для основних енергоємних видів продукції та технологічних процесів в усіх галузях народного господарства;
г) використання системи державних стандартів у сфері енергозбереження при визначенні розмірів надання економічних пільг та застосування економічних санкцій;
д) введення відрахувань від вартості фактично використаних підприємствами паливно-енергетичних ресурсів;
е) введення плати за нераціональне використання паливно-енергетичних ресурсів у вигляді надбавок до діючих цін та тарифів залежно від перевитрат паливно-енергетичних ресурсів щодо витрат, встановлених стандартами;
є) застосування економічних санкцій за марнотратне витрачання палива та енергії внаслідок безгосподарної або некомпетентної діяльності працюючих;
ж) надання юридичним і фізичним особам субсидій, дотацій, податкових, кредитних та інших пільг для стимулювання розробок, впровадження патентних винаходів та використання енергозберігаючих технологій, обладнання і матеріалів;
з) матеріальне стимулювання колективів та окремих робітників за ефективне використання та економію паливно-енергетичних ресурсів, впровадження розробок, захищених патентом.
Згідно зі ст. 27 вищенаведеного закону відповідальність за порушення законодавства про енергозбереження несуть особи, винні у використанні паливно-енергетичних ресурсів з систематичним перевищенням стандартизованих енергетичних рівнів та порушенні інших вимог щодо раціонального використання та ощадливого витрачання паливно-енергетичних ресурсів.
Такий вид відповідальності як застосування та стягнення підвищеної плати передбачений Наказом Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року за № 64 «Про затвердження Порядку проведення перевірок ефективності використання паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах, в установах та організаціях та усунення фактів їх неефективного використання».
Пунктом 15 вказаного Порядку зазначено, що рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання енергоресурсів приймається відповідно до законодавства України на підставі акта перевірки підприємства, складеного інспектором і оформлюється постановою про сплату підвищеної плати. Перший примірник постанови залишається в Інспекції, а другий примірник у триденний термін після оформлення постанови надсилається (видається повноважному представнику) підприємству для сплати ним підвищеної плати.
Тобто з цього вбачається, що підставою для прийняття рішення про сплату підвищеної плати за неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів є акт перевірки підприємства, а не дані перевірки виконання припису.
Крім того, припис не є документом, який притягує до відповідальності, він лише зобов'язує виконати певні дії та є обов'язковим для виконання підприємством.
Відповідно до ст. 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.
Зазначене свідчить про те, що позивач не притягувався до відповідальності на підставі припису, це було здійснено відповідачем на підставі постанови про застосування економічних санкцій (сплату підвищеної плати або енергетичного збору за нераціональне (неефективне) використання газу та інших паливно-енергетичних ресурсів), відповідно до якої позивач був притягнутий до матеріальної відповідальності за перевитрату електричної енергії та його було зобов'язано сплатити підвищену плату у розмірі 15 775.19 грн.
Крім того, як встановлено судом та не спростовується сторонами, в Амросіївському виробничому управлінні водопровідно-каналізаційного господарства КП «Компанія «Вода Донбасу» відсутні конденсаторні установки, тобто реактивна енергія позивачем не була компенсована (перевитрати пов'язані з некомпенсацією реактивної енергії).
Відповідно до п.п. 6 п. 11.2 постанови Національної комісії регулювання електроенергетики України від 22.08.2002 року № 928 «Про внесення змін та доповнень до Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31 липня 1996 року № 28» підтримувати параметри якості електричної енергії у своїх мережах відповідно до параметрів, визначених державними стандартами.
З огляду на наведене та враховуючи норми Закону України «Про енергозбереження» та Постанови Кабінету Міністрів України від 02 вересня 1993 року № 699, Наказу Державного комітету України з енергозбереження від 04.08.2000 року № 64, суд дійшов висновку, що підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позову комунального підприємства «Компанія «Вода Донбасу» до Державної інспекції з енергозбереження, Територіального управління Державної інспекції з енергозбереження по Донецькій області про визнання недійсною постанови Державної інспекції з енергозбереження в особі Територіального управління по Донецькій області від 23 березня 2009 року № 15-6/09-22-016 КП 21 ЕС на суму 15 775.19 грн. - відмовити у повному обсязі.
Постанова постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена її вступна та резолютивна частини у судовому засіданні 4 листопада 2009 року в присутності представника позивача та представника відповідача 1.
Постанова виготовлена в повному обсязі 9 листопада 2009 року.
Заяву про апеляційне оскарження постанови суду може бути подано протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на постанову суду подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Головуючий суддя М.С.Могильницький
Судді А.Б.Христофоров
О.О.Кошкош