Справа № 2-а-3318/08 р.
іменем України
"26" вересня 2008 р. м. Чернігів
Чернігівський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Клопота С.Л. при секретарі Герасенко А.В. за участю представників позивача Косенко В.О., Данилевича О.Й., представників відповідача Нітченко А.І., Філіппова О.Г. розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Чернігові справу за адміністративним позовом А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т. -Прилуки» до Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області про визнання нечинним податкового повідомлення - рішення,
Позивач звернувся з позовом до відповідача та просить визнати протиправним та не чинним податкове повідомлення - рішення від № 2510632300/0/1281 від 2.09.2008 р.
В судовому засіданні представники позивача позов підтримали.
Представники відповідача позов не визнали.
Розглянувши подані матеріали, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, які мають юридичне значення для вирішення сопору по суті судом встановлено, що
Співробітниками відповідача за період діяльності з 01.04.2007 року до 31.03.2008 року була проведена виїзна планова документальна перевірка дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки».
За результатами перевірки був складений Акт від 22.08.2008 року № 847/23-14333202, (в подальшому Акт).
За результатами Акту було прийняте податкове повідомлення-рішення відповідно до якого податковим органом нараховані штрафні (фінансові) санкції в сумі 932907 грн. на суму акцизного збору, розрахованого на вартість експортованої продукції, оплата за яку отримана не в місяці експорту.
Позивач, будучи не згодним з висновками податкового органу, подав свої пояснення та заперечення до Акту, однак ці заперечення не були взяті відповідачем до уваги.
Позивач експортує тютюнові вироби за межі митної території України з оплатою в іноземній валюті.
Всі суттєві умови такого експорту, в тому числі спосіб і строки перерахування валютної виручки передбачені у відповідних договорах між продавцем і покупцем.
Відповідно до діючого законодавства позивач, як продавець, не включав у вартість відвантаженої продукції суму акцизного збору, так як відповідно до статті 5 Декрету Кабінету Міністрів від 26.12.1992 року № 18-92 "Про акцизний збір", акцизний збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником за межі митної території України.
Валютна виручка у більшій своїй частині була отримана в місяці експорту товару, а частково - в наступному місяці в терміни, визначені договором.
В акті перевірки вказано, що податковою перевіркою встановлене неправомірне користування позивачем пільгою по акцизному збору в червні 2007 року в сумі 264 840 грн., в серпні 2007 року на суму 159 640 грн., в вересні 2007 року в сумі 319 514 грн., в грудні 2007 року на суму 324 090 грн., в січні 2008 року в сумі 142 110 грн., в лютому 2008 року в сумі 655 620 грн.
В обґрунтування своїх дій податковий орган вказує на порушення Позивачем пункту 2 "г" статті 3 Закону України від 15.09.1995 року № 329/95-ВР "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби".
В суму неправомірного користування пільгою по акцизному збору податковий орган включив експортну виручку, яка отримана позивачем не в місяці відвантаження продукції на експорт, а в наступному місяці, але не пізніше 20 числа наступного місяця.
Закон № 329/95-ВР не містить переліку пільг, а стаття 3 цього Закону, на яку є посилання в акті перевірки, називається "Об'єкт оподаткування", при цьому пункт 2 цієї статті визначає перелік тих об'єктів оподаткування, які не підлягають оподаткуванню.
Таким чином, виходячи із норм спеціального Закону з акцизного збору, що стосується справляння акцизного збору з тютюнових виробів, тобто Закону № 329/95-ВР, ті обороти з реалізації підакцизних товарів, що не підлягають оподаткуванню, все ж є об'єктами оподаткування, так як знаходяться по тексту у статті 3 "Об'єкт оподаткування".
Також, відповідно до пункту 1 статті 3 "Об'єкт оподаткування" Закону № 329/95-ВР, що містить відсилочну норму, об'єкт оподаткування акцизним збором при реалізації тютюнових виробів визначається не відповідно до Закону № 329/95-ВР, а відповідно до Декрету Кабінету Міністрів України "Про акцизний збір" № 18-92 від 26.12.1992 року, тобто відповідно до нормативного акту, в якому визначено загальні принципи справляння акцизного збору, яким є вказаний Декрет КМУ, а не спеціального Закону, яким є Закон № 329/95-ВР, тобто ДКМУ № 18-92 має пріоритет перед законом № 329/95-ВР у вказаній частині.
Таким чином, дефініції, тобто законодавчі визначення того, що є об'єктом оподаткування акцизним збором і з яких оборотів не справляється акцизний збір, містяться у Декреті КМУ "Про акцизний збір" № 18-92 від 26.12.1992 року, а не в Законі України "Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби" від 15.09.1995 року № 329/95-ВР.
Окрім того, відповідно до статті 3 пункту "а" Декрету № 18-92, об'єктом оподаткування є обороти з реалізації вироблених в Україні підакцизних товарів, а згідно зі статтею 5 Декрету КМУ № 18-92 "Про акцизний збір", збір не справляється з товарів, що були вивезені (експортовані) платником акцизного
збору за межі митної території України, і товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, коли їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною декларацією. Інших вимог щодо несправляння акцизного збору на експортовані підакцизні товари ДКМУ № 18-92 не містить.
Таким чином, законодавчий нормативний акт, а саме ДКМУ № 18-92, що врегульовує відповідні правовідносини, не містить застережень відносно того, що для реалізації норми права не оподатковувати обороти з експорту підакцизних товарів акцизним збором, повинна бути отримана валюта на валютний рахунок підприємства.
Отримання виручки розуміється сама собою, так як в разі експорту продукції за межі митної території України підприємство - експортер повинне отримати виручку від покупця-нерезидента в терміни, встановлені домовленістю сторін, при цьому законодавством України встановлені граничні (максимальні) терміни, протягом яких виручка повинна бути зарахована на валютні рахунки експортера і цих термінів позивач не порушив, тобто необхідно зазначити, що надходження іноземної валюти за тими випадками, що вказані в акті перевірки, здійснювалось в терміни, встановленими відповідними договорами з контрагентами і в межах максимального 90-ти денного терміну.
До моменту початку податкової перевірки валютна виручка була отримана на валютний рахунок позивача повністю, про що були проінформовані перевіряючі в процесі перевірки.
В той же час і спеціальний Закон № 329/95-ВР, пункт 2 "г" статті 3 якого містить твердження щодо надходження валюти на валютний рахунок експортера також не встановлює терміну, коли саме валюта повинна бути зарахована на валютний рахунок для того, щоб підприємство мало право не включати такий експорт до оподатковуваних операцій.
Також, відповідно до статті 1 ДКМУ "Про акцизний збір" акцизний збір - це непрямий податок на окремі товари (продукцію), який включається до ціни цих товарів (продукції).
Ціна тютюнових виробів, в тому числі і тих, які продаються на експорт, є договірною ціною, яка встановлюється за домовленістю між продавцем і покупцем.
При встановленні ціни на тютюнові вироби, по яких донараховані податкові зобов'язання, між позивачем і покупцями, в ціну виробів акцизний збір не включався, так як це не передбачено законодавством.
Нарахування акцизного збору на тютюнові вироби, що реалізуються в Україні, здійснюється комбіновано по 2-х складових, однією із яких є оборот з продажу товарів, виходячи із їх вартості за встановленими виробником максимальними роздрібними цінами на товари.
Відповідно до "Порядку складання декларації про встановлені виробником або імпортером максимальні роздрібні ціни на підакцизні товари", затвердженого наказом ДПА України та Державної митної служби України від 21.11.2003р. № 551/786, цей Порядок не передбачає декларування максимальних роздрібних цін на продукцію, яка підлягає реалізації на експорт.
Таким чином, в ціну експортованого товару не включається акцизний збір, тому що так встановлено законодавством, тобто нарахування акцизного збору, (як
податку, який включається в ціну товару відповідно до законодавства), в таких випадках неможливе, так як нема джерела для сплати податку, а сплата акцизного збору за рахунок власних коштів підприємства законодавством не передбачена.
В разі, якщо підприємство виконає вимоги податкового органу і нарахує акцизний збір на експортовану продукцію, це призведе до порушення податкового законодавства з податку на прибуток і заниженню цього податку, так як відповідно до пункту 5.2.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, акцизний збір, як податок, що включений до переліку загальнодержавних податків відповідно до Закону України "Про систему оподаткування", включається до складу валових витрат.
За таких підстав оскаржуване повідомлення рішення не ґрунтується на законі і підлягає визнанню нечинним.
Керуючись ст., ст. 94, 158-163, 167 КАС України, Законом України „Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби», Дикретом Кабінету Міністрів України «Про акцизний збір», суд -
Позов задовольнити.
Визнати нечинним податкове повідомлення-рішення Прилуцької об'єднаної державної податкової інспекції в Чернігівській області № 2510632300/0/1281 від 2.09.2008 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь А/Т Тютюнова компанія «В.А.Т. - Прилуки» 3 грн. 40 коп. у відшкодування судових витрат.
Сторони мають право подати до суду заяву про апеляційне оскарження постанови суду протягом 10 днів з дня його оголошення.
Апеляційна скарга може бути подана протягом 20 днів, з дня подання заяви про апеляційне оскарження.